1. Домівка
  2. вибране
  3. СВІТЛАНА БОГДАН “КАМЕНІ” – НОВИНКА

СВІТЛАНА БОГДАН “КАМЕНІ” – НОВИНКА

СВІТЛАНА БОГДАН “КАМЕНІ” – НОВИНКА

Світ каменів-самоцвітів Світлани Богдан — це тексти про пошук сталості в загрозливому, мінливому, ненадійному просторі, де людина є глиною під пальцями Бога. А також — про непроникність, непорушність, невразливість. Ці роздуми живі та неортодоксальні, й у процесі розгортання внутрішнього сюжету збірки витворюють автентичну, дуже особистісну модель спілкування людини з Богом. Це вірші про властивості; про культурний контекст; про опір матеріалу — складну, виснажливу, ювелірну роботу зі словом. А ще — про всеосяжність любові; про викінченість, що постає внаслідок доброї роботи: з каменем, із текстом, із собою.

Замовлення на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/product/kameni/

Світлана Богдан — письменниця, літературознавець, кандидат філологічних наук. Народилася 1985 року в Києві, де й живе. Здобула фах філолога у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Авторка поетичних збірок «Коли ще автомобілі були людьми» (2006) і «Той, Хто бачить мене» (2015), низки оповідань для журналу «Однокласник», книжок для дітей «Викрадений перстень» (2020) і «Мандри давні та нещодавні» (2020),  наукової монографії «Вінграновський: поетика міфу» (2021).  Лауреатка “Смолоскипа” (2006). Учасниця поетично-музичної формації «Се-Бо Світ» (разом із чоловіком Сергієм Богданом).

***

ВІЙНА. КОРАЛ
Війно-війно, ти кривавий океан.
Стань із кривавого океану кривавим морем.
Стань із кривавого моря кривавим озером.
Стань із кривавого озера кривавим ставком.
Стань із кривавого ставка кривавою криницею.
Стань із кривавої криниці кривавим джерельцем.
Стань із кривавого джерельця кривавою калюжею.
Стань із кривавої калюжі кривавою плямою.
Стань із кривавої плями кривавою краплею.
Стань із кривавої краплі
Малесеньким
Червоним
Круглим
Коралом.
Нехай той корал на сонці
Вицвіте,
Вибілиться,
Зблідне,
Висохне,
Розсиплеться на дрібні піщинки.
Нехай кожна піщинка
Згорнеться,
Зсушиться,
Здиміє,
Зникне,
Піде в землю,
І не буде її.
Нехай буде тільки пам’ять —
Як червона намистина
В коралях
На шиї українки.
29.03.2022

***

МАЛАХІТ. ДНІ ВІЙНИ
На гори малахітові сріблясті йдуть дороги
Через міста бруковані та через шумні площі.
Із мандрів срібло пороху приносять твої ноги:
Коли ти вже здорожений, тоді ти ще дорожчий.

Твій ангел- охоронець уже в броніку і касці:
Літає значно нижче і тому до тебе ближчий.
Пробите серце втратами — працює на запасці:
Коли ти уже зболений, тоді ти іще більший.

Що забрано у тебе — стало золотом у грудях:
Проходиш з ним спокійно дні — неначе поле мінне.
Тебе ударні хвилі обточили звідусюди:
Коли ти відшліфований, тоді ти вже безцінний.

Частіше в небо дивишся, щоб вчасно упізнати:
Це чорна зграя круків — чи це чорна зграя дронів.
Тоді ти з Богом сам на сам: Він хмар стерильну вату
Без слів кладе на землю твою, вимочену в крові.

На горах малахітових — криштальна тиша пустки,
В містах гуркочуть обстріли, сирен надсадні крики.
Коли запустять сто ракет — сто молитов запустиш:
Коли ти нижчий від трави, тоді ти вже великий.
18.02.2023