Всі публікації автора: Смолоскип

  1. Домівка
  2. Смолоскип
  • Запрошуємо на презентацію збірника «Світова кінокласика» та журналу «Кіно-Театр» за участі відомих кінорежисерів, акторів, кіно- та театрознавців Олександра Коваля, Олеся Саніна, Олеся Янчука, Сергія Романюка, Валерія Гайдабури, Лариси Брюховецької та Сергія Приходька яка відбудеться 17 квітня 2008 р. у книгарні “Смолоскипа”, вул.Межигірська, 21.

    У програмі:
    17:30 – автограф-сесія;
    18:00 – 19:00 – презентація та спілкування з гостями.

    Для автограф-сесії редакція надає безкоштовно примірники журналу – №4 за 2007 р. і №2 за 2008 р. (більше…)

  • «А зараз я почитаю трохи поезії під музику» – сказав Тарас Чубай на початку виступу у Могилянці. Далі були пісні, знані всіма напам’ять, співані-переспівані біля вогнищ у Карпатах, на вечірках і лавочках міських парків. «Червону руту» Чубай назвав «піснею, яку знають навіть мавпи в Бризилії». Біля сцени кружляли дівчата у вишиванках, публіка співала, тримаючись за руки і гойдаючись, створюючи «хвилі». Чубай грав на гітарі й відчутним було задоволення, з яким він виконує пісні на слова свого батька, Грицька Чубая. (більше…)

  • Майк Лі, який народився у сім’ї єврейських емігрантів з Росії (справжнє прізвище «Ліберман»), на сьогоднішній день є, безумовно найяскравішим явищем англійського і навіть світового кінематографу, не дивлячись на те, що його кращі фільми належать 80-90-м рокам минулого століття.

    Він починав ще 60-х як театральний режисер, потім у 70-х зняв декілька телефільмів у актуальному тоді стилі «kitchen sink realism» (реалізм кухонної раковини). Вони відрізнялися особливою увагою до життя та побуту простих людей. Ця стилістика залишилася визначальною для його подальшої творчості. Дія його подальших кінофільмів, які він почав знімати наприкінці 80-х, проходила серед халуп та ветхих урбаністичних пейзажів внутрішнього міста або серед холодного запустіння пригороду. Це була зовсім інша Англія, та, яку не показують туристам та глядачам міжнародних телепередач. Лондон Лі був непривітним та майже непридатним для життя.

    Інша особливість Лі – унікальна метода зйомок та роботи з акторами. На початку він зовсім не має сценарію. Замість цього режисер розповідає акторам головну передумову, засновок картини та приблизні характери персонажів. Після цього починається багатотижнева імпровізація, у ході якої актори самостійно розробляють діалоги та сюжетні лінії картини. Навіть більше того – самі персонажі виникають та докладно розробляються завдяки імпровізаційній грі. Критики дорікають Лі, що він змушує акторів робити фільм замість себе.

    23 жовтня

    Великі сподівання

    Великобританія, 1988

    Режиссер: Майк Лі

    В ролях: Філіп Дейвіс, Рут Шин

    Можна розглядати цей дебют Лі у великому кінематографі як сатиричну комедію-критику тодішнього прем’єра Великобританії Маргарет Тетчер. Саме ця «залізна леді» придумала та успішно проводила «джентрифікацію» – облагороджування центральних районів Лондона. Це означало поступове витіснення бідняків з їх будинків та заселення їх людьми із середнім та високим статком. Здійснювалася джентрифікація шляхом поліпшення якості та перепланування житла з наступним підвищенням орендної плати або податку на нерухомість.

