Всі публікації автора: Смолоскип

  1. Домівка
  2. Смолоскип
  • Чекаємо на пропозиції всіх охочих організувати круглий стіл на семінарі творчої молоді в Ірпені, котрий відбудеться влітку 2009 року. Пропозиції просимо надсилати на адресу mbf@smoloskyp.org.ua   до 15 жовтня 2008 року. Найкращі ідеї дадуть можливість їх авторам взяти участь у семінарі та модерувати круглі столи. (більше…)

  • Урочисто відкрита 30 серпня Українська книгарня «Смолоскип» за рік роботи стала справжнім центром української книжки. Від найперших кроків її створення вона задумувалася саме як виключно україномовна, що могла б запропонувати читачеві найкращі книги українських видавців.

    За рік роботи книгарня «Смолоскипа» реалізувала понад 10 тисяч різноманітних видань, ще раз довівши скептикам, що проблема поширення української книжки нині полягає не в її незатребуваності на ринку, а у небажанні самих книгарень її реалізувати. Українці ж у свою чергу готові купувати й читати саме українську книжку.

    Асортимент книгарні складає близько 3000 видань українською мовою і постійно оновлюється. Нині в Українській книгарні «Смолоскип» можна придбати видання 98 українських видавництв з різних регіонів України, зокрема, Львова, Харкова, Тернополя, Вінниці, Кривого Рогу, Чернівців, Івано-Франківська, і, звичайно, Києва.  

    Вже від першого дня роботи книгарня позиціонувала себе як своєрідний культурний центр. Впродовж навчального року тут відбулася серія літературних читань та презентацій, гостями яких стали відомий дисидент Леонід Плющ, знана українська письменниця з Бразилії Віра Вовк, режисер-документаліст Михайло Ткачук; під час авторських вечорів свої тексти читали Михайло Бриних, Артем Чех, Галина Петросаняк, Катерина Бабкіна, Сергій Пантюк. Великою честю для Української книгарні «Смолоскип» став візит Президента України Віктора Ющенка в День української писемності, який ще раз засвідчив ту увагу, з якою він ставиться саме до української книжки.  

    Відкриття книгарні наприкінці серпня 2007 року стало справжньою подією. В невимушеній літературно-музичній атмосфері відвідувачі спілкувалися з письменниками різних поколінь, а насамкінець ще й мали можливість під час лотереї виграти найкращий подарунок – книгу. Книгарня «Смолоскипа» вирішила дати таку можливість спілкування й цьогоріч: 4 вересня усі охочі змогли зустрітися тут під час святкування Дня народження Книгарні. В програмі уже традиційний літературно-музичний вечір під відкритим небом, традиційна лотерея-розіграш книжок і, звичайно ж, – розрізання святкового торта.

    Під час святкування було також названо найкращого покупця першого року роботи книгарні. Ним став письменник Анатолій Дністровий, котрий отримав картку знижки на всі наступні покупки у книгарні Смолоскипа.

    Літературне дійство закінчилося урочистим розрізанням торта у формі книжки та книжковою лотереєю.

  • Кіноклуб «Смолоскип» створений для того, аби знайомити глядачів із найкращими набутками світового кінематографу. На жаль, більшість українців такої можливості не мають. Чому? Є декілька причин. По-перше, далеко не всі бажають дивитися кращі фільми (за гамбурзьким рахунком), бо дивитися їх важко. Таке кіно зроблено видатними режисерами, які багато часу витратили на освіту та творче вдосконалення, кожна їх картина – це наслідок довгих та складних роздумів, тому не дивно, що багато людей, які не звикли до такого способу мислення та часто досить специфічного почуття гумору, просто не сприймають його. Це природно, що люди, привчені до телебачення та масового кінематографу мають свої погляди на те, яким саме повинно бути кіно. Добре це чи погано – це вже інша справа. Але якби кожен почав насолоджуватися, скажімо французькою «новою хвилею», то щоб тоді сталося із виробниками мильних опер та голлівудського кічу? Ми не збираємося відбирати хліб у кінозірок та солодкі мрії у їх прихильників.

    Покази фільмів відбуваються по четвергам о 19:00. Адреса сайту кіноклубу: http://community.livejournal.com/kinoklub_ua/

    По-друге, хоча у сучасній Україні є багато можливостей подивитися таке кіно або купувати його, навіть серед бажаючих дуже мало таких, хто здатен на це. Це пояснюється відсутністю досвіду. Ми дуже мало знаємо про справжнє світове кіно, здебільшого задовольняючись його найбільш розрекламованими зразками. Рекламують звичайно ширспожив та кіч, бо що легко засвоюється, легко й продавати. Для набуття досвіду треба витратити багато часу, аби накреслити справжню кіно-карту світу, де провінційні міста не будуть зухвало претендувати на звання столиць. Ми маємо цей час і вже накреслили цю карту.

