В суботу, 27 червня в Києві вшосте відбувся міжнародний етно-фестиваль «Країна мрій». І хоча в нашій державі етно-фестивалі – не новинка, більше того – з року в рік їх кількість зростає (варто хоча би перерахувати найпомітніші: «Трипільське Коло», «Європа-Центр», опен-ейрів загалом же значно більше: це і «Свірж», і «Форт-Міссія», і «День Незалежності з Махном» у Гуляйполі та багато інших), проте – не в останню чергу, напевне, через київську прописку, – цікавість публіки до «Країни мрій» не згасає.
«Смолоскип» у цьому році отримав нагоду безпосередньо долучитися до широкого кола творчих майстерень, які представили свої здобутки на фестивалі. Виступ смолоскипівських лауреатів різних років та їхніх друзів по творчості зібрав близько сотні глядачів (і, безперечно, слухачів, адже читалась поезія) у дворику музею Гончара – на головній сцені літературного міні-фестивалю в межах Країни Мрій (окрім літфесту відвідувачі мали змогу звернути увагу і на «козацькі розваги», і на «майстерню танцю», і на «кобзарську сцену» і, звісно ж, на виступи відомих європейських фольк-гуртів на головній сцені).
Літературний фестиваль, як і книжковий ярмарок при ньому, на відміну від власне «Країни мрій», тривав два дні – і в суботу, і в неділю. Проте, як подейкують, на суботніх заходах було значно людніше – адже публіка курсувала між різноманітними сценами, не в останню чергу відвідуючи й літературну. Смолоскипівські читання затисли між виступами бардів: передував йому Едуард Драч, а змінив смолоскипівців на сцені Анатолій Сухий – лідер гурту «Рутенія».
Модерував читання смолоскипівський лауреат 2006 року, автор збірки «Місто в Моєму Тілі» Богдан-Олег Горобчук. Він одразу попередив, що виступів деяких зазначених у програмі учасників (Юлі Стахівської, Миколи Леоновича та Люби Якимчук) годі чекати: вони з різних причин не змогли взяти участь у читаннях. Натомість, повідомив модератор, їм, несподівано для нього самого, знайшлася гарна і доречна заміна: виявилося, що прийшли послухати виступ смолоскипівців декілька лауреатів, з якими не було змоги сконтактувати при складанні списку декламаторів.
Отже, розпочала читання Оксана Самара, зачитавши, проте, не власну поезію – а переклади з віршів Редьярда Кіплінґа. За нею на сцену був запрошений Ярослав Ґадзінський, який читав як нові вірші, так і вірші зі збірки «Мареwwwо», що минулоріч побачила світ у видавництві «Смолоскип».
Ірина Шувалова, лауреатка конкурсу видавництва «Смолоскип» 2008 і 2009 років іще не має збірки, проте, судячи із реакції глядачів на її виступ, можна з певністю сказати: незважаючи навіть на нелегку ситуацію на українському книжковому ринку, її збірка неодмінно з’явиться: на поезію Ірини уже неабиякий попит. Іван Коломієць, який виступав наступним, є директором молодіжних програм видавництва «Смолоскип». І хоча він пише поезії зовсім недавно, і – напевне – саме тому іще не став лауреатом конкурсу, проте і на його вірші публіка реагувала досить жваво, як і на заувагу модератора про те, що за такий вдалий виступ Іванові присуджується одноденне звання лауреата «Смолоскипу».
Олена Степаненко отримала смолоскипівську премію іще 10 років тому. У її виступі поєднались лірика та поезія виклику. Запоріжанин Олександр Колісник – він виступав наступним – є цьогорічним лауреатом конкурсу «Молоде вино», яким організаційно опікується «Смолоскип». Його не заявлений на афішах фестивалю виступ став приємною несподіванкою для аудиторії.
Нарешті дійшла черга до «хедлайнерів» смолоскипівських читань: поетів, чия творчість виходить далеко за межі асоціацій із перемогою на конкурсі «Смолоскипу» – цього разу їх було троє.
Першим із них на сцену піднявся Дмитро Лазуткін, одразу попередивши, що читати і давніші, і зовсім нові вірші. Так і сталося: з уст багаторазового переможця слем-турнірів, «поета, космонавта, чудотворця» звучала поезія як зі «смолоскипівської» збірки «Набиті травою священні корови», так і досі не опубліковані вірші із «кубинського циклу» – їх Дмитро, за його словами, написав на «острові свободи».
Виступ Павла Коробчука також відзначився оригінальністю. Не запропонувавши на суд публіки нових поезій, Павло натомість прочитав декілька віршів зі збірки «Цілодобово!», кумедно погризеної власним псом. Але цілковитою несподіванкою стало те, що молодий поет прочитав вірш навіть зі своєї першої книжки – виданої, як можна здогадатися, «Смолоскипом», іще далекого 2005 року – і тому нині раритетної.
Підсумовував смолоскипівські читання, автор багатьох романів і збірок поезії, відомий політолог і науковець – Анатолій Дністровий. Від нього публіка почула декілька щемких серйозних віршів, наснажених трагічною і таємничою атмосферою 90-х років, – часу, коли вони були написані.
Це – далеко не перший виступ «смолоскипівського десанту» на різноманітних літературних фестивалях. Змінюється склад його учасників і місце виступів, проте незмінним залишається одне: високий рівень поезії, яку читають зі сцени смолоскипівські лауреати.