Хвильовий. 5 т. Хвильовий. 5 т. Литвин Сергій. СИМОН ПЕТЛЮРА У БОРОТЬБІ ЗА САМОСТІЙНУ УКРАЇНУ САВЧИН МАРІЯ. ТИСЯЧА ДОРІГ МАЛАНЮК ЄВГЕН. ВИБРАНІ ТВОРИ
Ціна: 500 грн. Ціна: 500 грн. Ціна: 250 грн. Ціна: 100 грн. Ціна: 120 грн.

PostHeaderIcon Новини


Ольжич ОлегОлег Ольжич. ВИБРАНІ  ТВОРИ. / Упорядник Осип Зінкевич. Передмова Євгена Сверстюка. 2-ге видання.  2009, 664 с.

Серія «Розстріляне Відродження».

Ціна: 30 грн.

ISBN 978-966-8499-63-0

До 100-річчя від дня народження видатного українського поета Олега Ольжича (Кандиби) у 2007 році видавництво «Смолоскип» презентувало найповніше видання його творів, доповнене унікальними історичними, мемуарними та літературно-критичними матеріалами. У зв'язку з популярністю та посиленим читацьким інтересом, у 2009 році «Вибрані твори» видано вдруге.

Як не дивно, в Україні досі не так багато знають про одного з найвидатніших українських поетів, пражанина Олега Ольжича. Хоча його бурхлива біографія, ореол героїки та джентльменства, неймовірна інтелектуальна та творча сила не можуть не вражати. Він був надзвичайно багатогранною людиною – поетом, доктором археологічних наук, політиком, ідеологом українського націоналізму. Під час Другої Світової війни керував націоналістичним підпіллям на окупованій німцями Україні, організував антинімецьке підпілля. У 1944 році був закатований нацистами у концтаборі Саксенгаузен.

Тож упорядник «Вибраних творів» Осип Зінкевич поставив собі на меті якомога охопніше відобразити різні іпостасі Ольжича. Крім якнайповнішої добірки поезій (“Рінь” (1935), “Вежі” (1940), посмертно виданої –  “Підзамча” (1946), а також  82 вірші з-поза збірок), до книги увійшли декілька ранніх оповідань, вибрані публіцистика та листування Ольжича. А саме: статті “Голод і сучасна українська література”, “До проблеми культурної ділянки”, “В авангарді героїчної доби”, “Дух руїни”, “Українська історична свідомість”, “Українська культура”; останнє звернення Ольжича до співвітчизників –  “У Свят-Вечір” (із 1943 року); листи  до батька, поета Олександра Олеся, і матері, Віри Свадковської-Кандиби, до Галини  Грачової і Марини Антонович, а також 15 листів до Дмитра Донцова.

 

Останніми роками в українському суспільстві чим далі, тим сильніше розгораються запальні дискусії на різні історичні теми. От тільки форми, в яких відбуваються ці дискусії і «популяризація» історії, викликають все більше скептичних думок. Бо самі дискусії, чи то на інтернет-форумах і в блогах, чи то навіть на  вулицях,  доволі часто зводяться до банальної лайки, що часом переходить у не менш банальне хуліганство. Руйнація пам’ятного хреста на місці розстрілу німцями Олени Теліги та пошкодження пам’ятника Леніну на Хрещатику – це останні найбільш «екстремальні» прояви «війни за історію» в Україні. Які ж причини цієї «війни за історію»? І чи матиме вона якийсь продуктивний сенс?

 
Чергове пожвавлення розмов про "націю, що народилася на Майдані" – мірою наближення першого, 5-річного, ювілею помаранчевого повстання – спонукає пильніше придивитися до того етапу становлення української спільності, який розпочався під акомпанемент завзятого скандування "Нас багато, нас не подолати!". Справді, чи стали ми тоді єдиним народом, здатним формувати певну світоглядну матрицю й поширювати її як у просторі (іншим спільнотам, зокрема вперто пестуваній "новоросійській" на нашому Південному Сході), так і в часі (наступним поколінням)?
 

Офіційний E-mail "Смолоскипа" змінено. Будь-ласка, пишіть листи на 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 
Вано Крюґер, який модерував цей захід, що відбувся 13 вересня у арт-кафе «Дзига», вирішив дещо змінити концепцію за кілька хвилин перед початком, тож, у порядку імпровізації, читання самоназвалися «Чоловічий Cмолоскип для Прекрасної Дами». Роль останньої виконала Олена Степаненко. Серед лауреатів «Смолоскипа» недавніх років Леся Белея, Ярослава Ґадзінського, Богдана Горобчука, Павла Коробчука, Олега Коцарева, Вано Крюгера та Миколи Леоновича прозвучав поетичний голос Анатолія Дністрового, відомого широкому загалові автора романів «Пацики» та «Місто уповільненої дії». Дністровий читав вибрані вірші дев'яностих років (саме тоді він став лауреатом «Смолоскипа» в номінації поезія), що цьогоріч з'явилися у вигляді нової книги.
 
Оскільки ці читання були одним із завершальних акордів літературного фестивалю, попервах здавалося, що поети читатимуть самі до себе. Однак звуки живої поезії викликали щире зацікавлення, а часом і захоплення. Насамкінець вільних місць у галерейному приміщенні львівської «Дзиги» майже не було. А для Ярослава Гадзінського, автора книги «Мареwwwo», читання закінчились справжньою автограф-сесією.
 
