Від Форуму видавців до наступного СТМ

Субота. 10 година ранку. На перформанс «Фронтир» у Першу Львівську медіатеку прийшли дві волонтерки BookForum, закріплені за локацією. З 5 оголошених учасників зібралися тільки троє: Ірина Купчинська, Лесик Панасюк і авторка перформансу Дарина Гладун. Додатковою учасницею стала Віторія Фещук, чий голос був записаний на диктофон і мав лунати з колонки, поки сама Вікторія перебувала у Польщі.

Мабуть, через брак публіки (а може тому, що медіатека відчинилася за 10 хвилин до початку перформансу, а на монтаж сценографії потрібно було півгодини) перформери ухвалили рішення провести акцію у публічному просторі – на вузькій смужці тротуару перед медіатекою. У такого рішення були очевидні недоліки: акустика зали медіатеки була незрівнянно ліпшою. На вулиці вітер вибагливо грав голосами поетів і до вух слухачів долинали у тільки уривки віршів. Очевидною перевагою стала, власне, наявність глядачів. Щоправда, небагато з них затримувалися надовго.

Троє перформерів показали першу третину «Фронтиру» і відкланялися: починав моросити дощ. Після дії відбулося обговорення акції, яке у підсумку тривало довше, ніж сама дія. Під час обговорення до присутніх приєдналися Елла Євтушенко та Богдан-Олег Горобчук і відбулася читка другого блоку.

Наприкінці читали тексти, які утворилися зі слів, спільних для віршів усіх авторів, які висловили бажання взяти участь у дійстві: Дарини Гладун, Лесика Панасюка, Ірини Купчинської, Елли Євтушенко та Вікторії Фещук. Ці фінальні поезії виглядали і звучали досить авангардово.

Додам, що «Фронтир» мав досить цікаву сценографію: перформери у першому блоці діяли всередині прямокутників, складених зі слів текстів перформерів. Поети були водночас також виконавцями і з одного боку, виражали себе і власне бачення перебування на межі, а з другого боку, були оточені і обмежені власними словами фізично, і не могли вільно пересуватися усім простором. Власне, сценографія складалася із надрукованих на білому папері текстів, які виділялися на розбитій тротуарній плитці.

Спеціально для перформансу було створено 9 примірників друкованих матеріалів: «Частотний словник повторюваних словоформ», «Словник маргінальних словоформ», «Загальний частотний словник перформативно-партисипативного досвіду «Фронтир», а також 6 примірників тексту перформансу з концептуалізацією дії.

Її наводжу нижче:

Під час перформативно-партисипативного досвіду «Фронтир», перформери зосередяться на переосмисленні власних текстів крізь призму взаємодії з іншими учасниками, розглядаючи фронтир як прикордоння між власним Я поета та Я інших поетів. Досвід складається з 3-х блоків.

Блок 1: «EGO». Самоствердження та самозбування поета шляхом прочитання власних текстів. Читання відбуваються одночасно. Всі поети виголошують власні тексти (маніфести), не маючи змоги чути одне одного. Діалог із перформерами у цьому блоці неможливий. У  рамках блоку 1 кожна поезія лунатиме тричі.

Блок 2: «Sibi» – проникнення. У рамках досвіду поети-перформери отримують змогу чути одне одного. Оскільки взаємодія у фронтирі можлива лише там, де сторони можуть порозумітися, то ми припускаємо, що взаєморозуміння поетів починається зі спільних слів, оскільки ці слова, вжиті в однаковій формі та значенні, є однаково зрозумілими для поетів, що їх вживають. Блок 2 складається з двох актів. У першому акті поети чують відлуння власних текстів в чужих. У другому акті поети озвучують текст, який утворився на перетині їхніх текстів зі слів, однаково зрозумілих для всіх перформерів.

Блок 3: «Simul vera» – взаємозбування. Ця частина досвіду є відкритою для всіх присутніх на перформансі. У її рамках слова перформансу будуть перекомбіновані випадковим чином у нові тексти. Домінантами нових текстів стануть слова із частотою більше 1. Маргінальні словоформи будуть відкинуті як  перешкоди для комунікації».

Концептуальну основу перформансу складають базові категорії комунікативної лінгвістики, на основі яких і вибудовується дія. Це симптоматично, оскільки багато більш і менш знаних сучасних поетів мають фахову філологічну освіту (4 з 5 авторів «Фронтиру»).

На жаль, «Фронтир» на BookForum обмежився неповними двома блоками. Учасники та глядачі розбіглися, а волонтерки залишилися готувати простір до чергового заходу, яких цьогоріч за офіційними даними форуму було аж 1000.

Чи не втрачає фестиваль учасників, буквально затикаючи ними ранкові дірки у тисячоподійній програмі? Чи потрібна і на кого розрахована ранкова програма BookForum? Чи будуть готуватися і приїжджати наступного року учасники ранкової програми (ці неофіційні лузери фестивалю)? Ось про що я думав, намагаючись заховатися від дощу.

Врешті, чи відчули учасники катарсис після дійства? Чи було у них усвідомлення того, що створення концепції, її затвердження, обговорення, написання сценарію, впорядкування словників тощо – усе це – не намарно?

Навряд.

Кому я б радив побачити «Фронтир»?

Передусім, фаховим філологам. Під час обговорення я чітко уявив, як студентки-філологині під пильним оком викладачок мови ставлять купу запитань, обговорюють переваги і вади втілення саме цієї моделі комунікації (щасливі, що можуть застосувати свої теоретичні знання під час спілкування з живими людьми). На жаль, я був не дуже уважним студентом, тому ці аспекти мене цікавили менше.

Як слід дивитися «Фронтир»?

«Фронтир» передбачає взаємодію глядача і поета/перформера на всіх етапах. Спершу я б радив пройти весь простір дійства, а вже потім – ознайомитися з концепцією. Мабуть, найцікавішим стане «Блок 3», коли усі присутні отримають змогу долучитися до створення колективного тексту у спільному комунікативному полі.

Хто і навіщо організував «Фронтир»?

Історія про «Фронтир» мала бути історією про купку креативних людей, які люблять те, що роблять. Але вже після написання матеріалу я виявив, що перформанс став частиною діяльності молодіжної спільноти, яка сформувалася навколо Семінару творчої молоді, який організовує БФ «Смолоскип». І, як завжди таке буває із несподіваними відкриттями, саме воно виявилося таким важливим, що вирішив ним поділитися з усіма. Отже, справи такі: уже 25 років поспіль Благодійний фонд «Смолоскип» організовує інтенсивні тренінги для творчої молоді: письменників, музикантів, митців, журналістів, істориків, політологів. (Хороша новина для істориків та політологів: ви також – творча молодь!)

Раніше діяльність спільноти обмежувалася самими тренінгами, а цьогоріч стала активно виходити за його межі. Перформанс «Фронтир», власне, став першим літературним перформансом, створеним учасниками тренінгів поза тренінгами.

Проглянувши програму цьогорічного BookForum, помітив ще кілька подій, організованих Семінаром творчої молоді. На жаль, їх я оминув увагою під час першого перегляду [тисячоподійної] програми. Та, якщо робити висновки за наявними у мережі дописами та обговореннями, робота над наступним семінаром розпочалася ще навесні. Наразі організатори планують провести заходи на найбільших літературно-мистецьких фестивалях країни для залучення якомога більшої кількості креативної молоді.

Тож якщо ти молодий і творчий – слідкуй за оновленнями на сторінках СТМ у соцмережах і на офіційному сайті видавництва «Смолоскип»!

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.