“ПОДВІЙНИЙ БК” АРТЕМА АНТОНЮКА – воїна і лауреата Смолоскипа (2006)
У цій книжці ви маєте нагоду прочитати вірші Артема Антонюка, написані на фронті російсько-української війни у 2022 році. Суто воєнні мотиви і теми, патріотична спрямованість тут поєднуються з чорним гумором, іронією, нестандартним і гострим поглядом на світ та неочікуваною побудовою образів і метафор. Артем Антонюк — також автор книжки «Торба», що побачила світ 2007 року, лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип».
Замовлення – на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/
Ця книжка — не лише документ епохи. Не тільки літературне свідчення подій і духу нинішньої російсько-української війни. І не лише власноруч втілена («Exegi monumentum», — писав давній поет, якому, до речі, також довелося взяти участь у бойових діях свого часу, хоча в значно менш почесних обставинах) модель світо- і фронтосприйняття захисника України. Це ще й одна з перемог людяності, творчості, мислення, чуття над жахіттям війни, одна з перемог над агресорами, котрі сподівались своїми ударами швидко знищити, зокрема, будь-який самодостатній культурний вимір нашого життя.
Артем Антонюк — людина, яка це зробила. Ми з Артемом знайомі ще з двотисячних років. Він тоді став лауреатом літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». Було цікаво запізнатися з оригінальним поетом із яскравого сумського поетичного середовища (у ті часи, порівняно з сьогодні, комунікація була влаштована так, що регіональний аспект важив значно більше). У нього вийшла колоритна книжка «Торба», потім він регулярно створював артбуки, і то не лише свої, а й інших авторів та авторок.
У 2022 році Артем пішов на війну, був поранений на Сході. У його фронтових віршах — самобутнє очуднення і переосмислення воєнних реалій, відчуття людини, котра перебуває в шаленій круговерті. Тут немає пропаганди і патетики, тут — особливий поетичний чорний гумор, емоції на швах сполучень різних світів, концентровані біль, радість, втома, неочікувані повороти образів, метафор, сюжетів («Школяр цукерки роздає солдатам / Що б ми робили без війни / Яка родину з нас зробила знатну» — вже заради цієї однієї цитати варто розгорнути книжку!).
Збірка «Подвійний БК» знову доводить, що нестандартна, грайлива, з нахилом до експерименту поезія пасує навіть таким обставинам, точніше, будь-яким обставинам. А отже, «прокляте питання» про можливість/доречність віршів під час чи після днів трагедій, неточно приписуване Теодору Адорно, можемо сміливо відкинути.
Олег Коцарев
***
яблуко червоне мов земля сьогодні
серце жалять оси тисячі причин
не дивуйся мила що на все ми згодні
братик-вовчик тихше більше не гирчи
в божевілля нашого надглибокі корені
гіркота буденна з тисячі гірчиць
наша україна яблуко червоне
лине голосіння тисячі вовчиць
***
якщо маєш гранату
подавай вже запал
тут у кожної хатки
лиш звіриний оскал
ми не станем жаліти
ні себе ні тебе
тепло сьодні як влітку
фронт іде як флешбек
***
між нами завжди бог
іде у групі поміж третім і четвертим
ми ніштяки з ним ділимо на двох
він нас не раз урятував од смерті
у спальнику він крутиться вві сні
говорить він після контузій вголос
він в повній амуніції як ми
як вибухає поруч падає додолу