Катерина Петриченко. Пам’ятні сторінки золотої осені Чернігівщини
Незважаючи на тривожні теленовини з приводу епідемії «свинячого грипу», групі української молоді останній день цьогорічного жовтня запам’ятається насамперед поїздкою до двох незабутніх парків Чернігівщини, що стоять в одному ряду серед найкрасивіших пам’яток України, – Качанівки та Сокиринців (оглянути третій відомий парк – Тростянець – просто забракло часу). Організаторами подорожі стали МБФ «Смолоскип» та ВМГО «Спілка української молоді».
Дорога до Чернігівщини пролягала мальовничими місцями, а погода на день мандрівки видалась напрочуд гарною, тому довгий шлях у розмовах і спогляданні краси осінніх краєвидів видався зовсім непомітним. Першим місцем зупинки став парк Качанівка. Знаходиться він на території крихітного села (всього 48 мешканців) Ічнянського району Чернігівської області.
Історія Качанівського парку бере свій початок з 1742 р., коли придворний співак Ф. І. Каченовський придбав землі під маєток. Його прізвище й дало назву садибі. Невдовзі помістя купив відомий військовий та політичний діяч граф П. О. Румянцев-Задунайський. З 1808 р. маєтком володіла родина Тарнавських, а потім Харитоненків. Під час екскурсії група дізналася, що після революції у садибі містився дитячий будинок, а згодом військовий санаторій. У 1981 р. у маєтку було створено Качанівський історико-культурний заповідник, який опікується величезним парком у 560 гектарів та каскадом ставків площею понад сто гектарів. Нині Качанівка є найбільшим і найвідомішим панським маєтком Лівобережної України.
Серед видатних гостей, що відвідали садибу, були М. Гоголь і М. Глінка, Л. Жемчужников і Т. Шевченко, І. Рєпін, В. Сєров і М. Врубель. Ось далеко неповний список, що за підрахунками фахівців налічував 640 осіб за майже сто років. З великим інтересом молодь побувала у приміщенні палацу, де зараз розміщена основна експозиція, зокрема предмети побуту колишніх господарів, твори мистецтва, елементи інтер’єру, а також оглянула Георгіївську церкву, альтанку М. Глінки. Особливу увагу групи привернув величезний парк та ставки.
Наступним пунктом нашої поїздки став парк Сокиринці. Знаходиться він у Срібнянському районі Чернігівської області. У 1716 р. село з одноіменною назвою стало власністю Гната Галагана. Упродовж трьохсот років Сокиринці були родинним гніздом роду Галаганів. На жаль, палацові інтер’єри майже не збереглися, й сьогодні на території їх розташовано аграрний технікум. Але й тепер можна помилуватися маєтком, виходом до парку, чудовим краєвидом та алеєю, наприкінці якої над ставом видніється альтанка-ротонда. Крім того, великий інтерес екскурсантів на території парку привернув пам’ятник відомому кобзарю Остапу Вересаю та музей, присвячений його життю та діяльності, що розміщений на першому поверсі палацу.
Закінчилась мандрівка дружньою вечерею та співами українських пісень. Натомлені, але натхненні враженнями від побаченого, учасники подорожі вертались додому, проте ще довго в їх пам’яті спливатимуть образи та розповіді почуті під час відвідин двох величних садиб Чернігівщини, що й досі віють духом давнини та нагадують про великі справи своїх господарів.
Особливу подяку учасники подорожі висловлюють організаторам екскурсії та звертаються з проханням проводити подібні заходи якомога частіше, оскільки тільки завдяки безпосереднім відвідинам історичних і культурних пам’ятних місць України можна активізувати інтерес молоді до вивчення та пізнання рідного краю.