Микола Третяк. Арсенал-2018: від розмов про ще неіснуючі книжки до перформансів
На межі травня та червня «Смолоскип» традиційно взяв участь у «Книжковому Арсеналі». Київський книжковий ярмарок-фестиваль в останні кілька років претендує на звання головної літературної події України. І це не безпідставно, якщо згадати масштаб і розмаїття заходів, учасників.
Уперше «Смолоскип» на цьогорічному «Арсеналі» засвітився не завдяки своїм заходам, але завдяки своєму торговельному стенду, адже його відвідало президентське подружжя, Петро і Марина Порошенки. Серед «смолоскипівських» книжок вони обрали дві новинки: дослідження Сергія Литвина «Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну» та перевидання антології «Українська авангардна поезія (1910-1930-ті роки)». Перша книжка актуальна як через столітній ювілей Визвольних змагань, так і через очевидний повчальний ефект: що українські керманичі зробили не так у двадцятому столітті та як сьогодні не повторити їхніх помилок. А перевидання антології – вочевидь, мало не вперше з тих самих десятих-тридцятих років у великого масиву експериментальної, «неформатної» української поезії з’явилася можливість «достукатись» і до такого специфічного читача, як можновладці України.
Що стосується задекларованої організаторами кількості відвідувачів, вона більша, ніж аналогічний показник, наприклад, торішнього Форуму видавців у Львові (відвідувачів Палацу Мистецтв) – понад 50 тисяч проти менше, ніж 40 тисяч. Остання цифра, звісно, «не фонтан», як на майже п’ятимільйонне місто, втім, як недвозначно свідчить соціологія, книжки не належать до пріоритетних інтересів пересічних українців, а відтак, і 50 тисяч це краще, ніж нічого.
Свою презентаційну програму на «Арсеналі» «Смолоскип» розпочав із дискусії, присвяченої роману нашої лауреатки Дарини Березіної «Факультет». Про цю книжку ми вже чимало розповідали, та нагадаємо, що в її фокусі опиняється життя-буття на кафедрі англійської мови одного з провінційних університетів. Письменниця гостро сатирично змальовує численні недоліки української пострадянської системи вищої освіти. Під час дискусії сама авторка, директор видавництва (і, що важливо, викладач Києво-Могилянської академії) Ростислав Семків та письменник і журналіст (а також колишній викладач Харківського національного університету імені Каразіна) Олег Коцарев обговорювали можливості, перспективи вирішення змальованих у романі проблем університетів. Цікавий факт: як повідомила авторка, до неї надходять листи з різних куточків країни з запитаннями: «Звідки ви дізналися про те, що діється в нас на кафедрі?». Це свідчить про те, наскільки «Факультет» «поцілив» у справжні больові точки вітчизняної вищої школи.
Презентація «Симона Петлюри у боротьбі за самостійну Україну» стала першою другою подією нашого видавництва на цьогорічному «Книжковому Арсеналі». Вона відбулась у не зовсім звичному форматі – не як власне презентація, тобто розмова про книжку, але як лекція її автора, поважного історика Сергія Литвина. Пан Литвин не лише зорієнтував присутніх потенційних читачів стосовно структури свого видання, а й поділився численною інформацією стосовно Головного отамана Української Народної Республіки, зокрема, заперечив низку традиційних стереотипів, пов’язаних із лідером боротьби за незалежність після 1918 року.
Наступний захід «Смолоскипа» презентацією не назвеш, адже він був присвячений книжці, якої ще не існує. Втім, оскільки організатори проголосили загальною темою нинішнього «Книжкового Арсеналу» майбутнє, то чому б і не поговорити про книжку, що вже зовсім скоро повинна вийти друком і що гарантовано викличе інтерес, як кажуть у таких випадках, «широкої читацької аудиторії»? Мова про п’ятитомне зібрання творів Миколи Хвильового. Працю над ним уже завершує упорядник Ростислав Мельників. Проект справді амбітний: це має бути найповніше зібрання текстів українського літературного (та й, зрештою, не лише літературного) лідера 1920-1930-х років. «Передпрезентацію» п’ятитомника провів Ростислав Семків. Він пояснив концепцію майбутнього видання та розповів про головні попередні публікації творів письменника. Родзинкою цієї зустрічі стали читання уривків прози Хвильового сучасними двома авторами – Олегом Коцаревим і Дмитром Лазуткіним. Особливе враження справило експресивне виконання Лазуткіним не менш експресивного фіналу «Вступної новели».
Також на «Книжковому Арсеналі» відбулися дві події перформативного характеру під «смолоскипівською» маркою. Одна з них – перформанс «Зникомі» за мотивами книжки поезій Дарини Гладун «Рубати дерево». Поезії нашої лауреатки супроводжувалися музичними та пластичними імпровізаціями від Марії Степанюк, Юрія Штайди, Олени Джуріної, Олени Ермішкіної, Макса Баги. Другий перформанс став заразом і презентацією нашої новинки – книжки минулорічної лауреатки літературного конкурсу Ірини Загладько «Лемент і легіт». Медіаперформанс із цієї нагоди – це синтез власне віршів, музики та відео, що створив особливу атмосферу для, сказати б, загостреного та посиленого сприйняття поезії. Працювали над проектом Ірина Загладько, Михайло Жаржайло, Юрій Булка, Роман Гайдейчук.
Ось такою, доволі строкатою, вийшла програма «Смолоскипа» на цьогорічному «Арсеналі». Приємно відзначити: на всіх подіях була публіка (мабуть, так можна сказати й взагалі про всі заходи фестивалю). «Арсенал» закінчився, проте було би перебільшенням сказати, що «смолоскипівці» після цього розслабились і «видихнули». Адже кінець «Арсеналу» – то завжди підготовка до Форуму видавців у вересні. Тож до зустрічі на нових фестивально-ярмаркових майданчиках!