Хвильовий. 5 т. Хвильовий. 5 т. Литвин Сергій. СИМОН ПЕТЛЮРА У БОРОТЬБІ ЗА САМОСТІЙНУ УКРАЇНУ САВЧИН МАРІЯ. ТИСЯЧА ДОРІГ МАЛАНЮК ЄВГЕН. ВИБРАНІ ТВОРИ
Ціна: 500 грн. Ціна: 500 грн. Ціна: 250 грн. Ціна: 100 грн. Ціна: 120 грн.

PostHeaderIcon Новини


„Смолоскип” розпочинає новий  видавничий проект –  друком вийшов перший том науково-документального  видання „Архів Розстріляного  Відродження: матеріали  архівно-слідчих  справ українських  письменників 1920-1930-х  років”. Це – публікація найцікавіших і найважливіших уривків з допитів, очних ставок, заяв і клопотань репресованих у сталінські часи українських письменників та їхніх знайомих і родичів.

Матеріал, можна сказати, потенційно майже  невичерпний, але в першому томі упорядники – а це добре знані нашим читачам Леонід та Олександр Ушкалови – вирішили зосередитися на таких іменах: Михайло Яловий, Іван Ткачук, Мечислав Гаско, Володимир Ґжицький, Мирослав Ірчан, Олекса Слісаренко, Яків Кальницький. Усі вони були свого часу репресовані за вигаданими звинуваченнями в контрреволюційній діяльності, участі у всіляких міфічних організаціях, і більшість, не витримавши фізичного і психологічного тиску, свою „провину” визнала.

Книжка  „Архів Розстріляного Відродження” не є легким читанням. Людям з розвинутою уявою і тонкою нервовою системою варто морально підготуватися до знайомства з виданням. Адже концентрація відвертого абсурду й маячні та безмежного відчаю в казених протоколах і записах просто шалена. Лише в окремих випадках енкаведешна атмосфера спромогається на такі собі чорні дотепи, іноді навіть доволі вишукані. До прикладу, Яків Кальницький під час свого допиту повідомив слідство, що його завербував у терористичну організацію равин, котрий… помер кілька століть тому.

 


У видавництві "Смолоскип" 18 січня відбувся черговий Вертеп, який традиційно влаштовують студенти Києво-Могилянської Академії. Цього разу, за словами директора "Смолоскипа" Ростислава Семківа, він був дещо похмуріший за попередні і значно політизованіший. Але ситуація у країні скалалася відповідна: її вже просто не можна не помічати. Особливо  студентам - які є розумом та майбутнім України. Придивіться до їх вистави уважніше - ви вгадаєте дуже багато персонажів із нашого сучасного політ-тераріуму!
 
Наприкінці Вертепу традиційно втручаються вищі сили та вирішують всі проблеми українського народу. Але чи можемо ми сподіватися на таке в реальному житті?
 

 
Згідно опитування, яке наш сайт проводив з 1 грудня по 17 січня, зимові плани відвідувачок і відвідувачів сайта "Смолоскипа" виявились наступними: 38 осіб (30,4%) вирішили подати власні твори на літературний конкурс "Смолоскипа", 29 (23.2%) - перечитати усі видання з серії "Розстріляне Відродження", і ще 5 людей (4%) хотіли вивчити напам'ять кілька віршів двотисячників-лауреатів "Смолоскипа". Ми напрочуд раді, що діяльність нашого видавництва допомагає українцям цікаво і з користю проводити довгі зимові вечори! Удень 13 осіб (10,4%) планували кататись на санках і грати у сніжки, стільки ж - колядувати. Ще 27 осіб (21.6% від усіх опитаних) надали перевагу просто впасти у сплячку. Сподіваємось, внаслідок збільшення світлового дня вони прокинуться і разом з усіма решта візьмуть участь у нашому новому опитуванні - "Книжка року - 2010"!
 

„Нелегко складалося моє життя, але я зазнала розкоші спілкування людини з людиною, завжди вміла і вмію вбачати в людині іскорки справжнього − і цінувати їх над усе”

7 січня 2011 р. на 80 році життя померла Михайлина Хомівна Коцюбинська, одна із моральних авторитетів та інтелектуальних символів шістдесятництва.

Народилася М. Х. Коцюбинська, племінниця класика української літератури М. Коцюбинського, у Вінниці 18 грудня 1931 р. у меморіальному будинку родини письменника. Через декілька років переїхала до Чернігова, де її батьки створили Меморіальний музей Михайла Коцюбинського. „Все наше життя було невідокремленим від образу Коцюбинського, його творчості, його життя. Я виростала з якимось природним відчуттям всеприсутності Коцюбинського”, − згадувала Михайлина Хомівна. Назвали, до речі, Михайлину Хомівну теж у честь її дядька Михайла Коцюбинського.