    Але оскільки це соціальне явище супроводжувалося людськими трагікомедіями, то зміст картини далеко вийшов за рамки чисто політичної сатири. Герої картини, сімейна пара Сиріл та Ширлі, мешкають в районі Кінгз Кросс. Двадцять років тому вони, ймовірно, брали участь у революції квітів та сподівалися на краще життя, але все сталося інакше. У цьому світі щастить лише тим, хто любить гроші. Поступово їх оточують люди, далекі від ідеалістичних розмірковувань, які звикли лише до накопичення та витрачання грошей. Ці нувориші-яппі прибувають з окраїн та вселяються у «джентрифіковані» квартири. Виникає зіткнення радикально протилежних культур та світоглядів, що постійно призводить до комічного ефекту.  Алюзія у назві на роман Діккенса не випадкова, але мова йде не про сюжетну подібність, а скоріше про точку зору на світ.

     

    30 жовтня

    Солодощі життя

    Великобританія, 1991

    Режиссер: Майк Лі

    В ролях: Елісон Стедмен, Джим Броудбент, Джейн Хоррокс, Девід Тьюліс

    Третя картина Лі користувалася шаленим комерційним успіхом і принесла йому аж півтора мільйони доларів! Мабуть ця сума перевищила бюджет фільму у декілька разів. На цей раз дія відбувається у Північному Лондоні, де мешкає «lower-middle class» (зі статками нижче середнього) сімейство: батько, мати та двоє дочок. Батько Енді працює кухарем та мріє розбагатіти, відкривши свою справу. Для цього він купує заіржавілий та напіврозвалений фургон, який після ремонту планує перетворити на фаст-фуд на колесах. Ця ідея викликає в оточуючих лише скептичні жарти. Жінка Венді каже, що у її чоловіка Енді є лише дві скорості – тихий хід та повний стоп.

    Дочки охоплені різними маніями: Наталі працює слюсарем, поводиться та вдягається мов хлопець і ніколи не посміхається, а Нікола страждає на напади анорексії одночасно із пристрасним пожиранням шоколаду вночі. Її коханець стикається з певними труднощами: дівчина збуджується лише коли він  вилизує политі шоколадом груди.

    Не дивлячись на те, що Лі зображує життя невдах майже на соціальному дні, картина залишає світле та тепле враження. Кінокритик Дессон Томпсон відмітив Лі за відкриття «трагічної краси повсякденності».

     

    Нагороди та номінації фільму:

    Los Angeles Film Critics Association Awards, USA, 1991: Best Supporting Actress – Jane Horrocks

    Independent Spirit Awards, USA, 1992: Best Foreign Film (nominated)

    Bodil Awards, Denmark, 1992: Best European Film

    London Critics Circle Film Awards, UK, 1992: British Film of the Year

    National Society of Film Critics Awards, USA, 1992

    Best Film

    Best Actress – Alison Steadman

    Best Supporting Actress – Jane Horrocks

     

    6 листопада

    Кар’єристки

    Великобританія, 1997

    Режиссер: Майк Лі

    В ролях: Кетрін Картлідж, Кейт Байєрс, Лінда Стедмен, Енді Серкіс

    У середині 80-х Енні, Ханна та їх подружка утрьох знімали квартиру у Лондоні. Це були важкі часи: молодість, невпевненість, марні пошуки кохання, нестача грошей та постійний Роберт Сміт у якості музичного супроводу.

    Та ось пройшло десять років. Ханна із сердитої та жовчної гумористки у заношених джинсах перетворилася на шикарно вдягнену співробітницю успішної фірми. Вона водить службовий автомобіль та планує купити квартиру. Енні повернулася у провінцію, але у справах їде до Лондону на вихідні. На вокзалі Кінгз Кросс вона зустрічає стару подружку, і подорожуючи містом, жінки розуміють, що минуле нікуди не зникло. Воно має над ними якусь незрозумілу та прекрасну владу. Нехай на їхній колишній хаті навіть поміняли двері, а у «The Cure» вийшов тринадцятий альбом, але люди нікуди не поділися. Разом з обличчями з’являються старі спогади.

    Фільм отримав приз Європейської кіноакадемії за кращу жіночу роль та нагороди британської газети «Evening Standard» і МКФ у Вальядоліді.

