Микола Третяк. 3/4 поезії

У книгарні «Смолоскип» – новий проект. Це щомісячні поетичні читання під назвою «3/4 – Третій четвер», організовані поетом і нашим автором Олегом Коцаревим. Як можна здогадатися з назви, йдеться про те, що в третій четвер кожного місяця в книгарні відбувається вечір поезії.

– Ідея полягає в тому, щоб робити різні читання, – каже Олег Коцарев. – Одного разу це може бути презентація якоїсь книжки. Іншим разом – тематичний виступ чи виступ поетів, які представляють певне явище. І так далі. Але завжди йдеться про поезію, сказати б, естетично орієнтовану, в певному сенсі експериментальну та сучасну.

Наразі відбулося вже два заходи під маркою «3/4». Першим став виступ поетки Катріни Хаддад. Як уже писав «Смолоскип», у неї цьогоріч вийшла друком книжка «Ніч чужинців». Зустріч із Катріною була не зовсім презентацією цієї книжки, а радше розмовою навколо неї. Присутні в книгарні почули від поетки деякі історії з її особистої та, зокрема, інтелектуальної біографії та про те, як вони переплітаються з творчістю. Таким чином, чимало віршів зазвучали зовсім по-новому. Торкнулася розмова і незмінно актуальної тепер теми війни, також присутньої в «Ночі чужинців» – Катріна Хаддад розповіла, що її тексти цієї тематики якоюсь мірою виконують роль «замовлянь» або «молитов», і загалом це непогано видно з їхньої форми. Ще однією цікавою темою стала розмова про арабську мову і арабську літературу. Поетка поділилася своїм досвідом знайомства з цією літературою, розповіла про практику перекладів та про різного роду міжкультурні перетини у письмі.

Друга подія «3/4» відбулась у листопаді та мала назву «Річкова школа». Як з’ясувалося, назва її апелювала не так до якоїсь особливої стилістики, естетики тощо, а до спільного тематичного мотиву – мотиву річки. Звісно, важко знайти поета чи поетку, в якого чи в якої не з’являлися б регулярно річкові образи. Проте, як показали ці читання, в їхніх учасників річки у віршах справді виникають дуже послідовно і наполегливо. Учасниками, власне, виступили Дмитро Лазуткін, Наталія Бельченко, Юлія Стахівська та Олег Коцарев. З одного боку, їхні трактування річок часто перегукувались із темою часу, проминання, потойбіччя. Нерідко ця тематика задавала певний ритмічний порядок віршам (часом навіть більш-менш послідовних верлібристів змушуючи писати силаботоніку). З другого боку, автори спирались і не тільки на універсальний, міфологічний, архетипічний образ річки, а й на географічно конкретні річки. Прозвучали тексти зі згадками річок Київщини, Житомирщини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини. Це був той момент, коли з залу навіть лунали «спеціальні замовлення» на зразок: «Прочитайте-но, будь ласка, що-небудь про річки міста N!».

Найпослідовнішою оспівувачкою річок України і не лише України тут показала себе Наталія Бельченко. В її новій книжці «Знаки і знади» є вірші, присвячені, напевно, чи не більшості річок Київської області, не рахуючи інших регіонів і країн. Частину з них вона й прочитала на «Річковій школі». Але цим Наталія не обмежилась, а ще принесла та показала присутнім на читаннях карту старого русла Дніпра. Отже, глядачі мали нагоду опинитися на справжньому перетині географії, історії та культури.

На наступний вечір «3/4» попередньо плануються читання перекладної поезії. Чекайте на оголошення.