Любов БАГАЦЬКА. “КОРОНАЦІЯ СЛОВА”: ЧИ СПИНЯТЬ НОВІ ЛАУРЕАТИ НАВАЛУ РОСІЙСЬКОГО МАСЛІТУ?

Колись пан Юрій Логуш, засновник проекту «Коронація слова», сказав, що буде найщасливішою людиною, якщо зможе посприяти народженню нових імен на зміну тим 223 письменникам Розстріляного відродження, які були знищені за сталінської влади. А співзасновниця та натхненниця конкурсу Тетяна Логуш підсумувала, що цей план майже реалізований: конкурс відкрив 187 імен. Днями у Києві відбулася ювілейна, десята, церемонія нагородження переможців конкурсу «Коронація слова». Десять років це дата, коли можна підбивати підсумки і робити оцінити: наскільки вийшло заплановане, що вийшло, якої якості…

Отже, метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів книжками, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок – наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру – якісними українськими фільмами й п’єсами. «Коронація слова» є доволі обговорюваною на різних літературних форумах. Резонанс свідчить, що говорити є про що. Окрім таємності складу експертної групи, через руки якої проходять усі надіслані твори, непідкупності журі, обговорюють тему доволі важливу – якість і рівень літератури, яка з легкої руки конкурсу виходить у світ. Часто закидають «Коронації слова», що вона видає на-гора «попсу». Проте, чи не можна поглянути на цей закид як на комплімент? Адже масова культура — неодмінна частина інформаційного простору кожної культури. І якщо в певній культурі ця ніша лишається вільною – завжди знайдеться хтось, спритніший за інших, який її спробує заповнити повністю. І тоді відвоювати позиції важко. Таку картину спостерігаємо у ніші масової літератури в Україні. Як не сумно визнати, основною масою цієї «попси» є зовсім не україномовний продукт. Як стверджує видавець Сергій Пантюк, «Коронація слова» саме той конкурс, що має знайти нових українських авторів, які замінять донцових, марініних і компанію. Твори «коронованих» авторів цілком конкурентоспроможні за якістю, представляють широкий вибір жанрів: детективи, «дамські» романи, містика, трилери, побутові драми. Але за 10 років побороти навалу російськомовної макулатури їм не вдалося й близько, зокрема через низбкі наклади і слабку розкрутку. Щоб українці масово читали українське, масова література має продаватися не лише у книгарнях, а й на вокзалах, на базарних розкладках, там, де ходять звичайні люди, які не шукають високих ідеалів, вічних істин і філософських думок у елітарній літературі, яка, коли відверто і по суті, теж займає не найкращі позиції. Проте ми так чомусь боїмося комусь здатися недостатньо освіченими й інтелектуальними, що не лише самі не читаємо популярну літературу, а й розповідаємо, ніби вона нам абсолютно не потрібна. Чого тоді дивуватися засиллю російської «попси»?

Говорити про кітчевість і несмак ювілейної церемонії нагородження не хочеться. Хоча б тому, що це не відіграє ролі в якості та кількості надісланих текстів на конкурс. А ще тому, що коли виникають такі претензії, то, напевно, немає нарікань на літературний продукт. «Коронація слова» відкрила для широкого кола читачів імена Ірен Роздобудько, Марини Гримич, Анни Хоми, Олександра Вільчинського, Лариси Денисенко, Наталки Очкур, Марини Мєдникової, Андрія Кокотюхи, Василя Шкляра, Володимира Лиса… Цього року на номінацію «Пісенна лірика про кохання» надійшло понад 6 тисяч творів, тож організатори вже замислюються над створенням окремого конкурсу – «Коронація пісні». Отже, конкурс живе, розвивається, знаходить нових прихильників та нові імена. Українські читачі не в тій ситуації, щоб комизитися і перебирати. А щодо цьогорічних переможців говорити іще трохи зарано, варто дочекатися виходу їхніх «коронованих» творінь у світ, щоб оцінити вже за власними смаками.

Отже, переможці та переможиці конкурсу «Коронація слова – 2010»:

«Гранд романи»: «Століття Якова», Володимир Лис (Луцьк)

«Гранд кіносценарії»: «Атестація», Юлія Бондарюк (Чернівці)

«Гранд п’єси»: «Кар’єра», Валентин Тарасов (Київ)

Номінація «Романи»:

І премія – «Із сьомого дна», Ярослава Бакалець (с. Ралівка, Львівська обл.)

ІІ премія – «Орлик, син Орлика», Тимур Литовченко (Київ)

ІІІ премія – «Гонихмарник», Мирослава Замойська (Львів)

Номінація «Кіносценарії»:

І премія – «Креденс», Ія Мислицька, Валентин Васянович (Київ)

ІІ премія – «Ляхова криниця», Едуард Богуш (Київ)

ІІІ премія – «Московький Клондайк», Володимир Ткаченко (м. Сміла Черкаська обл.)