МИКОЛА ТРЕТЯК. ПІД ЗНАКОМ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО
Усе почалося 12 травня, в неділю, з просвітницької акції біля ключових станцій харківського метро. Волонтери й поети читали уривки з творів Хвильового, роздавали перехожим листівки про письменника і про фестиваль, іноді робили це під музику.
– Довелося добре потренувати голос! – усміхається поетка Любов Якимчук, згадуючи про виступ біля вельми жвавої станції «Університет».
А далі фестивальні події перемістилися до Літературного музею. Там Тетяна Пилипчук відкрила невеличку експозицію, присвячену Миколі Хвильового. Взагалі, література 1920-1930-х років – одна з головних «фішок» харківського Літмузею, і це не дивно. Потім для уважних та ерудованих глядачів відбулася вікторина, звчиайно, присвячена Розстріляному Відродженню. Щоб виграти «смолоскипівські» книжки, треба було відгадати, наприклад, об’єкти поетичних пародій вісімдесятирічної давнини чи стилістично-групову приналежність тих або інших авторів. Усі також могли почастуватися чаєм.
Охочі ближче познайомитися з Харковом Миколи Хвильового потім рушили на екскурсію, організовану краєзнавцем і видавцем Олександром Савчуком та архітектором Денисом Вітченком. Будинки, в яких жив письменник чи містились організації, в яких він брав участь, просто важливі тодішні установи та старі харківські вулиці з характерним колоритом – усе це можна було побачити та пізнати ближче. Попри відверто несприятливу спекотну погоду, екскурсія викликала помітний інтерес і гостей міста, й харків’ян.
Наступною локацією «Метрополії…» став Будинок актора. Тут відбулася центральна мистецька акція – вечір-концерт. На ньому поєднувалися дуже різні види мистецтва, стилі й епохи. Виступили молоді поети Юлія Стахівська, Олена Рибка, Таня-Марія Литвинюк, Любов Якимчук, Вано Крюґер, Олег Коцарев. Звучала музика Людвіга ван Бетховена та Миколи Лисенка, актори продемонстрували евритмічні етюди (своєрідна хореографія, виконана в супроводі літературного тексту) на твори Хвильового та Гете, рок-музичну частину забезпечили гурти «Телері» та «Обсерваторія».
А вже пізнього вечора на мосту через річку Лопань (вважається, що саме цей міст мав би фігурувати в новелі Миколи Хвильового «Арабески») влаштували невеличкий перфоменс «Ніч. Весна. Міст. Марія» (цитата з тих-таки «Арабесок»). Присутні декламували Хвильового та виклали зі свічок слова «Ніч. Весна. Міст. Марія». Акцію супроводжували міліціонери – вочевидь, вважаючи любителів літератури непередбачуваною публікою.
13 травня розпочалося з невеличкої виставки під відкритим небом від Літературного музею, влаштованої в Молодіжному парку на символічній могилі Миколи Хвильового. Й тут не обійшлося без декламації його творів та без пильної міліції. Приблизно в цей же час поети відвідали онуку Павла Тичини Ольгу, котра живе в знаменитому будинку «Слово». Біля цієї історичної будівлі відбувся й перфоменс «З історії одного браунінга: зустріч із Я». А в Харківському національному університеті імені Каразіна пройшла наукова конференція та лекція Тамари Гундорової «Харків і степ: запашне місто Хвильового». Лекція Оксани Забужко «Лет Ікара чи смерть Антея? Вступ до історії українського самогубства» своєю чергою відбулася в актовій залі Наукової бібліотеки імені Короленка.
А завершився фестиваль «Метрополія свідомого життя» дискусією в книгарні «Є» під назвою «Запах слова»: чи сучасні ідеї Хвильового?» В ній узяли участь Тамара Гундорова, декан філологічного факультету Харківського університету імені Каразіна Юрій Безхутрий, Тетяна Трофименко, Олег Коцарев, Ліліана Вежбовська, а потім долучилась Оксана Забужко. Обговорювали питання на зразок: чи маємо ми сьогодні більше дослухатися до Миколи Хвильового як політика чи як письменника, як втілити його заклики до культурної інтеграції України зі світом, як відповісти на виклики, що стояли ще перед інтелігенцією 1920-х, але досі лишаються актуальними? Проте поза дискусіями був підсумок розмови: заклик краще й глибше знайомитися зі спадщиною Розстріляного Відродження та Хвильового зокрема, втілений у гаслі: «Отож, читайте Миколу Хвильового!».