ВИЙШЛА КНИЖКА ВОЛОДИМИРА СТЕЦИКА “ПЕРЕХІД”

Книга «Перехід. Світло в кінці тунелю» багатовимірна. Найперше, це мемуар – низка спогадів, що охоплюють значний період від 1980-х і аж до періоду повномасштабного вторгнення; тут збалансовано історичні свідчення, політико-економічний аналіз та особисті враження, навіть реалії побуту. При цьому значним є не лише часовий, але й просторовий діапазон – від Дрогобича до низки європейських країн, Південної Африки, Катару. Це також публіцистична книжка: погляд автора часами стає гострим, з’являються влучні оцінні судження – такий хід забезпечує добротну динаміку читання. Врешті, це також амбітна візія, адже в останньому розділі автор міркує, що чекає на Україну в майбутньому.

• Рік видання: 2025
• 176 сторінок
• ISBN 978-617-7622-60-3
• обкладинка в повному розмірі
• погортати

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

Змінити світ заради себе, заради тих, хто пішли, і тих, хто прийдуть після нас

Чорнобиль → розпад СРСР → незалежність України → криза 90-х → «Україна без Кучми» → Помаранчева революція → глобальна фінансова криза → Революція гідності → війна за незалежність → пандемія →
повномасштабна російсько-українська війна…
У свої сорок ми встигли пожити в чотирьох десятиліттях, двох століттях та навіть двох тисячоліттях. Ми народилися і сформувалися ще в аналоговому світі, але цифровізувалися разом із цим світом, еволюціонували від радянських дітей до громадян світу. Стали частиною історії та її творцями.
Колись один з моїх керівників сказав: «Враження клієнта є важливішими за факти». Ми сприймаємо світ суб’єктивно: через власний досвід, через людей, з якими спілкуємося. На це сприйняття впливає настрій, пори року та навіть погода в момент взаємодії. Цей досвід формує відчуття того, яким є світ. Цей досвід формує нас. А з досвіду індивідів формується досвід покоління.
Кожне покоління, як і кожна епоха, мають свою особливість. Для того, щоб їх відрізняти, навіть придумали різні терміни: бебі-бумери, покоління Х, покоління У, міленіали… На цих сторінках роблю спробу описати тих, хто опинився посередині між Х та У: хранителями традицій і тими, хто змінює світ. Покоління українців 198X−198Y. Гібрид: уламок Х осколок Y… Яке воно?
Це покоління тих, хто…
• вчилися в школі вже в незалежній Україні і не носили радянську шкільну форму
• ледь-ледь пам’ятають дефіцит 80-х і сформувалися на безгрошів’ї 90-х
вибирали професію не за покликанням, а за можливістю вступити в університет і прогодувати себе в майбутньому, а тепер часто страждають від того, що займаються не своєю справою
• почали працювати до кризи, але не встигли отримати зиск швидкого розвитку економіки у ситі 2005−2007
• не встигли зробити кар’єру до 2008 і, здавалося, спізнилися на 5−7−10 років, але водночас не встигли набратися непідйомних кредитів і достатньо інтегруватися в систему тодішньої влади
• були готові виїхати з України януковича і вхопилися за Майдан як за останній шанс мати змогу будувати свою Україну, а потім винесли на собі тягар війни
• приносили харчі/ліки й виносили поранених/загиблих товаришів та усвідомили, що ми оплатили важку ціну за помилки попередників і маємо тепер право ігнорувати їхні поради
• виносить на собі тягар війни і, сподіваюся, зможе закласти підвалини нової та сильної України.
Серед нас чимало тих, хто втратив в один момент все те, на що працював багато років. Серед нас багато тих, хто не пережив війну.