ТЕТЯНА ДЕНИСЕНКО. СХІДНИЙ ФРОНТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
Видавництво «Смолоскип» і волонтерська ініціатива «Війна і слово» запрошували. Охочі – завітали. 30 січня в Будинку вчителя у Києві відбувся благодійний марафон «Східний Фронт. Вірші активної позиції». На ньому свої вірші з громадянськими мотивами читали молоді українські поети, пов’язуючи в єдину лінію битву під Крутами та нинішню війну на Сході. Такий марафон видавництво організовує втретє. Але вперше з життєво необхідною метою – зібрати гроші на потреби наших бійців. Адже перші «кіборги» – герої Крут.
Поетичні читання до Дня пам’яті героїв Крут нагадали не лише про історію, а й сьогодення. Мета вечора – змінити уявлення про жертву героїв Крут як «марну» і зібрати кошти для підтримки українських солдат на Сході.
– Тактична поразка може призвести до стратегічної перемоги, – запевнив на початку марафону директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків. – І без трагічних подій 1918 року й українського патріотизму в сьогоднішньому вигляді не існувало б.
Також він продекламував вірші Володимира Патоли, капітана Збройних сил України, що саме зараз воює на Сході України, зокрема такі слова з вірша “Холодна весна…”:
Холодна весна.
Чотирнадцятий рік.
Яскраво і страшно почате століття.
Як відчай без дна,
нерішучості пік,
нездатність вести і готовність горіти…
Дванадцять молодих поетів промовляли до присутніх слова надії. Поети різної творчої манери та різних середовищ: Дмитро Лазуткін, Любов Якимчук, Анна Малігон, Олена Степаненко, Світлана Дідух-Романенко, Павло Коробчук, Оксана Куценко, Таня-Марія Литвинюк, Мирослав Лаюк, Алла Миколаєнко, Карина Тумаєва, Оксана Самара. «Блаженні ті, хто вірують… », – нагадала присутнім поетеса Таня-Марія Литвинюк. У віршах фігурували образи Євромайдану, Іловайська, Волновахи… Тон авторів не залишав сумнівів, що війна закінчиться нашою перемогою. По завершенню вечора співорганізаторка волонтерського руху «Війна і Слово» Олена Степаненко нагадала про важливість внеску кожного для спільної справи: «На таких вечорах збирається певна сума, яка одразу ж витрачається, адже потреби армії значно більші, ніж наші можливості». Присутні мали змогу здати гроші просто на вечорі, також можна долучитися до фінансової підтримки армії на сторінці у Фейсбуці – https://www.facebook.com/groups/1454673321453926/?fref=ts. Там також публікуються звіти про те, куди витрачаються зібрані кошти.
Не обійшлося без радісних ноток. Вірші Оксани Самари вирізнялись мажорним тоном. Поетка з життєрадісною посмішкою попри тугу в очах поділилась з нами своїм уявленням про нинішні події.
– Чи доречний зараз такий тон, адже тема вечора – нерадісна?
– Те, що смішне, не буває страшним. Українці завжди висміювали ворога. Згадайте лист козаків до турецького султана!
– Як сміятись крізь сльози?
– Не потрібно боятись. Потрібно бути хоробрими. А для цього треба принижувати ворога, зокрема сміхом!
Різнорідна аудиторія: від поважних бабусь до першокласника замислено спостерігала за виступами. Кожен виступ, наче залп у небі, символізував нагоду зустрічі.
29 січня 1918 року під селищем Крути 5 годин тривав бій армією М. Муравйова та загонами з київських студентів і бійців вільного козацтва. Десятиразова перевага в чисельності не принесла ворогу перемоги. Наступ було зупинено й організовано відступ з руйнування колій і мостів. Більшовиків було затримано на 4 дні. Завдяки цьому було підписано Брест-Литовський мирний договір, що тоді дозволив УНР не бути поглинутою більшовицькою Росією.
Подвиг українських героїв не може нас не надихати. Наша моральна й матеріальна підтримка не може не примушувати серце солдата знову оживати і сміятись знову. Україна не перестає дивувати світ. А наші «кіборги» не припиняють нас захищати.