Микола Третяк. Наш Форум видавців: і Петлюра, і Хвильовий, і раґнарьок

У вересні відбувся черговий – уже двадцять п’ятий – Форум видавців у Львові. Смолоскип, як і раніше, брав у ньому участь за двома лініями: по-перше, виступив організатором низки літературних подій, по-друге, наші книжки продавалися на ярмарку в Палаці Мистецтв і на його подвір’ї

Враження від Форуму традиційно строкаті. Поряд із приємними відгуками (наприклад, стосовно насиченості й різноманітності фестивальної програми: від поетично-медійних експериментів до дискусій на суспільно актуальні теми), були й невеселі спостереження – мало не з усіх боків лунали слова про те, що цьогоріч на Форум прийшло менше і відвідувачів ярмарку, і відвідувачів літературних заходів, і, зрештою, зменшилися продажі. Втім, робота триває, і заходи відбулися за розкладом.

Центральною смолоскипівською подією стала презентація п’ятитомника вибраних творів Миколи Хвильового. І на відміну від Книжкового Арсеналу, де видавництво показало лише концепцію, у Львові читачі змогли побачити вже перші два «матеріалізовані» томи.

Це буде найповніше станом на сьогодні видання творів Миколи Хвильового, – зазначив під час презентації директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків.

«П’ятикнижжя» презентував його упорядник, літературознавець і поет Ростислав Мельників.

До цього видання ми підійшли по-іншому, ніж це зроблено у знаменитому так само смолоскипівському п’ятитомнику сімдесятих років, – сказав упорядник. – Так, ми відмовилися від публікації розлогих матеріалів про біографічні подробиці, про ВАПЛІТЕ, літературну дискусію та інший історичний контекст. Сьогодні вся ця інформація доступна, багато разів перевидана, тож ми зосередилися на власне текстах Хвильового.

Перший том із двох уже виданих повністю присвячено поезії Миколи Хвильового. Це досить унікальний випадок, адже Хвильовий-прозаїк і Хвильовий-публіцист уже давно «перебив» Хвильового-поета. Окреме «окнижнення» його віршів дозволить читачам цілісніше сприйняти поетичну творчість письменника. Також тут є рецензії Хвильового на твори інших поетів чи підписані ним маніфести, пов’язані з поезією. Передмову до тому написала відома дослідниця літератури Віра Агеєва.

У другому тому зібрано ранню прозу, «етюди» Миколи Хвильового. Ці колоритні твори варті того, щоб читатися та осмислюватись окремо, поза впливом пізніших, стилістично інакших речей. Автор передмови до тому – поет і літературознавець Олег Соловей.

На презентації були присутні люди, яких можна назвати серед «перших читачів» або «фахових читачів». Це – критикиня Тетяна Трофименко та письменник Олег Коцарев (поряд із самим Хвильовим та упорядником видання вони, звісно, посилили «харківський дискурс» заходу).

– Я дуже сподіваюся, що нове видання Миколи Хвильового дозволить ширшим читацьким колам краще ознайомитися з творчістю письменника. Адже завдяки шкільній програмі, єдиним його текстом, який чи про який знають усі, залишається «Я (Романтика)». І чимало читачів, здається, щиро переконані в його автобіографічності, – сказала Тетяна Трофименко.

– Поділ томів за окремими періодами і жанрами, як на мене, трохи неочікуваний, але й перспективний, – додав Олег Коцарев. – По-перше, це допомагає переглянути деякі стереотипи (ось я вже по-новому подивився на поетичну творчість Хильового). По-друге, виразніше показує важливі сюжети його творчої біографії. Наприклад, такий драматичний сюжет, як перехідекспериментального, грайливого письменника на реалістичні «рейки» та – паралельно – перетворення письменника на політика. Адже в час «літературної дискусії» він уже виступав як політик. І то водночас, а може, й скоординовано, з акцією Шумського, який намагався повністю перевести під контроль колишніх «боротьбистів» та інших націонал-більшовиків владу УСРР.

Іще однією важливою подією став захід «Повернення до поетичного авангарду 1910-1930-х років». Головний привід – поява друком виправленого та поліпшеного перевидання антології «Українська авангардна поезія (1910-1930-ті роки)». Презентував її один з упорядників, уже згаданий Олег Коцарев. Його співрозмовниками були: богемістка Ірина Забіяка, літературнознавець Данило Ільницький та поет і перекладач Остап Сливинський. Данило Ільницький розповів про не дуже добре знані сьогодні авангардні тенденції в міжвоєнному українському літературному середовищі Львова. Ірина Забіяка накреслила зв’язки і паралелі між українським та чеським поетичним авангардом, проілюструвавши їх власними перекладами чеської поезії. А Остап Сливинський не лише порівняв український авангард із польським та болгарським, але й представив іще один цікавий проект: двомовну болгарсько-українську антологію. Один її том складають поезії, маніфести та біографії українських авангардистів із болгарськими перекладами, другий – навпаки. Це видання безумовно має стати важливим кроком для взаємного пізнання літератури двадцятого століття наших країн. До речі, Олег Коцарев і Юлія Стахівська, упорядники смолоскипівської антології, взяли участь і в створенні українсько-болгарського проекту.

Нарешті, третьою центральною подією була презентація біографічного дослідження історика Сергія Литвина «Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну». Науковець представив свою книжку, розповів про її структуру та про головні тези. Особливу увагу він традиційно віддав боротьбі зі стереотипами, скупченими навколо постаті Головного Отамана Української Народної Республіки. Так, він заперечує звинувачення, буцімто Петлюра винен у повільному створенні української армії, в отаманщині, у недосягненні компромісу між майбутньою Директорією і гетьманом у 1918 році, у «зраді» Галичини, в диктаторських нахилах і, зрештою, в єврейських погромах. Модерував цю зустріч директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків.

На Форумі видавців відбулися й інші події, пов’язані зі «Смолоскипом». Це і коментовані читання поетки Лариси Лебедівши з двома книжками «Не Єва» та «Ніоба». До речі, в них узяв участь наш лауреат Мирослав Лаюк. І презентація другого видання збірки «Реґіна Ольсен» поета Зази Пауалішвілі. І перформанс «Фронтир» за участю Дарини Гладун, Елли Євтушенко, Анастасії Гетьман, Тані Ясінчук, Лесика Панасюка та Ірини Купчинської. І читання-перформанс «І гра почнеться знов, або Невідворотна доля богів», у якому обігрувався міфічний раґнарьок. І презентація нашого Семінару творчої молоді.

На черзі нові літературні, книжкові події, але як для співробітників «Смолоскипа», так і для наших авторів Форум видавців у Львові залишається особливим явищем.