СМОЛОСКИП НА “ЛІВОБЕРЕЖНОМУ” КНИЖКОВОМУ ЯРМАРКУ
8-10 грудня в Міжнародному виставковому центрі неподалік станції метро «Лівобережна» в Києві відбувся «Kyiv Book Weekend», книжковий ярмарок-фестиваль.
Ще перед початком цього заходу виникла несподівана напівжартівлива-напівобразлива дискусія про те, чи можна проводити книжкові ярмарки на лівому березі Дніпра, а не в самому центрі. Проте, коли «Kyiv Book Weekend» розпочався, в багатьох виникла думка про те, що якийсь сенс у цих сумнівах був. Адже з’ясувалося, що на ярмарок прийшло набагато менше відвідувачів, ніж очікували видавці та учасники літературних подій. Важко сказати, в чому справжня причина скромної відвідуваності. Чи то справді людям не хотілося їхати на «Лівобережку», чи неправильно спрацювала рекламна кампанія ярмарку? Хай там як, людей було малувато. Візуально ситуацію дещо рятували підлітки й молодь із субкультури «косплеєрів», у котрих на «Kyiv Book Weekend» відбувалися вельми активні збори, тільки от вони мало цікавилися власне книжками. Хай там як, але навіть такий не найвелелюдніший ярмарок було варто використати для промоції української книги, чим і зайнялося наше видавництво.
«Смолоскип» мав дві події 9 грудня. Першою була розмова про Голодомор у контексті спогадів Віктора Кравченка «Я вибрав свобода», в якій взяв участь історик Дмитро Білий та директорка «смолоскипівської» книгарні Ольга Погинайко.
Упродовж кількох років Дмитро Білий працює в Національному музеї
Голодомору-геноциду, тож розмова з ним була надзвичайно цікавою попри те, що тема Голодомору – вкрай тяжка. Коротко торкнулися передумов вчинення злочину Голодомору-геноциду та власне виконавців, одним з яких, як знаємо зі спогадів, був і сам Віктор Кравченко. Згадали також видання «1930. У.С.Р.Р. Повстання» заступника голови УІНП Володимира Тиліщака, що кілька років тому з’явилося у «Смолоскипі».
Незадовго до ярмарку Міністерства внутрішніх справ передало Музею Голодомору електронні копії близько 1000 справ того часу, більшість яких стосується фактів канібалізму. Тож на цій темі Ольга Погинайко й Дмитро Білий зупинилися окремо, принагідно заанонсувавши також швидку появу у видавництві ще однієї книжки спогадів – «Спогади і роздуми про моє життя та голодомор» Антоніна Снігура.
Другим заходом нашого видавництва стала презентація повного п’ятитомного зібрання творів Миколи Хвильового. Її так само провадила Ольга Погинайко, а компанію їй склав письменник і журналіст Олег Коцарев.
Через багатослівність попередньої презентації, яка відбувалась у цій залі, розмова про Хвильового розпочалася значно пізніше, ніж планувалось. Але це не завадило представити головну новинку сезону (нагадаємо, що останній, п’ятий, том проекту побачив світ зовсім нещодавно). Ольга Погинайко та Олег Коцарев розповіли про перший «смолоскипівський» п’ятитомник, що вийшов друком ще в діаспорі, окреслили концепцію нового п’ятитомника, укладеного Ростиславом Мельниковим, згадали про перешкоди на шляху втілення ідеї такого видання, коротко показали зміст кожного тому. І навіть прочитали деякі уривки. Особливу увагу при цьому приділили віршам, адже, за словами упорядника, Ростислава Мельникова, однією з головних ідей під час роботи над зібранням творів стала необхідність показати Миколу Хвильового не лише як видатного прозаїка, темпераментного публіциста, одного з лідерів і символів свого літературного покоління, але також і як поета — адже ця іпостась Хвильового традиційно часто залишається певною мірою «в затінку».