Хвильовий. 5 т. Хвильовий. 5 т. Литвин Сергій. СИМОН ПЕТЛЮРА У БОРОТЬБІ ЗА САМОСТІЙНУ УКРАЇНУ САВЧИН МАРІЯ. ТИСЯЧА ДОРІГ МАЛАНЮК ЄВГЕН. ВИБРАНІ ТВОРИ
Ціна: 500 грн. Ціна: 500 грн. Ціна: 250 грн. Ціна: 100 грн. Ціна: 120 грн.

PostHeaderIcon Новини



25 листопада 2010 р., о 18 год. у приміщенні благодійного фонду "Смолоскип" (м. Київ, вул. Межигірська, 21) розпочинає свою діяльність Толока інтелектуалів країни – ТІК.

ТІК – це саморганізована неформалізована спільнота небайдужих, громадянсько-активних та відповідальних людей, готових до напрацювання креативних, продуктивних та перспективних ідей, концепцій та планів.

ТІК – це абсолютно вільний майданчик для вільних громадян, не заангажований і не дотичний до жодної з політичних сил.

ТІК – місце для дискусій будь-якого рівня напруги, в основі яких – свобода слова, взаємоповага та коректність.

Відкриття передбачає офіційну преамбулу, перший круглий стіл та неофіційне спілкування.

Тема круглого столу:

"Громадянський рух в Україні: здобутки, виклики та перспективи"

1. Ефективність діяльності громадських організацій та неформальних спільнот в умовах спроби повернення України до тоталітаризму. (доповідач Станіслав Федорчук)

2. Криза української політики – чи є альтернатива? (доповідач Євген Золотарьов)

3. Роль одинаків у формуванні громадянського суспільства (доповічач: Іван Коломієць – Вано Крюґер)

Також до участі у круглому столі запрошені лідери та активісти "живих" громадських організацій та самоврядних спільнот: Брати Капранови, Олесь Доній, Дмитро Потєхін, Анатолій Бондаренко,Олег Яценко, Світлана Заліщук, Таміла Ташева, Тарас Рондзістий, Олексій Кляшторний та інші цікаві особистості.

До кінця 2010 р. та в січні-лютому 2011 р. ТІК планує провести ще 3 круглих столи на актуальні теми – по одному щомісяця, а з березня 2011 р.- по два круглих столи на місяць.

 

Цивілізація послуг та ознайомчих мандрівок углиб  країни стала настільки звичним  елементом нашого відпочинку, що тепер  важко вразити розбещеного туриста  видатними пам’ятками українського Середньовіччя та будь-яким грандіозним історичним фактажем. Однак інші тенденції свідчать і про те, що той же самий турист шукає дешевих місць відпочинку й  зацікавлення українською минувшиною.

Для того, щоби поринути в атмосферу  провінційного затишшя, стареньких торговельних вуличок з давніми грецькими будинками, музеїв, столітніх віконниць, великої кількості церков, пам’ятників, незабутньої будівлі старого корпусу Ніжинського університету, веселого студентського кампусу та похмурих клонованих мікрорайонів радянського періоду, слід просто сісти на електричку з Київського вокзалу й за пару годин ви потрапите на трішки іншу територію, подалі від шумового забруднення столиці.

Ніжин – ще мало досліджене й не дуже відкрите для внутрішнього туризму місто. Тому ви не побачите тут потоку туристичних груп, як, наприклад, у Чернігові чи хоча б у Качанівці. Щоби краще відчути атмосферу цього міста, слід на його сучасну топографію глянути з висоти пташиного польоту за оцим посиланням: http://www.youtube.com/watch?v=VJOv8-gLb0I&feature=related

