Володимир Стецик

3 жовтня в приміщенні могилянської бібліотеки ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів була представлена повість Володимира Стецика «Розворот». В підзаголовку жанр визначено як «Хроніки Майдану». В центрі уваги автора, який був активним учасником подій Революції Гідності, — часовий проміжок від 21 листопада 2013 року (дня, коли було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію Урядом Азарова) до 1 березня 2014 року (дати, коли російська Дума дала дозвіл на військове вторгнення на територію України).

У вступному слові модератор заходу Ростислав Семків зазначив, що презентація книжки «Розворот» є продовженням одразу двох традицій. По-перше, традиції могилянського нон-фікшну у видавництві «Смолоскип», яку було розпочато 2012 року збіркою статей Остапа Кривдика «Ужоси українізації». А по-друге, традиції співпраці з бібліотекою Антоновичів. Раніше тут було презентовано збірки поезії Миколи Вороніна «Вірші одного кіборга» та Лариси Лебедівни «Не Єва».

Також Семків додав, що «Розворот» — приклад складної мемуаристики, бо, з одного боку, книжка є щоденником, оскільки по днях відтворюються події найновішої української історії 2013-2014 рр., а з іншого — це епістолярій, оскільки текст ґрунтується на постах у фейсбуці, які автор писав, щоб привернути увагу до ситуації, яка розгортається. Хоча зазвичай мемуари пишуться з далекої відстані. Книжка ж Стецика завдяки досить незначній часовій дистанції дозволяє побачити добру реконструкцію ситуації, живе відчуття того, як усе відбувалося, вирування емоцій від піднесення до зневіри. Водночас в книжці містяться і ретроспективне подання подій Помаранчевої революції, і ґрунтовна аналітика. Також текст виконує меморіальну функцію, оскільки пов’язаний зі смертю друга автора, який загинув 20 лютого під час тих страшних подій.

Іншими словами, книжку «Розворот» Володимира Стецика можна читати і як хроніку певних подій, і як щоденник особистих переживань і внутрішніх перетворень учасника цих подій, і як цікаву аналітичну працю.

Володимир Стецик розповів, що до видання «Розвороту» його, зокрема, підштовхнуло прочитання «Чорного лебедя» Насіма Талеба, що дало розуміння необхідності фіксації перебігу подій Революції Гідності, доки спомин про них не було викривлено пізнішими рефлексіями та абераціями роботи пам’яті. Також автор наголосив, що йому важливо було видати книжку саме в той момент, коли він відчув, що Україна має небезпеку відходження від тієї траєкторії розвитку, яку було окреслено під час Майдану. Якщо Помаранчева революція була безкровною, то ціна «розвороту» України є такою, що або українці візьмуть відповідальність за майбутнє країни у свої руки тут і тепер, або ми знову втрапимо у замкнене коло помилок, що означатиме, що всі ці смерті були даремними.

Досвід свідка — потужний інформаційний та емоційний наратив, а українське суспільство ще не одноразово звертатиметься до переламних подій 2013-2014 рр. в історії незалежної України, тому, сподіваємося, книжка Володимира Стецика «Розворот» обов’язково знайде свого читача.

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.