  • Яблучна осінь

    Повітря просякнуте запахом поезії,
    атмосфера тремтить від кількості митців,
    in vino veritas лунає на кожному кроці,
    нові імена – аби не забути,
    хаотичність подій дорівнює
    хаотичній масі рефлексій –
    все змішалось у Севамі Яблонській
    (більше…)

  • Західні регіони нашої країни надзвичайно багаті на творчі фестивалі, особливо влітку. Чого тільки варті, наприклад, заходи, які вже стали брендовими, як-от: “Шешори”, “Славське-рок”, “Підкамінь” чи “Бандерштат”. Не пасе задніх і музично-поетичний фестиваль “Бескиди”, який відбувся, незважаючи навіть на проблеми з організацією, що спонукали перенести його з Карпат до Львова. Проте безпосереднє місце проведення фестивалю у Львові – “Шевченківський Гай” – можна вважати належним “замінником Карпат”. (більше…)

  • Чекаємо на пропозиції всіх охочих організувати круглий стіл на семінарі творчої молоді в Ірпені, котрий відбудеться влітку 2009 року. Пропозиції просимо надсилати на адресу mbf@smoloskyp.org.ua   до 15 жовтня 2008 року. Найкращі ідеї дадуть можливість їх авторам взяти участь у семінарі та модерувати круглі столи. (більше…)

  • Урочисто відкрита 30 серпня Українська книгарня «Смолоскип» за рік роботи стала справжнім центром української книжки. Від найперших кроків її створення вона задумувалася саме як виключно україномовна, що могла б запропонувати читачеві найкращі книги українських видавців.

    За рік роботи книгарня «Смолоскипа» реалізувала понад 10 тисяч різноманітних видань, ще раз довівши скептикам, що проблема поширення української книжки нині полягає не в її незатребуваності на ринку, а у небажанні самих книгарень її реалізувати. Українці ж у свою чергу готові купувати й читати саме українську книжку.

    Асортимент книгарні складає близько 3000 видань українською мовою і постійно оновлюється. Нині в Українській книгарні «Смолоскип» можна придбати видання 98 українських видавництв з різних регіонів України, зокрема, Львова, Харкова, Тернополя, Вінниці, Кривого Рогу, Чернівців, Івано-Франківська, і, звичайно, Києва.  

    Вже від першого дня роботи книгарня позиціонувала себе як своєрідний культурний центр. Впродовж навчального року тут відбулася серія літературних читань та презентацій, гостями яких стали відомий дисидент Леонід Плющ, знана українська письменниця з Бразилії Віра Вовк, режисер-документаліст Михайло Ткачук; під час авторських вечорів свої тексти читали Михайло Бриних, Артем Чех, Галина Петросаняк, Катерина Бабкіна, Сергій Пантюк. Великою честю для Української книгарні «Смолоскип» став візит Президента України Віктора Ющенка в День української писемності, який ще раз засвідчив ту увагу, з якою він ставиться саме до української книжки.  

    Відкриття книгарні наприкінці серпня 2007 року стало справжньою подією. В невимушеній літературно-музичній атмосфері відвідувачі спілкувалися з письменниками різних поколінь, а насамкінець ще й мали можливість під час лотереї виграти найкращий подарунок – книгу. Книгарня «Смолоскипа» вирішила дати таку можливість спілкування й цьогоріч: 4 вересня усі охочі змогли зустрітися тут під час святкування Дня народження Книгарні. В програмі уже традиційний літературно-музичний вечір під відкритим небом, традиційна лотерея-розіграш книжок і, звичайно ж, – розрізання святкового торта.

    Під час святкування було також названо найкращого покупця першого року роботи книгарні. Ним став письменник Анатолій Дністровий, котрий отримав картку знижки на всі наступні покупки у книгарні Смолоскипа.

    Літературне дійство закінчилося урочистим розрізанням торта у формі книжки та книжковою лотереєю.