 
До  найрезонансніших подій  в царині міжнародних  відносин за підсумками останніх двох тижнів належать укладання  Великобританією  і Францією безпрецедентно тісного війського  союзу, поразку демократів на проміжних виборах  в Конґрес США, посилення позицій прихильників дрібних терактів в “Аль-Каїді” на противагу прихильникам масштабних терактів на зразок тих, що відбулись 11 вересня в США, вимогу Ізраїлю поставити Іран перед загрозою військового удару та експорт ядерних матеріалів Корейською Народно-Демократичною Республікою в Сирію, Іран і М’янму. Серед інших подій в царині міжнародних відносин слід згадати рішення Словаччини збільшити свій військовий континґент в Афґаністані, рішення Нової Зеландії приєднатися до зони вільної торгівлі в межах Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану і дипломатичний конфлікт між Росієї і Японією навколо державної належності Курильських островів. 

Франція і Великобританія утворили військово-політичний союз 

Президент Франції Ніколя Саркозі і прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон підписали безпрецедентний договір про співпрацю у військово-промисловій сфері. Цей документ уже встигли назвати історичним. 

Центральним пунктом  договору про військове співробітництво  стало створення спільних експедиційних сил чисельністю в 6500 солдатів. До їх складу увійдуть частини парашутних військ, спецназу і морської піхоти. Французи і англійці будуть проходити підготовку разом, але дислокуватися окремо на базах у своїх країнах. Під час навчань або бойових операцій ними буде командувати британець або француз. Командувач потім буде доповідати в об’єднаний штаб, який буде підпорядковуватись міністрам в Лондоні і Парижі.

 

 

 

4 листопада в  Національному  музеї літератури  України  відбувся  суд  над  авторами  книги  „Таємниці   письменницьких  шухляд”  Станіславом   Цаликом  та  Пилипом  Салігеєм. Серед списку постраждалих від пера серійних „маніяків” – Микола Бажан, Максим Рильський, Іван Кочерга, Павло Тичина, Остап Вишня, Улас Самчук та багато інших. Дослідникам закидали посягання на честь і позолоту українського письменницько-номенклатурного бомонду, непошану до забронзовілих класиків та їх шухлядних таємниць. Судила „винуватців” колоритна трійка у гімнастерках, що сиділа за столом із червоною скатертиною, а над усім цим дійством майоріли гасла трьома мовами: „Вся влада – письменникам!”, „Любишь Родину – купи книгу!”, „All power – to the Writers!”. Шкода тільки, що трійка чомусь зовсім не знала англійської. Буфонада так буфонада!

Потрапити на це закрите засідання було зовсім просто – прийти й отримати від усміхнених піонерок у червоних хустинках перепустку, яка водночас слугувала і лотерейним квитком. Потім оминути чорношкіряного енкаведиста, який пропонує за невеличку грошову винагороду – „ролітівку” – розказати про своїх сусідів чи написати на когось донос... До речі, „ролітівки” заслуговують на особливу увагу з боку нумізматів. Адже це чи не єдина валюта (окрім хіба що києво-могилянських „брюхів”), що ходила в межах однієї презентації і була прикрашена портретами українських інженерів людських душ, робітників літератури і, власне, мешканців легендарного „Роліту”, що на Хмельницького, 68 у Києві.

 

До найгарячіших тем минулого тижня в царині міжнародних  відносин слід віднести активізацію міжнародної  терористичної  орґанізації “Аль-Каїда”, зізнання президента Афґаністану Гаміда Карзая в отриманні грошей від Тегерану та бажання лідерів Франції і Німеччини переписати Лісабонський договір – базовий для ЄС.Крім того, Росія готується до зони вільної торгівлі з В’єтнамом, а Білорусь продовжує лібералізувати економіку і підписуює перший у своїй історії військовий договір з країною НАТО. Крім того, грузинський президент Михаїл Саакашвілі готує для себе прем’єрське крісло.

“Аль-Каїда” погрожує новими терактами

Лідер міжнародної терористичної орґанізації “Аль-Каїда” Усама бен Ладен зажадав від Франції вивести свої війська з Афґаністану, інакше він погрожуює вбити французьких громадян, взятих в заручники. Бен Ладен також закликає мститися Франції за прийняття законів, котрі обмежують права мусульман. Витяги із заяви бен Ладена транслював катарський телеканал “Al-Jazeera”.