 

Ви  знаєте, яка поезія найкраще лягає на душу жінкам у віці 35-55 років? Поезія «жіночого» «Смолоскипа». А що до вподоби дітям, які навчаються у сьомому класі? Вірші Дмитра Лазуткіна.

«Звідки таке точне знання читацької аудиторії?» – запитаєте ви. Ні, видавництво «Смолоскип» не проводило жодних соціологічних опитувань чи анкетувань і не ходило по домівках. Ми пішли іншим шляхом – впродовж осені та грудня видавництво завітало в гості до київських бібліотек, аби побачити, чим живуть сучасні читачі, і показати, чим ми можемо доповнити їхнє культурне життя. Слухачам і читачам пропонувалося прослухати коротко викладену історію «Смолоскипа», а також дізнатися про бурхливе життя видавництва нині та про літературний конкурс від тих, хто в ньому брав участь і переміг. І звичайно ж, послухати прозу та поезію лауреатів «Смолоскипа». У семи презентаціях взяли участь Олег Коцарев, Микола Леонович, Карина Тумаєва, Таня-Марія Литвинюк, Ярослав Гадзінський, Ірина Шувалова, Олег Романенко, Дмитро Лазуткін та Олена Степаненко.

 

У Києві під час роботи ярмарку  “Медвін: Книжковий Миколай” відбулося  нагородження переможців всеукраїнського  рейтингу “Книжка Року 2010”.

“Смолоскип” отримав відзнаки за дві книжки. Енциклопедичний довідник “Рух Опору в Україні: 1960-1990” переміг серед енциклопедичних і довідкових видань у номінації “Обрії”. А в підномінації “Критика / біографії / мемуари” номінації “Хрестоматія” найкращою книжкою визнали третій том щоденників Винниченка.

Видавництво таким чином поліпшило умовні рейтингові показники, порівняно з минулим роком, коли експерти “Книжки Року” визнали переможцем тільки одну “смолоскипівську” книжку — двотомник “Література та переклад” Григорія Кочура.

З інших переможців цьогорічного рейтингу відзначимо Оксану Забужко, що її роман “Музей покинутих секретів” переміг серед сучасної української прози, та Ліну Костенку — її “Берестечко” назвали найкращою поетичною книгою 2010-го року.

 

Толока –  місце, де за визначенням можна щось вимолоти, досягти якогось результату (тим паче, якщо це будуть робити інтелектуали). Саме тому так називається клуб –  “Толока інтелектуалів країни”  – “Тік”, який відтепер буде щомісяця (може, частіше) збиратися в приміщенні Міжнародного благодійного фонду “Смолоскип” під керівництвом відомого громадського діяча і письменника Сергія Пантюка. 

Як пояснює  Сергій Пантюк, “Тік” – це саморґанізована неформалізована спільнота небайдужих, громадянсько активних та відповідальних людей, готових до напрацювання креативних, продуктивних та перспективних ідей, концепцій та планів. Це абсолютно вільний майданчик для вільних громадян, незаанґажований і не дотичний до жодної з політичних сил. “Тік” є місцем для дискусій будь-якого рівня напруги на основі принципів свободи слова, взаємоповаги та коректності. 

Перший “Тік” відбувся 25 листопада ц.р. і був присвячений громадянському русі в Україні, його здобуткам, викликам та перспективам. На ньому – крім вашого покірного слуги – виступали відомі широкій громадськості політологи та громадські діячі Станіслав Федорчук, Дмитро Потєхін і Олесь Доній. Крім того, в засіданнях круглого столу взяли участь відомі літератори та громадські діячі брати Капранови, головний координатор громадянської кампанії “Форум порятунку Києва” Віталій Черняховський та ін.

 

Саме  так можна охарактеризувати той непростий  період, що його переживає  нині українське суспільство. Помаранчева доба з усіма її здобутками і втратами, піднесеннями й розчаруваннями, здавалося б, поступається місцем суворому часові переоцінки цінностей та позбуття іллюзій. Яке ж місце посіло у нашій новітній історії «апельсинова» шестирічка? І чи можна вже вести мову про якісну зміну суспільної атмосфери?

Відповіді на ці питання шукали учасники чергового, вже традиційного (це вже другий подібний захід: перший, присвячений проблемі української ідентичності у сучасному світі, було проведено у травні цього року) круглого столу, організованого редакцією альманаху «Молода нація» у будинку «Смолоскипа» 9 грудня 2010 року. Додамо, що надалі ми проводитимемо ще багато цікавих і корисних для становлення громадянського суспільства заходів (стежте за новинами).