  • Кіноклуб «Смолоскип» створений для того, аби знайомити глядачів із найкращими набутками світового кінематографу. На жаль, більшість українців такої можливості не мають. Чому? Є декілька причин. По-перше, далеко не всі бажають дивитися кращі фільми (за гамбурзьким рахунком), бо дивитися їх важко. Таке кіно зроблено видатними режисерами, які багато часу витратили на освіту та творче вдосконалення, кожна їх картина – це наслідок довгих та складних роздумів, тому не дивно, що багато людей, які не звикли до такого способу мислення та часто досить специфічного почуття гумору, просто не сприймають його. Це природно, що люди, привчені до телебачення та масового кінематографу мають свої погляди на те, яким саме повинно бути кіно. Добре це чи погано – це вже інша справа. Але якби кожен почав насолоджуватися, скажімо французькою «новою хвилею», то щоб тоді сталося із виробниками мильних опер та голлівудського кічу? Ми не збираємося відбирати хліб у кінозірок та солодкі мрії у їх прихильників.

    Покази фільмів відбуваються по четвергам о 19:00. Адреса сайту кіноклубу: http://community.livejournal.com/kinoklub_ua/

    По-друге, хоча у сучасній Україні є багато можливостей подивитися таке кіно або купувати його, навіть серед бажаючих дуже мало таких, хто здатен на це. Це пояснюється відсутністю досвіду. Ми дуже мало знаємо про справжнє світове кіно, здебільшого задовольняючись його найбільш розрекламованими зразками. Рекламують звичайно ширспожив та кіч, бо що легко засвоюється, легко й продавати. Для набуття досвіду треба витратити багато часу, аби накреслити справжню кіно-карту світу, де провінційні міста не будуть зухвало претендувати на звання столиць. Ми маємо цей час і вже накреслили цю карту.

    І нарешті, по-третє, навіть ті, хто мають смак до якісного кіно та час на його дослідження та перегляд, не мають достатньо повної та ретельно підібраної колекції фільмів. Ми вже маємо таку колекцію.

    Звичайно, існують люди, які мають все з вищеперерахованого. Це справжні та затяті кіномани. Ми запрошуємо їх до співробітництва на взаємовигідних умовах: жодна колекція не може бути повною, інакше вона втрачає сенс.

    Покази фільмів відбуваються по четвергам о 19:00.

    Адреса: Видавництво “Смолоскип”, вул. Межигірська, 21, третій поверх. (ст. метро Контрактова площа).

    Адреса сайту кіноклубу: http://community.livejournal.com/kinoklub_ua/

  • У неділю 10 серпня 2008 року Голова видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич з дружиною Надією відвідали оселю ім. О. Ольжича у штаті Пенсильванія, США. Надія Зінкевич ще у 1970-80-х роках була багаторічним командантом молодіжних виховних таборів в оселі ім. О. Ольжича. Упродовж останніх п’ятдесяти років ці табори влаштовує жіноча організація Український Золотий Хрест. На цьому таборі у 1991 і 1992 роках відпочивали вперше у США українські діти з Чорнобильської зони. Саме з нагоди 50-річчя Осип і Надія Зінкевичі відвідали цю оселю, яка стала українським культурним центром у США. 

    Голова «Смолоскипа» та його дружина зустрілися з керівниками Оселі подружжям Олесем і Оксаною Процюками, керівником культурницьких програм Орестом Ганасом, багатьма мешканцями  оселі.

    Того ж дня, на закінчення цьогорічного молодіжного табору під керівництвом Оксани Антонів (з Дрогобича) діти, учасники табору, влаштували перкрасний концерт, на якому виступила зі словом довгорічна організаторка подібних таборів Володимира Кавка, а О. Зінкевич від видавництва «Смолоскип» вручив комендантці табору книжки: «Українське дошкілля», «Український декламатор» і збірник «Крути», упорядниками яких було подружжя Зінкевичів.  

  • Помер Олексій Шевченко, представник Міжнародного Благодійного Фонду і Видавництва «Смолоскип» у Західній діаспорі та «Літературної України» у США й Канаді. (більше…)