В своєму зверненні лідер “Аль-Каїди” стверджує, що мусульмани у Франції піддаються “переслідуванням і несправедливому ставленні” з боку влади. При цьому бен Ладен вважає, що французькі мусульмани в цій ситуації “мають право” насильницькими методами протистояти введеній у Франції забороні на носіння жінками нікабу.

Зараз в руках “Аль-Каїди в країнах ісламського Маґрибу” знаходиться п’ять громадян Франції, захоплених у Ніґері ще в середині вересня. “Для Франції існує єдиний спосіб забезпечити свою безпеку – покласти край всім здійснюваним актам несправедливості стосовно мусульман, зокрема припинити війну в Афґаністані, розпочату президентом США Бушем”, – підкреслив Усама бен Ладен.

 
Вибори  до місцевих органів влади обіцяють бути напруженими. Хоча, коли у нас не був напружений вибір.

Кожного разу з наближенням чергової ймовірної зміни влади українці в містах і селах сповнюються надії на старе як вік «якось воно буде», яке б сприяло їм у покращенні їхнього життя «вже сьогодні», а не сьогодні - то хоча б завтра: заробітної плати, стану житлово-комунального господарства (о, це наше ЖКГ, як же багато можна про нього сказати …), банальних, але насущних речей. І щоразу настає понеділок після виборів і всі наступні понеділки і тільки політичні постаті країни залишаються незмінними, вже не кажучи про рівень відповідальності цих персонажів, до болю знайомих персонажів.

В ідеалі вибори - наш інструмент, за допомогою якого ми можемо привести певну особу до влади, і вона наступні чотири роки буде займатися нашими з вами проблемами й удосконалювати всі сфери життя.

Звідки  вони беруться, ці кандидати в депутати, а з часом і депутати? І де їх вирощувати такими, якими ми з вами хочемо їх бачити? Представники громади нашого села чи міста проявляють ініціативу й уступають до лав різноманітних партійних організацій, здобувають досвід перед виборами, проводять такі собі «праймеріз» для того, щоб обрати гідних, найкращих і спроможних вести за собою маси до кращого майбутнього.

 
Найрезонанснішою  новиною минулого тижня в царині міжнародних відносин стала можливість утворення Палестинської  держави рішенням Ради безпеки ООН, як це свого часу було зроблено з Ізраїлем. США при цьому, як пишуть одразу два авторитетні видання – Newsweek і The Wall Street Journal – можуть утриматися від права вето. До інших важливих міжнародних новин слід віднести подальші намагання реабілітувати Сталіна в Російській Федерації на фоні “контртерористичних” операцій в Кабардино-Балкарії, продовження “розлучення” Білорусі і Росії з переорієнтацією першої на європейських союзників, запровадження подвійного громадянства в Латвії та продовження боротьби Махмуда Ахмадінеджада і Уґо Чавеса з США як уособленням “світового імперіялізму”. 

Близький  Схід: ООН визнає Палестину як свого часу це було зроблено з Ізраїлем? 

Безпосередні  мирні переговори між Ізраїлем та урядом Палестинської автономії  були припинені через лічені тижні після їх початку у Вашинґтоні. Крім того, схвалення ізраїльським урядом минулого тижня будівництва 240 нових будинків для євреїв у Східному Єрусалимі завдало ще одного удару по мирному процесові. 

Проте, як зазначає Newsweek, адміністрація Барака Обами має намір запобігти повному провалу мирного врегулювання хоча б до проміжних виборів у США. Нам цьому фоні, як зазначає автор статті Ден Ефрон, у палестинців відкриваються нові можливості. 

