Рубрика: Новини

  1. Домівка
  2. Новини
  • Презентація нових видань на Форумі видавців

    11 вересня у конференц-залі Палацу мистецтв відбулась зустріч «Нові імена. Нові інтерпретації». «Смолоскип» презентував нові видання серій «Вибрані твори» (Майк Йогансен, Клим Поліщук), «Пролегомени» (І. Безпечний «Теорія літератури», Т. Шміґер «Історія українського перекладознавства»), «Академічні діалоги» та «Архіви репресованих письменників». Двотомне видання Г. Кочура «Література і переклад» представили зацікавленим професор Львівського університету Андрій  Содомора та директорка музею Григорія Кочура Марія Кочур. Про стипендійні та конкурсні програми розповів директор «Смолоскипа» Ростислав Семків. (більше…)

  • «Смолоскипівський марафон» на Форумі видавців

    Камерна акція під умовною назвою «Смолоскипівський марафон», що відбулася 9 вересня 2009 у приміщенні львівської книгарні «Є» була однією з перших подій міжнародного літературного фестивалю. Сам фестиваль вже вчетверте перетворює Форум книговидавців на феєричне дійство, яке охоплює старе місто. Серед учасників поетичного марафону опинилися лауреати літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» різних років, які охопили замалим не ціле десятиліття. Окрім анонсованих авторів (пари: Лесь Белей – Лора Радченко, Вано Крюґер – Олена Степаненко, Олег Коцарев – Оксана Васьків, Микола Леонович – Альбіна Позднякова, Ярослав Гадзінський – Любов Якимчук), виступили й Роман Скиба та Марина Брацило, теж тісно пов’язані зі «Смолоскипом». (більше…)

  • Не зважаючи на те, що в нашому опитуванні про ДНК-2009 узяли участь лише 35 осіб, 10 з них пообіцяли прийти з друзями. Тому як на офіційній частині, так і на слем-турнірі “давніх поетів” було напрочуд людно. (більше…)

  • Цього року новостворена українська держава  відзначатиме 18-річчя. Як то кажуть, вік  повноліття. Що принесли ці роки для  нашої країни та чи стала Україна  справді повноцінною державою?

    (більше…)

  • Олена Павлова. Ляльки-мотанки, панки, п’янки, вишиванки
    Багато  українських журналів дослухалися до рецепту редактора «People» Річарда Столлі: «Нема нічого кращого, ніж мертва зірка на обкладинці». Смерть Майкла Джексона отримала дуже багато уваги, і не лише на обкладинках друкованих видань. Здавалося, що Джексон – ледь не національний герой. Ніна Матвієнко в одному з інтерв’ю навіть сказала, що поставить за нього свічечку. (Це не зважаючи на те, що в останні роки Майкл прийняв іслам.) У США з’явився ще один мертвий король (першим був, звісно, Елвіс) і тому весь світ змушений перейматися величезною втратою, і слідкувати за похоронами, які перетворилися на шоу. ЗМІ роздули цю подію, зацікавлені особи отримали неабиякі прибутки.

    (більше…)

  • Навіть  сама така назва статті, вміщена на сторінках святкового (до чергової річниці проголошення незалежності) “СУ”, напевне, викличе у декого закономірні запитання. Ну, здавалося б, який ще спротив? Маємо ж бо державу, прапор, гімн, грошову одиницю й футбольну федерацію. Певні проблеми є з гербом – але то так, на чийсь погляд дрібниці. То кому ж тоді і для чого чинити опір? «Будувати треба, а не протестувати» – скаже дехто і… буде неправий.

    (більше…)

  • Тамара Злобіна. Київський Центр сучасного мистецтва: період пост-фактум

    Наприкінці 2008 року ЦСМ при НаУКМА у Києві було офіційно закрито. Захопливий проект "І душа і розум і тіло" (художники: Олена Турянська, Мирослав Машлянко; куратор: Юрій Онух) підсумував п’ятнадцятирічну історію простору, який не лише послідовно знайомив пострадянських українців з мистецтвом "з-за того боку залізної завіси", але й підтримував місцевих художників, надаючи їм виставкові площі, освітні можливості, та, зрештою, фінансування. За цей час Центр Сороса змінив мистецький інтелектуальний ландшафт,

    Далі ...

  • Для спостережливих і спроможних відрізнити кукіль від пшениці, процеси, котрі впродовж кількох останніх місяців відбуваються на українському політичному Олімпі, не видаються чимось нелогічним і незрозумілим. Прагнення певних політико-економічних угруповань цілковито узурпувати владу в Україні й контролювати суспільні процеси помітне навіть неозброєним оком. Ще донедавна формальна – а отже задекларована на папері й визнана світом – незалежність, помножившись на тиск світової спільноти, вимоги громадськості й ініціативи не позбавлених здорового глузду депутатів, зобов’язувала постколоніальну, постокупаційну й посткомуністичну адміністрацію (котра не маючи на те жодного морального й юридичного права назвалася “економічною й політичною елітою України”) до певних державотворчих потуг. Саме цим чинникам і мусимо завдячувати появою Конституції (нехай і вкрай недосконалої) та законодавчим декларуванням прав і свобод громадянина – зокрема, й у сфері його стосунків із владою. (більше…)

  • Вікторія Власенко. «Смолоскипівський десант» у «Країну мрій»

    В суботу, 27 червня в Києві вшосте відбувся міжнародний етно-фестиваль «Країна  мрій». І хоча в нашій державі  етно-фестивалі – не новинка, більше того – з року в рік їх кількість зростає (варто хоча би перерахувати найпомітніші: «Трипільське Коло», «Європа-Центр», опен-ейрів загалом же значно більше: це і «Свірж», і «Форт-Міссія», і «День Незалежності з Махном» у Гуляйполі та багато інших), проте – не в останню чергу, напевне, через київську прописку, – цікавість публіки до «Країни мрій» не згасає. (більше…)