Іван КОЛОМІЄЦЬ. МІЖНАРОДНИЙ ОГЛЯД

До найгарячіших тем минулого тижня в царині міжнародних  відносин слід віднести активізацію міжнародної  терористичної  орґанізації “Аль-Каїда”, зізнання президента Афґаністану Гаміда Карзая в отриманні грошей від Тегерану та бажання лідерів Франції і Німеччини переписати Лісабонський договір – базовий для ЄС.Крім того, Росія готується до зони вільної торгівлі з В’єтнамом, а Білорусь продовжує лібералізувати економіку і підписуює перший у своїй історії військовий договір з країною НАТО. Крім того, грузинський президент Михаїл Саакашвілі готує для себе прем’єрське крісло.

“Аль-Каїда” погрожує новими терактами

Лідер міжнародної терористичної орґанізації “Аль-Каїда” Усама бен Ладен зажадав від Франції вивести свої війська з Афґаністану, інакше він погрожуює вбити французьких громадян, взятих в заручники. Бен Ладен також закликає мститися Франції за прийняття законів, котрі обмежують права мусульман. Витяги із заяви бен Ладена транслював катарський телеканал “Al-Jazeera”.

В своєму зверненні лідер “Аль-Каїди” стверджує, що мусульмани у Франції піддаються “переслідуванням і несправедливому ставленні” з боку влади. При цьому бен Ладен вважає, що французькі мусульмани в цій ситуації “мають право” насильницькими методами протистояти введеній у Франції забороні на носіння жінками нікабу.

Зараз в руках “Аль-Каїди в країнах ісламського Маґрибу” знаходиться п’ять громадян Франції, захоплених у Ніґері ще в середині вересня. “Для Франції існує єдиний спосіб забезпечити свою безпеку – покласти край всім здійснюваним актам несправедливості стосовно мусульман, зокрема припинити війну в Афґаністані, розпочату президентом США Бушем”, – підкреслив Усама бен Ладен.

Раніше, в кінці вересня, Франція підтвердила, що захоплені в Ніґері бойовиками “Аль-Каїди” в країнах ісламського Маґрибу семеро заручників, серед яких п’ятеро французів, знаходяться на північному сході Малі. Викрадачі застерегли французьку владу від проведення військової операції зі звільнення заручників. Міністерство зовнішніх справ Франції запевнило, що про військову операцію зі звільнення заручників мова не йде, і висловило готовність до переговорів із терористами.

Між тим, представник “Аль-Каїди” Адам Гадан закликав мусульман, що живуть в Америці і Європі, здійснювати теракти в своїх країнах, подібні за масштабністю до терактів 11 вересня. У 48-хвилинному відеоролику, який з’явився на сайтах ісламських радикалів, Гадан звертається до мусульман, які живуть в “жалюгідних передмістях Парижу, Лондону і Детройту”, а також навчаються в університетах в США і Європі. Гадан розмовляв арабською, знизу на екрані йшов анґлійський переклад. Поруч із ним біля стіни стояв автомат. За його словами, здійснення терактів є їхнім реліґійним обов’язком, повідомляють ЗМІ.

Адам Гадан  (також відомий під іменами Яхья Маджадін Адамс і Аззам аль-Амріка) виріс у Каліфорнії, там же прийняв іслам. За даними ФБР, Гадан поїхав до Пакистану в кінці 90-х років, потім пройшов підготовку в тренувальному таборі “Аль-Каїди”. Після цього був перекладачем і консультантом міжнародної терористичної мережі. З 2004 року Гадан періодично виступає на відеороликах від імені “Аль-Каїди”.

Гамід Карзай визнав отримання значної суми грошей від Тегерану

Афґанський президент  Г.Карзай реґулярно отримує від Тегерану значні суми грошей у іноземній валюті. Зокрема, під час його серпневого візиту до Тегерану голові його адміністрації Умару Даудзая було передано мішок, в якому знаходилося кілька мільйонів євро. Мішок вручив посол Ірану в Афґаністані Федан Хусейн Малікі, який перебував тоді у себе на батьківщині.

Адміністрація США виступила з різкою критикою цих дій іранського керівництва. “Ми усвідомлюємо, що Іран і Афганістан – сусіди, але Тегеран не повинен втручатися у внутрішні справи Кабула”, – заявив прес-секретар держдепартаменту США Філіп Кровлі.

Г.Карзай визнає отримання цієї суми грошей, проте  стверджує, що вони призначені винятково для фінансування конкретних цільових проектів. Г.Карзай уточнив, що керівник його адміністрації приймає гроші за його вказівками від різних країн. При цьому він визнав, що кошти привозяться готівкою у великих мішках. З його слів стає ясно, що це стосується, як мінімум, випадку з іранськими грошима.

Анґела Меркель і Ніколя Саркозі хочуть переписати Лісабонський договір

Лідери окремих країн ЄС – Німеччини і Франції – вирішили переписати Лісабонський договір, щоб не допустити в майбутньому повторення економічної кризи.

Каменем спотикання стала стаття 125 документу, котра забороняє країнам-членам рятувати від банкрутства інші держави ЄС. Німеччина за підтримки Франції зажадала на саміті внесення змін до цієї статті, адже в протилеж випадку Конституційний суд Німеччини здатний заблокувати будь-яку допомогу, аналогічну тій, що була на тимчасовій та винятковій основі надана минулої весни Греції.

Крім того, ці дві країни пропонують внести зміни, що вводять механізм покарання країн, що допускають серйозні порушення фундаментальних принципів фінансово-економічної політики єврозони. Так, пропонується позбавити права голосу країну-порушника у вищих орґанах ЄС.

Голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу вже назвав цю вимогу неприпустимою, підкресливши, що такий захід ніколи не отримає згоди всіх 27 країн союзу. Більш різко це прокоментувала голова єврокомісії з питань юстиції, фундаментальних прав і громадянства Вівіан Редінґ, звинувативши “китів ЄС” у диктаті і змові з метою нав’язування ЄС власної думки. “Це безвідповідально виступати з химерними ідеями про нові угоди. Загальноєвропейські рішення не приймаються […] двома країнами ЄС. Це робиться в Брюсселі усіма 27 державами-членами союзу на основі серйозних пропозицій, котрі враховують інтереси всіх 500 млн. жителів Євросоюзу”, – підкреслила єврокомісар.

Білорусь  лібералізує економіку і підписує військовий договір з країною НАТО

Рада міністрів Білорусі підготувала проєкт директиви про лібералізацію економіки, який передбачає, зокрема, перехід з 1 березня 2011 року на вільні ринкові ціни і тарифи, за винятком мінімального переліку, встановленого Президентом, – перш за все щодо продукції і товарів орґанізацій-монополістів.

Зокрема, пропонується при ціноутворенні скасувати обмеження надбавок в оптовій і роздрібній торгівлі і відмовитися від обов’язкового складання економічного обгрунтування рівня цін на товари (роботи, послуги), за винятком тих, щодо яких здійснюється державна реґуляція.

Крім того, Білорусь в середу підписала перший в своїй історії військовий договір з країною-членом НАТО – Литвою. Угодою передбачається кооперація у сфері військової підготовки, контролю за повітряним простором і військової медицини.

“Ми зробили історичний крок. Вперше Литва і Білорусь підписали угоду про співпрацю у військовій сфері” – заявила глава оборонного міністерства Литви Раса Юкнявічене, передає “Deutsche Welle”.

Хоча Литва  і Білорусь співпрацюють у військовій сфері з 2005 року, це перший випадок, коли дві держави підписали формальний договір. “Ми живемо в одному реґіоні, і в нас багато спільних інтересів”, – констатувала міністр Раса Юкнявічене.

Крім того, прем’єр-міністр цієї країни Андрюс Кубілюс заявив, що Литва готова до реалізації проекту транзиту до Білорусі нафти з Венесуели, але просить ґарантій того, що він буде здійснюватися не менше двох років. “На політичному рівні жодних перешкод для транзиту через Литву немає, – заявив він.

“Проте беруть участь у цьому проекті компанії, які є самостійними суб’єктами господарювання, і які хочуть ґарантій того, що транзит нафти буде здійснюватися не менше двох років”, – зазначив прем’єр-міністр Литовської республіки.

Протягом двох років Білорусія розраховує отримувати транзитом через Клайпедський державний морський порт по 2,5 млн. т. сирої нафти з Венесуели. Планується, що в транспортуванні буде задіяне державне підприємство “Клайпедос нафта”, яке працює в порту.

Нагадаємо, що раніше Президент Білорусі Алєксандр Лукашенка запропонував Литві приєднатися до реалізації проєкту з будівництва першої білоруської АЕС. Адже це буде вигідно Литві, підкреслив керівник Білорусі. Таким чином, Білорусь після низки торгових воєн з Росією продовжує свою переорієнтацію на західні країни – зокрема, як в оборонній сфері, так і в різноманітних стратеґічних для держави галузях народного господарства.

Росія утворить зону вільної торгівлі з В’єтнамом

Угода про вільну торгівлю необхідна Росії і В’єтнаму, щоб забезпечити подальше просування торгівельно-економічних та інвестиційних відносин між двома країнами, заявив президент Соціалістичної республіки В’єтнам Нгуєн Мінь Чієт.

“Сторони повинні  найближчим часом почати переговори і укласти Угоду про вільну торгівлю між В’єтнамом і Митним союзом, до якого входять Росія, Білорусь і Казахстан”, – зокрема, заявив президент, підкресливши, що “зараз В’єтнам і країни-члени Митного союзу активно розглядають і вивчають це питання”.

Нагадаємо, що нещодавно  завершився візит президента Російської Федерації Дмітрія Мєдвєдєва  до Соціалістичної республіки В’єтнам, за підсумками якого було підписано низку угод, зокрема щодо співробітництва у військовій сфері і щодо будівництва російськими спеціалістами в В’єтнамі АЕС.

Грузія  довіряє Михаїлу Саакашвілі

Як свідчить опитування, проведене Міжнародним республіканським інститутом США (IRI), більше половини громадян Грузії (56%) згодні, щоб Михаїл Саакашвілі після закінчення другого президентського терміну в 2013 році зайняв пост прем’єр-міністра країни. За цими ж даними, правляча партія “Єдиний національний рух”, яку очолює Михаїл Саакашвілі, зараз користується підтримкою 42% населення Грузії, а іншим партіям всім разом симпатизує лише 22% громадян цієї країни. Опитування проводилось з 27 вересня по 7 жовтня серед 1500 жителів Грузії, результати його були оприлюднені 28 жовтня.

Нагадаємо, що нещодавно  парламент Грузії прийняв у третьому, остаточному читанні, поправки до Конституції, які перетворюють Грузію на парламентську республіку. За ці поправки проголосувало 112 депутатів (зі 150).

Поправки, які  розроблялися майже півтора року, передбачають передачу повноважень від президента до прем’єра. Уряд стає найвищим орґаном виконавчої влади, відповідальним за внутрішню і зовнішню політику країни. Голова уряду, зокрема, отримує право призначати і звільняти міністрів силового блоку, а також голів реґіональних адміністрацій (за чинною Конституцією, це є компетенцією Президента).