“За словами двох джерел в палестинському уряді, які не захотіли розголошувати свої імена, ідея полягає в тому, щоб попросити Рада Безпеки ООН проголосити створення палестинської держави на Західному березі річки Йордан і в секторі Ґаза в межах 1967 року і встановити часові рамки для такого рішення. Ізраїль, зазвичай, покладається на США у відхиленні таких резолюцій. Але палестинці вважають, що президент Обама принаймні задумається про те, щоб утриматися від вето”, – зокрема, йде мова в статті. 

“Вперше це перестало бути нечуваним, – стверджує Хассан Хатіб, директор медіацентру палестинського уряду. – Схоже, адміністрація побачила, що Ізраїль може бути стороною, відповідальною за те, що двосторонній процес не рухається”. 

Цікаво відзначити, що Джон Болтон, якого вважають одним  із провідних представників неоконсерваторів, і який в часи другої каденції Джорджа  Буша-молодшого був повноважним представником Вашинґтону в ООН, також визнає ймовірність подібного сценарію. Про це він пише у своїй статті в The Wall Street Journal. При цьому він підкреслює, що прямі переговори палестинців з ізраїльтянами “приречені на провал”.

 
Василь Доманицький

Минуло сто років з дня смерті визначного українського історика, літературознавця, фольклориста, публіциста, громадсько-політичного діяча Василя Миколайовича Доманицького (1877 – 1910). Доля подарувала йому хоч і коротке (всього 33 роки), але вельми насичене життя, головним сенсом якого була праця.

Народився Василь Доманицький 19 березня 1877 року в селі Колодисте Звенигородського повіту Київської області (нині –  Тальнівський р-н Черкаської обл.) в  родині місцевого священика. Навчався в Київській гімназії, де й виявив свою надзвичайну працездатність і любов до наукової сфери. На становлення Василя Доманицького як особистості, безперечно, вплинули відомі діячі: Володимир Антонович, Олександр Кониський, Володимир Науменко, Микола Лисенко, Євген Чикаленко, Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк та ін. Ще зі студентської лави Василь Доманицький активно поринув у громадське й наукове життя, що й означило в подальшому вектори його долі. Цікавився В. Доманицький різними галузями науки: як сферою гуманітаристики, так і “негуманітарними” науками (банківська справа, кооперативний рух і т. д.). Причому, що б не обрав для аналізу молодий дослідник, – скрізь досягав результату, адже просто “горів роботою”. Цікавився усім щиро, а тому працював ґрунтовно, скурпульозно, часто до повного виснаження і на шкоду власному здоров’ю. Велику частину досліджень Василя Доманицького надруковано в “Киевской старине”, “Записках НТШ”, “ЛНВ”, “Раді” та інших тогочасних виданнях. Його праці були присвячені історії (“Козаччина на переломі XVI – XVII ст. (1591 – 1603)”, “Поход козаков в Северную Россию в начале XVII в.”, “Материалы для истории польского восстания 1831 года” та ін.), літературознавству (“Авторство Марка Вовчка”, “Недруковані твори Артемовського-Гулака” та ін.), фольклористиці та етнографії (праця про Зоріана Доленгу-Ходаковського, коментування варіантів фольклорних текстів тощо), мовознавству (укладач і видавець першого українського словника іншомовних слів – “Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів”) та іншим науковим сферам. Чимало праць В. Доманицького видано на шевченкознавчу тематику: “Як читається Шевченко” (1904), “Про видання повного “Кобзаря” Т. Шевченка”, “Новознайдені поезії Т. Шевченка (1906)”, “Ще нові матеріали до “Кобзаря” Шевченка” (1907) та ін.

 
До  найгарячіших тем  минулого тижня належать вибори в Російській Федерації і Киргизькій республіці, дипломатичний  конфлікт між Російською Федерацією і Грузією  через скасування останньою в односторонньому  порядку віз для  громадян першої, які мешкають в Північно-Кавказькому федеральному окрузі, занепокоєння Ізраїлю з приводу ракет “Scud”, котрі начебто з’явились у ліванського радикального об’єднання “Хизболла” та мирні переговори офіційної влади Афганістану з “Талібаном”. 

