Рубрика: Новини
- Домівка
- Новини
-
-
9 лютого у переповненому київському Будинку Української Центральної Ради (тепер Будинок вчителя) видавництво «Смолоскип» презентувало книжку «Вибрані твори» Василя Симоненка. Це видання має особливе значення. Саме з нього «Смолоскип» започатковує нову серію «Шістдесятники» і не випадково з нього: у еміграційний період своєї роботи видавництво носило ім’я Василя Симоненка. Про це у своєму виступі згадував засновник видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич: «Ми друкували журнал «Смолоскип» і друкували шістдесятників Вінграновського, Драча, Дрозда, Жиленко, Йовенко… Перша книжка Василя Симоненка «Тиша і грім» до нас дійшла тільки у 1964 році, коли він уже помер. Ми побачили, що в українській літературі тих років з’явилася постать, яка близька кожному українцеві. Ми побачили його виразну громадянську і національну позицію. У те, що вірив Симоненко, вірили ми і багато з шістдесятників та нашого народу. Тому ми вирішили назвати його ім’ям наше видавництво». -
7 – 10 жовтня у Кам’янці-Подільському на базі відпочинку «Чайка» відбувся перший Семінар актуальногодосвіду (САД),організований видавництвом "Смолоскип". Упродовж 4 днів близько 20 учасників з різних куточків України, ділилися, наболілими проблемами, міркуючи й над тим, як можна їх вирішити. Географія нашого САДу поширилася від Чернівців, через Львів, Кам’янець, Вінницю, до Києва і далі на схід через Полтаву, Суми, Харків аж до Луганська й Донецька, а на півдні сягнула Севастополя; а ось коло проблем,
-
Хоч Форум видавців у Львові й почався, згідно з програмою, 15 вересня, пропонуючи заходи на будь-який колір і смак, проте найбільша смакота для книголюбів, митців та просто всіх, хто опинився у культурній столиці України, починалася в п’ятницю. І тут уже виникало бажання розірватися – точніше до таких думок підштовхували 15 сторінок роздруківки програми форуму лише на 17 вересня, які з самого ранку відчутно давали зрозуміти вагомість дня, як мінімум, плечам під наплічником. Здавалося, творчі натовпи взагалі не
-
Міжнародні поетичні фестивалі, проведені в нашій державі, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Якщо ж судити зовсім строго, то й узагалі – на одному пальці – адже лише фестиваль «Київські лаври» прямим текстом декларує свою «поетичність». Інші ж такі заходи, попри власну «віршоцентричність» називаються організаторами інакше: «міжнародний літературний фестиваль» у Львові, що віднедавна номінально (але не в часовому континуумі) відділився від щорічного форуму видавців, або ж – «міжнародний фестиваль сучасного мистецтва» «Харківська Барикада», який – на жаль – не є настільки регулярним, як попередньо згадані акції. -
Налякані ситуацією в Москві, наші можновладці прийняли «єдино правильне» рішення у боротьбі з пожежами – заборонити народу, який, власне, і є фактичним власником лісів, доступ до його володінь. Це замість того, щоб налагодити якісну роботу лісників та поінформувати людей. І саме зараз, коли кожен папірець може стати причиною великого лиха, ініціативна група Let’s Do It Ukraine! 14 серпня провела акцію прибирання Сирецького гаю в Києві в рамках проекту «Зробимо Київ чистим 2». До чотиригодинного прибирання парку долучилися і місцеві жителі мікрорайону, й активісти з інших куточків Києва, а також Організація православних скаутів України, серед яких було навіть кілька гостей із Білорусі. Для початку «чистолюби» взялися прибрати сміття за торговельними ятками біля станції метро «Сирець». «Обережно! Тут «міни»! – попереджає парубок із величезним пакетом для сміття. – Навіть кішки й собаки після себе закопують, а люди…» -
У четвер 29 липня, після засідання кіноклубу, що відбувається у будинку "Смолоскипа" двічі на місяць, до його керівника, письменника та журналіста Олега Шинкаренка, підійшли троє молодиків, котрі відрекомендувалися працівниками Служби Безпеки України і запросили його на розмову, пов’язану з окремими висловлюваннями, що їх Олег виклав у своєму "живому журналі" – інтернет-щоденнику, який тепер веде мало не кожна друга молода людина. Сама ж розмова відбулася наступного дня, у п’ятницю. Шинкаренку пояснили, що
-
Спекотної липневої суботи, коли асфальтівка, як вода за катером, бралася брижами під колесами автомобільного залізного потоку, невеличкий, але дружний гурт смолоскипівців вирішив і вирушив: вирішив, що доста уподібнюватися курчатам-гриль на розжареній пательні міста, а вирушив – «на волю, в пампаси». На роль «пампасів» одноголосно й патріотично обрали загадкову Атлантиду українських земель – легендарне Трипілля. (більше…)
-
Після того, як Президентом України став Віктор Янукович, жити в нашому інформаційному просторі стало зовсім нецікаво. Адже Янукович – людина передбачувана, всі й так знають: що б він не сказав, все одно нічого не буде. Але Віктор Федорович вміє це зробити дуже переконливо, і коли обіцяне не стається, то так і хочеться думати, що йому завадили великі державні справи. Жити в сучасній Україні і бути вільною від неї зараз дуже просто – просто не дивитися телевізор. А якщо ще й не читати газет, журналів та Інтернет-новин, то виникає відчуття, що країна просто рухається. Земля просто обертається. Люди просто живуть. Хто як уміє. Все втратило якийсь сенс. (більше…)
-
26 червня у Смолоскипі виступив музичний гурт Vivienne Mort (Вів’єн Морт). Свій стиль музиканти називають музичним сюрреалізмом. (більше…)