«Постпомаранчева  Україна: ідеології, технології, утопії»  – сама назва нинішнього заходу визначала перебіг дискусії. Справді, у помаранчеву добу, як, мабуть, ніколи після 1991 року, багато мовилося про політичні ідеології, – а натомість, на практиці нечуваного розмаху набуло використання різноманітних політичних технологій. У підсумку ж суспільство вкотре опинилося під владою нездійсненних утопій і небезпечних іллюзій – чого варте хоча б неоковирне демагогічне гасло «Багаті поділяться з бідними», яке підпорядкувало своєму гіпнотичному впливові мільйони людей по всій країні... Причому, якщо політологічно давно доведеною є можливість еволюції утопії до рівня ідеології, то українська дійсність подає радше приклади деградації перенесених на наш ґрунт ідеологій до рівня профанічних утопій.

 

У київському Будинку Української Центральної Ради відбувся вечір до 90-річчя видатного українського письменника, філософа, політика і дисидента Миколи Руденка.

В день коли депутати у Верховній Раді чубилися і відстоюювали власні інтереси, забуваючи про державу і державників, які допомогли Україні зіп'ястися на ноги, справжня українська інтелігенція зібралася, аби вшанувати видатного українського письменника і філософа Миколу Даниловича Руденка. 19 грудня дисидент і засновник Української Гельсінської Групи мав би святкувати свій 90-й день народження…

16 грудня Українське відділення Міжнародного ПЕН-клубу, видавництво «Смолоскип», Наукове товариство ім. Сергія Подолинського та Київський міський Будинок Вчителя в приміщенні якого проведено вечір до дня народження колишнього політв’язня «Монади Миколи Руденка». Режисурою та постановкою вечора опікувалася Олена Голуб, вміло поєднавши фрагменти фільму Олександра Рябокриса «Українська Гельсінська Група» та вірші й уривки зі спогадів Миколи Руденка «Найбільше диво життя», які виконали лауреати премії ім. Василя Стуса Леся Матвійчук, Кирило Булкін, Микола Косицький, а також Віра Бондар (скрипка). Окрім того, Олександр Михайлюта презентував нову книжку Миколи Руденка. Поза програмою Ірина Ванникова завітала на вечір аби привітати присутніх від імені третього Президента України Віктора Ющенка. Але найбільшою цінністю вечора стали спогади про самого Миколу Руденка людей, які знали його особисто.

 

Голосування "Осінь минає..." тривало з 26 жовтня по 30 листопада 2010 року. У ньому залишили свої голоси 123 відвідувачі і відвідувачки нашого сайту. 36 з них (29,3 %) обрали жартівливу відповідь "я захищу тебе плащем", яка є алюзією на відому пісню українського гурту "Пікардійська терція" "Нехай і холод і вітри". Для 28 (22,8 %) осінь минає "з дощем". 18 (14,6 %) провели цю пору року у бібліотеці. Читали енциклопедію Руху опору 17 осіб (12,8 %). Відвідували Смолоскипівські заходи - 13 (10,6 %). Осінь минула "з плачем" для нещасливих 11 відвідувачів сайту.

 

25 листопада 2010 року у видавництві "Смолоскип" відбулася перша зустріч "Толоки інтелектуалів країни". ТІК - так скорочено називають дискусійний майданчик, що функціонуватиме тепер на Межигірській, 21 у Києві. Зустрічі відбуватимуться щомісяця; далі, можливо, частіше.

Перший ТІК було присвячено обговоренню здобутків та перспектив громадянського руху в Україні. Дискусія зібрала до трьох десятків учасників, серед яких відомі ширшому загалу громадські діячі, політологи та молоді політики-практики: Сергій Пантюк, Станіслав Федорчук, Дмитро Потєхін, Тарас Рондзістий, Іван Коломієць, Віктор Сердулець, письменники та видавці Віталій та Дмитро Капранови.

В роботі круглого столу взяли участь народний депутат України Олесь Доній, головний координатор громадянської кампанії "Форум порятунку Києва" Віталій Черняховський, директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків та головний редактор політологічного інтернет-журналу "Молода нація" Петро Вознюк.

Організатори сподіваються, що ініціатива започаткує широке обговорення низки актуальних проблем українського політикуму в молодіжному середовищі, а також суттєво активізує інтерес молоді до безпосередньої участі у громадському житті країни.
 
<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>

Сторінка 42 з 58
ТОЧКА ЗОРУ
RSS
Огляди
Іван Коломієць. Маємо Церкву

і Я кажу тобі: ти – Петро, і на цьому камені Я створю Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її.

Матвія 16:18

 
Іван Коломієць. Цікаві один одному

Одразу кілька сигналів надійшло од Європейського Союзу, котрі свідчать, що Україна залишається цікавою Європі і двері для неї прочинені.

Опитування
Де найчастіше ви купуєте книжки Смолоскипа?
 
ДРУЖНІ САЙТИ
НАШ БАНЕР

Статистика
Besucherzahler mail order russian brides
счетчик посещений