11 вересня у конференц-залі Палацу мистецтв відбулась зустріч «Нові імена. Нові інтерпретації». «Смолоскип» презентував нові видання серій «Вибрані твори» (Майк Йогансен, Клим Поліщук), «Пролегомени» (І. Безпечний «Теорія літератури», Т. Шміґер «Історія українського перекладознавства»), «Академічні діалоги» та «Архіви репресованих письменників». Двотомне видання Г. Кочура «Література і переклад» представили зацікавленим професор Львівського університету Андрій  Содомора та директорка музею Григорія Кочура Марія Кочур. Про стипендійні та конкурсні програми розповів директор «Смолоскипа» Ростислав Семків.
 

форумКамерна акція під умовною назвою «Смолоскипівський марафон», що відбулася 9 вересня 2009 у приміщенні львівської книгарні «Є» була однією з перших подій міжнародного літературного фестивалю. Сам фестиваль вже вчетверте перетворює Форум книговидавців на феєричне дійство, яке охоплює старе місто. Серед учасників поетичного марафону опинилися лауреати літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» різних років, які охопили замалим не ціле десятиліття. Окрім анонсованих авторів (пари: Лесь Белей - Лора Радченко, Вано Крюґер - Олена Степаненко, Олег Коцарев - Оксана Васьків, Микола Леонович - Альбіна Позднякова, Ярослав Гадзінський - Любов Якимчук), виступили й Роман Скиба та Марина Брацило, теж тісно пов'язані зі «Смолоскипом».
Таке парне читання сприяло створенню атмосфери діалогу: спілкувалися автори з авторами, тексти із текстами, виконавці з аудиторією. Затишний простір книгарні поєднувався з лірикою від медитативної до епатажної, об'єднаною часом, простором і високою якістю. 

 
 

Не зважаючи на те, що в нашому опитуванні про ДНК-2009 узяли участь лише 35 осіб, 10 з них пообіцяли прийти з друзями. Тому як на офіційній частині, так і на слем-турнірі "давніх поетів" було напрочуд людно.

Відкрита наприкінці серпня 2007 року Українська книгарня «Смолоскип» за два роки своєї роботи стала улюбленим місцем для багатьох читачів, як киян так і гостей столиці, справжнім центром української книжки. Від найперших кроків її створення вона задумувалася саме як виключно україномовна, що могла б запропонувати читачеві найкращі книги українських видавців.

Фото незабаром!

 
Зміст:
Захист ринку чи нова цензура: для українських видавців вигадали новий клопiт
Хроніка подій «Смолоскипа». Липень
Петро Вознюк. Метаморфози спротиву
Аліна Ціпокур. Наука письма
Петро Олещук. «Райхскомісаріат “Україна”»
Світлана Пиркало: «Правильна книга в потрібний момент може врятувати від екзистенційної кризи»
Галина Романенко. Тиша боротьби за себе
Олена Павлова. Ляльки-мотанки, панки, п’янки, вишиванки
Юля Сахно. Гендмейд на дозвіллі
 
Країна Мрій
Багато  українських журналів дослухалися до рецепту редактора «People» Річарда Столлі: «Нема нічого кращого, ніж мертва зірка на обкладинці». Смерть Майкла Джексона отримала дуже багато уваги, і не лише на обкладинках друкованих видань. Здавалося, що Джексон – ледь не національний герой. Ніна Матвієнко в одному з інтерв’ю навіть сказала, що поставить за нього свічечку. (Це не зважаючи на те, що в останні роки Майкл прийняв іслам.) У США з’явився ще один мертвий король (першим був, звісно, Елвіс) і тому весь світ змушений перейматися величезною втратою, і слідкувати за похоронами, які перетворилися на шоу. ЗМІ роздули цю подію, зацікавлені особи отримали неабиякі прибутки.

Смерть  поп-ідола, з якого ще не так давно кепкувала жовта преса, стала метафоричним кінцем навіть цілої епохи. Жодна вітчизняна «зірка» не викличе такого зацікавлення, та й «зірки» у нас виблискують порівняно слабенько. Головними зірками шоу-бізнесу в Україні є не кіноактори і співаки, а політики. Естрадним виконавцям ще далеко до виконавчої та законодавчої політичної еліти у сферах сюру, гламуру і креативу. Тому коли на Заході на тих таки обкладинках з’являються Бред Пітт та Анжеліна Джолі, у нас голови містера та місіс Сміт міняють на Тимошенко і Януковича. А найбільший відгук у народній  творчості отримала рекламна кампанія Арсенія Яценюка «Арсеній. Врятувати країну», на яку в Інтернеті з’явилося одразу багато пародій – «фотожаб» у стилі «Геннадій. Врятувати Чебурашку». Такі сплески сучасного фольклору свідчать, що невдовзі розпочнеться традиційний для наших широт карнавал під назвою вибори. Та поки політики обіцяють перетворити Україну на країну мрій, їхній скептичний електорат розважається на справжній «Країні мрій».
 
<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>

Сторінка 48 з 58
ТОЧКА ЗОРУ
RSS
Огляди
Іван Коломієць. Маємо Церкву

і Я кажу тобі: ти – Петро, і на цьому камені Я створю Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її.

Матвія 16:18

 
Іван Коломієць. Цікаві один одному

Одразу кілька сигналів надійшло од Європейського Союзу, котрі свідчать, що Україна залишається цікавою Європі і двері для неї прочинені.

Опитування
Де найчастіше ви купуєте книжки Смолоскипа?
 
ДРУЖНІ САЙТИ
НАШ БАНЕР

Статистика
Besucherzahler mail order russian brides
счетчик посещений