Олесь Обертас. У БРЮССЕЛІ ОБГОВОРИЛИ ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЇ ЦЕНТРІВ ДОСЛІДЖЕННЯ САМВИДАВУ В ЄВРОПІ

Учасниками  конференції стали знані фахівці  у цій ділянці досліджень: Олена  Струкова (Російська державна історична  бібліотека, Москва, Росія), Артур Йозвік та Алісія Вензерз-Глуза (“Карта-центр”, Варшава, Польща), Дмитро Кокорін («Меморіал», Москва, Росія), Ян Кула та Вільям Пречан (Чеський документаційний центр, Прага, Чехія), Андре Людке (Центр комп’ютерних технологій Бременського  універститету, Німеччина), Ян Новак (Фундація Libri Prohibiti, Прага, Чехія), Дмитро та Тетяна Притикіни («Меморіал», Санкт-Петербург, Росія), Мануєла Пуц, Сузанна Шатенберг, Манфред Зеллер (Інститут із вивчення історії Східної і Центральної Європи, Бремен, Німеччина), Сілке Рухманн та Вольфрам Селло (Архів Роберта Хавеманна, Берлін, Німеччина), Ольга Заславская (Архів Центрально-Європейського університету «Відкрите суспільство», Будапешт, Угорщина) та інші науковці.

Україну на конференції представляв директор Музею-архіву українського самвидаву  при видавництві «Смолоскип» Олесь Обертас, який виголосив доповідь про стан досліджень із дисидентського руху в Україні та презентував свою книгу “Український самвидав: літературна критика та публіцистика (1960-і – початок 1970-х років)”, яка не так давно вийшла друком у видавництві «Смолоскип».

Про ідею міжнародного співробітництва  зі збереження спадщини самвидаву в  останні роки було багато сказано  під час різних міжнародних зустрічей  та конференцій. Про це йшлося й на конференції в Брюсселі. Дослідники підкреслювали нагальну потребу об’єднання зусиль різних наукових організацій зі збереження й обробки архівних документів, що мають відношення до історії самвидаву, правозахисного, дисидентського руху та альтернативної культури другої половини ХХ століття в країнах Центральної та Східної Європи.

У рамках конференції також відбулася  зустріч із представниками Європейського  Союзу Марією Теофілатовою та Робертом-Жаном  Смітсом — було обговорено питання  отримання фінансової підтримки  від Євросоюзу на розвиток діяльності  та вдосконалення роботи архівних і документаційних центрів у Центральній та Східній Європі (центри займаються питаннями вивчення й дослідження самвидаву та опозиційнного руху). Також було обговорено створення загальноєвропейського довідково-пошукового Інтернет-ресурсу з матеріалів національного самвидаву.

Справа  в тому, що нині всі вищеперелічені наукові інституції описують і створюють  каталоги самвидаву за власними стандартами  та програмами, і це створює певні  труднощі для міжнародних дослідників. Дослідники першоджерел натрапляють на проблему різниці в підходах до збереження й опису документів, на відсутність науково-довідкових апаратів до колекцій в Інтернеті, різномовну підтримку веб-сайтів. Відповідно, надзвичайно важливою є більша інтеграція та співпраця архівних установ у  країнах, які є найбільшими зберігачами матеріалів національного самвидаву.

З метою поширення інформації про  наукові інституції та полегшення роботи дослідників історії та культури Східної та Центральної Європи наприкінці 2010 року, за умови отримання фінансової підтримки від Європейського Союзу, має розпочатися масштабний проект, що одержав назву “Research Infrastructures – The International Samizdat [Research] Association (ISRA)”. Започаткування проекту продиктовано необхідністю створення більш сприятливих умов для наукового співтовариства як у плані забезпечення доступу до колекцій самвидаву, що є нині, так і для подальшого стимулювання досліджень у даній галузі історичної науки.

Метою цього масшабного проекту, що діятиме  в рамках програми Європейського Союзу з підтримки наукових досліджень і технологічного  розвитку, є об’єднання механізмів досліджень та опису документів самвидаву та опозиційного руху др. пол. ХХ ст. у  розрізнених національних архівах і створення єдиної європейської  архівної Інтернет-мережі. Створення спільного Інтернет-ресурсу дозволить, по-перше, забезпечити доступ до електронних колекцій (а надалі і до окремих документів) самвидаву та “навколосамвидавних” матеріалів, а по-друге, стане важливим інформаційним джерелом і засобом спілкування для різних організацій, фахівців і вчених, що цікавляться питаннями недавнього тоталітарного минулого.

Також передбачається створення єдиної пошукової  системи з єдиним інтерфейсом  різними європейськими мовами, а  також вирішення конкретних робочих завдань у діяльності архівів (опис самвидавних фондів, створення довідково-пошукових каталогів і покажчиків, створення тематичних виставок, видання книг та збірників досліджень самвидаву тощо).

Важливо підкреслити відкритий характер цього проекту: в ньому можуть взяти участь усі зацікавлені організації, архіви й бібліотеки, а також колекціонери, дослідники і вчені.

Одним із головних завдань проекту є  забезпечення відповідного збереження і доступу до документів самвидаву. Вирішення цього завдання ускладнюється тим, що нині документи самвидаву розсіяні по світу. Відносно великі колекції зберігаються в більш ніж 50 організаціях, розташованих у різних країнах світу, і далеко не всі з них є архівами в прямому розумінні цього слова, і, відповідно, далеко не всі інституції забезпечують належну якість збереження цих безцінних матеріалів.

Крім  того, база даних проекту “Research Infrastructures – The International Samizdat [Research] Association (ISRA)”  передбачає можливість включення інформації про приватні колекції самвидаву і про окремих експертів, що працюють у наукових галузях, пов’язаних із вивченням самвидаву. Також є плани створити бібліографічну базу даних з опцією для перегляду в електронному режимі повних текстів представлених публікацій та матеріалів. Важливо відзначити, що багато невеликих колекцій самвидаву і окремих документів знаходяться в приватному володінні і вимагають особливого вивчення та опису.

Реалізація  цього проекту з вивчення та дослідження  спадщини самвидаву передбачає поетапне здійснення поставлених завдань протягом 4 років. При цьому кожний з етапів відрізняється обсягом і змістом, і, відповідно, вимагає різних підходів, а також наукової, технологічної та фінансової підтримки.

Музей-архів  українського самвидаву при видавництві «Смолоскип» входить до числа 10 основних партнерів цього багатообіцяючого проекту та докладе всіх зусиль, щоб наші плани з інтеграції теми українського опозиційного руху у європейський контекст були втілені. Таким чином, зараз Музей-архів українського самвидаву має шанс реалізувати свою давню мрію – стати вагомою архівно-дослідницькою установою європейського значення.

Музей-архів  українського самвидаву запрошує до співпраці усі зацікавлені організації, архіви та бібліотеки, колекціонерів, дослідників, вчених та всіх охочих, хто зацікавлений в обміні досвідом, в обміні методів організації пошуково-довідкових систем, в обміні ідеями щодо стратегій дослідження та вивчення самвидаву та опозиційних рухів у країнах Східної та Центральної Європи 1960-1990-х рр. Просимо висловлювати власні думки та рекомендації стосовно розвитку та втілення в життя цього проекту.

За додатковою інформацією просимо звертатися до Олеся Обертаса, директора Музею-архіву українського самвидаву при видавництві «Смолоскип», obertas@bigmir.net .