Репортаж та світлини з відкриття Смолоскипівської книгарні
Нові книгарні навіть у Києві відкриваються нечасто. А чисто українські – взагалі рідко, можна навіть сказати – майже ніколи не відкриваються. Принаймні донедавна було саме так. Але не тепер – 30 серпня при видавництві “Смолоскип”, що на Подолі, з’явилася нова, велика і цілком україномовна книгарня.
Офіціоз мав місце лише в першій частині дійства, яка протривала напрочуд коротко. Почалося все о 17:30 прямо в приміщенні магазину. Хоч простору там ніби вистачає, та все ж, зважаючи на кількість гостей свята, швидко стало тісно, і багато хто змушений був стояти і слухати надворі, біля входу.
Першим слово взяв Осип Зінкевич, незмінний директор видавництва “Смолоскип” ще з 1968 року (!), коли воно відкрилося в українській діаспорі в США. Він розповів про те, як довго чекав цієї миті, згадав труднощі з виданням і продажом книги в Україні й понарікав на позицію держави в цій ситуації. Держава ж тут також була представлена – на відкриття книгарні прийшов Володимир Биструшкін, заступник голови секретаріату Президента з питань культури (здається, його посада звучить саме так). Він розповів про укази Віктора Ющенка, присвячені розвитку книжкової справи, перші кроки в цьому напрямку та подальші плани; ну, і не обійшлося без агітації, все-таки вибори на носі, та загалом виступив він коротко і по суті. Те саме стосується і Ольги Погинайко, безпосереднього директора нової книгарні. Сама вона – молода аспірантка з Києво-Могилянської академії, філолог за освітою, і тому як ніхто інший розуміється в книжках; у промові без всіляких сентиментів та спогадів зосередилася на структурі книгарні, розміщенні полиць та інтер’єрі: шафи розміщені й пойменовані тематично, є чотири окремі шафи для видавництв “Смолоскип”, “Основи”, “Факт” і “КМ Академія”, вже стоїть кавовий автомат, а згодом будуть ще й зручні фотелі для відвідувачів та “вертушки” з українськими журналами, які часом буває тяжко дістати. Останнім виступив почесний гість свята Дмитро Павличко – говорив він довго і, від якоїсь миті, нудно; продемонстрував неабияку пам’ять – і 58-ий рік згадав, і царські часи, багато критикував як радянську, так і сучасну владу, похвалився щойно купленою за 91 гривню книжку і взагалі більше нагадував не Павличка-поета, а Павличка-депутата. Нарешті закінчив і він – пора було перейти до менш офіційної частини дійства.
Старші й поважні пішли на фуршет на третій поверх, а молодь (якої було вельми багато) поєднала традиційне святкове розпивання напоїв із поетично-музичним вечором і зробила це у дворику позаду будинку видавництва. Свої поезії прочитали Олег Романенко, Світлана Богдан, Богдан Горобчук, Павло Коробчук, Олег Коцарев, Владік Волочай, Олена Максименко, Галя Глодзь і багато інших. Виступили також молоді барди. Роман Скиба, крім традиційних віршів, заспівав “Мурку” українською мовою. Тут-таки організатори провели справжню лотерею – видали присутнім номерки, а в кінці розіграли по ним книжки, футболки і мп3-плеєр. Головний приз, до речі, дістався Галі Ткачук і випав їй по 82 номеру – а в мене був 83. Уявляєте, як прикро? 🙂
Одним словом, було дуже весело, дуже позитивно, всі присутні мали змогу наспілкуватися, але ніхто не напився. Сподобалося всім.
Та найголовніше, що віднині в нас є ще одна українська книгарня, і тепер не потрібно довго роздумувати, де знайти якісну вітчизняну книжку – практично все можна буде купити тут, причому за низькими цінами (це зумовлено тим, що магазину не потрібно платити за оренду приміщення). Сюди можна завітати щодня, крім неділі, з 11 до 19 години. Адреса книгарні: вул. Межигірська, 21, м. “Контрактова площа”, вихід до Нижнього Валу, там треба пройти один квартал в напрямку Дніпра і повернути ліворуч. Заходьте!
Фотовідгук Оксани Яблонської на відкриття книгарні можна оглянути за цією адресою: http://sevama.uaforums.net/–vt508.html
