МИКОЛА ТРЕТЯК. ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ КРУТ: ВІД ВОЛЬОВОЇ ПОЕЗІЇ ДО ЕМОЦІЙНОЇ МУЗИКИ

29 січня в Києві у Будинку вчителя відбувся літературно-музичний вечір пам’яті Героїв Крут. «Смолоскип» традиційно щорічно вшановує цю дату. Нинішнього разу захід вийшов об’єднаний – його організацією спільно займалися Інститут національної пам’яті, Безкоштовні курси української мови, громадська організація «Український світ» і, звичайно, «Смолоскип». Спільні зусилля дали як результат розмаїту програму та чималу аудиторію.

Отож, як і личить меморіальному вечору, все розпочалося зі слова історика. Павло Подобєд із Інституту національної пам’яті одразу надав події дещо метафізичного духу.

– Наш нинішній вечір зовсім не академічний. Він, я би сказав, містичний. Адже коли вивчаєш біографії тих учасників бою під Крутами, які не загинули, доходиш висновку, що коротенька бойова частина їхнього життя була яскравою, насиченою різноманітними подіями, динамічна, а решта часто проходила в сірих і невиглядних буднях. Це зайвий раз символічно підкреслює, наскільки важливими були визвольні змагання, наскільки важливо їх згадувати.

Далі виступила бандуристка Світлана Мирвода. Українські пісні, романси витворили емоційно наснажену атмосферу. Мистецьку лінію продовжили сьогоднішні поети, які читали і свої вірші, й вірші поетів, які були учасниками або свідками подій української революції. Дмитро Лазуткін декламував Володимира Сосюру і свої твори, пов’язані вже з подіями нинішньої війни. Настуним читав експресивні вірші Сергій Пантюк.

– Дуже важливим є жіночий голос, адже і в дні визвольних змагань, і сьогодні українські жінки мають особливо непросту місію, – так ведуча вечора, Тетяна Шептицька, представила поетку Олену Герасим’юк. Вона прочитала свою поему і вірш Євгена Маланюка.

Літературну частину розбавив політик і громадський діяч Олесь Доній.

– Пам’ятаймо, чому на бій під Крути вийшли наймолодші. Так сталося через те, що багато тодішніх нібито українських частин тримали «нейтралітет», тобто допомагали ворогу, чи просто розбіглися. На жаль, багато хто з українців не був готовий боронити свою країну, багато хто взагалі мав елементарні проблеми з національною ідентифікацією, комусь просто було байдуже. Хоч сьогодні в цьому сенсі ситуація набагато краща, проте й у Криму 2014 року відбулося приблизно те саме – багато хто з українських військових перейшли там на бік ворога чи лишилися «нейтральними». Тому нинішні добровольці виконали і виконують таку саму важливу і жертовну місію, як ті юнаки, що рушили на бій під Крутами. І тому ми особливо повинні дбати про пам’ять, про культуру, щоб в українців не виникало проблем із національною тотожністю, не виникало питань, по чий бік стати.

Із класичними патріотичними піснями (зокрема й «Там під Львівським замком…») виступив бард Руслан Іщенко. А завершили вечір виступи ще двох «смолоскипівських» поетів – Павла Коробчука й Олега Коцарева. Крім власних віршів із громадянським звучанням, вони представили присутній публіці також твори, відповідно, Олени Теліги, Юрія Косача та Ґео Коляди. Таким чином показавши літературну інтерпретацію подій національної революції з різних естетично-світоглядних позицій – вольової «посткласицистичної», модерністської та авангардної.

Ушанування Героїв Крут дало поживу для роздумів на політичні й мистецькі теми. Охочі також знайомилися з книжками видавництва «Смолоскип», які відіграють важливу роль у підтримці історичної пам’яті й естетичної тяглості в середовищі інтелігенції нашої країни. В зв’язку з цим, до речі, варто відзначити розмаїття присутньої на вечорі публіки – тут були люди різного віку й різних кіл: мистецька інтелігенція, учасники теперішніх боїв за українську свободу, журналісти, громадські активісти та багато інших.