Місцеві вибори в Російській Федерації: перемога “Єдиної Росії” 

Минулої неділі в Росії пройшов рекордний за своєю суттю Єдиний день голосування – майже в 8 тисячах виборів різного рівня взяли участь більше 100 тисяч кандидатів. 

Вибори відбулись  майже в абсолютній більшості реґіонів Росії (76), за винятком Башкирії, Калмикії, Кабардино-Балкарії, Північної Осетії, Інгушетії, Чечні і Ульяновської області. 

Шість реґіонів формували свої парламенти – це Тива, Новосибірська, Челябінська, Магаданська, Костромська і Білгородська області. Мерів вибирали в Самарі, Махачкалі і Пятигорську – столиці Північно-Кавказького федерального округу. В 14 реґіональних столицях пройшли вибори міських зібрань. В Махачкалі і Самарі ці вибори співпали з мерськими, в Костромі і Магадані з реґіональними. Депутатів вибирали в двох столицях федеральних округів – Нижньому Новгороді і Ростові-на-Дону (Приволзький і Південний федеральні округа), а також в Калузі, Тамбові, Казані, Іжевську, Чебоксарах, Оренбурзі, Краснодарі і Томську. 

За підсумками виборів, "Єдина Росія" перемогла у всіх шести суб'єктах РФ, де обиралися реґіональні законодавчі збори. За даними Центрвиборчкому РФ, в Магаданській області партія отримає 17 з 21 місця в обласній думі. За її партійний список проголосувало 80,95% виборців, її кандидати перемогли і у всіх 10 одномандатних округах. 

Перемога “Єдиної Росії” була особливо переконлива в Тиві. Там за неї проголосувало 90,63% виборців у єдиному окрузі (за партійними списками). У Верховному Хуралі цієї прикордонної республіки єдинороси (з урахуванням одномандатників) матимуть 29 з 32 місць. 

 

8-10 жовтня у Харкові  відбувся літературний  фестиваль „Бочка”.  Його провело однойменне  літературне угрупування,  а одним з організаторів  виступив „Смолоскип”.  Серед учасників  триденного дійства  були лауреати  „смолоскипівського” літературного конкурсу Богдан-Олег Горобчук, Олег Коцарев, Дмитро Лазуткін, Микола Леонович, Таня-Марія Литвинюк, Юлія Стахівська, Роман Трифонов та Ганна Яновська.

Першою  і в певному сенсі ключовою акцією став виступ у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. Сковороди. Сергій Онищенко, Юлія Стахівська, Олег Коцарев та Микола Леонович читали свої поетичні та прозові твори перед студентами-філологами та презентували їм книжки „Смолоскипа”. Молодим авторам, на щастя, вдалося трохи розігріти холодне осіннє повітря університетської аудиторії, але головне враження інше. Сьогоднішні студенти, здається, значно відкритіші до сприйняття різної літератури, зокрема й сучасної літератури, ніж, приміром, ті, що навчалися років сім тому, легше змінюють регістри сприйняття стилістики, тональності тощо. Звісно, йдеться про фахових філологів, але фах, записаний у студентському квитку, далеко не завжди про щось свідчить. Так чи інакше, нині між ними та книжками, здається, поменшало стереотипів, а головною потенційною комунікативною перешкодою стає особистий смак.
 
 
<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>

Сторінка 43 з 58
ТОЧКА ЗОРУ
RSS
Огляди
Іван Коломієць. Маємо Церкву

і Я кажу тобі: ти – Петро, і на цьому камені Я створю Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її.

Матвія 16:18

 
Іван Коломієць. Цікаві один одному

Одразу кілька сигналів надійшло од Європейського Союзу, котрі свідчать, що Україна залишається цікавою Європі і двері для неї прочинені.

Опитування
Де найчастіше ви купуєте книжки Смолоскипа?
 
ДРУЖНІ САЙТИ
НАШ БАНЕР

Статистика
Besucherzahler mail order russian brides
счетчик посещений