    І нарешті, по-третє, навіть ті, хто мають смак до якісного кіно та час на його дослідження та перегляд, не мають достатньо повної та ретельно підібраної колекції фільмів. Ми вже маємо таку колекцію.

    Звичайно, існують люди, які мають все з вищеперерахованого. Це справжні та затяті кіномани. Ми запрошуємо їх до співробітництва на взаємовигідних умовах: жодна колекція не може бути повною, інакше вона втрачає сенс.

    Покази фільмів відбуваються по четвергам о 19:00.

    Адреса: Видавництво “Смолоскип”, вул. Межигірська, 21, третій поверх. (ст. метро Контрактова площа).

    Адреса сайту кіноклубу: http://community.livejournal.com/kinoklub_ua/

  • У неділю 10 серпня 2008 року Голова видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич з дружиною Надією відвідали оселю ім. О. Ольжича у штаті Пенсильванія, США. Надія Зінкевич ще у 1970-80-х роках була багаторічним командантом молодіжних виховних таборів в оселі ім. О. Ольжича. Упродовж останніх п’ятдесяти років ці табори влаштовує жіноча організація Український Золотий Хрест. На цьому таборі у 1991 і 1992 роках відпочивали вперше у США українські діти з Чорнобильської зони. Саме з нагоди 50-річчя Осип і Надія Зінкевичі відвідали цю оселю, яка стала українським культурним центром у США. 

    Голова «Смолоскипа» та його дружина зустрілися з керівниками Оселі подружжям Олесем і Оксаною Процюками, керівником культурницьких програм Орестом Ганасом, багатьма мешканцями  оселі.

    Того ж дня, на закінчення цьогорічного молодіжного табору під керівництвом Оксани Антонів (з Дрогобича) діти, учасники табору, влаштували перкрасний концерт, на якому виступила зі словом довгорічна організаторка подібних таборів Володимира Кавка, а О. Зінкевич від видавництва «Смолоскип» вручив комендантці табору книжки: «Українське дошкілля», «Український декламатор» і збірник «Крути», упорядниками яких було подружжя Зінкевичів.  

  • Помер Олексій Шевченко, представник Міжнародного Благодійного Фонду і Видавництва «Смолоскип» у Західній діаспорі та «Літературної України» у США й Канаді. (більше…)

  • 16 липня група студентів літньої “Школи практичної журналістики” газети “День” відвідала документальну виставку “Смолоскипа”, присвячену генералу Петру Григоренку. Цікаву екскурсію по Музею-архіву самвидаву провела відповідальна редакторка Ольга Радомська, яка розповіла про громадську діяльність дисидента. Вихованці школи, майбутні журналісти, не тільки ознайомилися з біографією видатної особистості української історії, але й мали змогу на практиці застосувати свої знання журналістської справи. Головний редактор газети “День”, ініціатор проекту Лариса Івшина подякувала від імені всіх українців мученикам та героям, зусиллями яких створено незалежну державу. (більше…)

  • На закритті обох частин Ірпінського семінару творчої української молоді Оргкомітет запропонував учасникам заповнити анкети, в яких можна було оцінити організацію зустрічі. Своїми думками про семінар поділилися більш як 75% гостей “Смолоскипа”.

    Кращим круглим столом на політологічній частині семінару 32% опитаних учасників визнали підготовану севастопольцями дискусію “Проблеми становлення та трансформації української національної еліти”; проте ще 28% віддали свої голоси за круглий стіл “Гендерна рівність в політиці та суспільстві: Україна – Швеція”. На третьому місці – круглий стіл “Силові структури та їх роль в політичних конфліктах” (16%).

    Відповідно, найкращими модераторами були визнані Олександр Гладких (Севастополь) та Олег Савченко (Севастополь) – по 24% голосів; найкращим доповідачем визнано Віталія Мороза (Київ), але досить близько до нього також Іван Коломієць (Київ), Тамара Марценюк (Київ), Наталка Мудрян (Харків), Олег Савченко (Севастополь) та Андрій Смирнов (Остріг). Рівень дискусії переважна більшість учасників оцінила як “вище середнього” (55%) або навіть як “дуже добрий” (32%). 

    Найбільше критики учасників припало на долю рольової гри, котру задовільною визнали тільки 5% учасників, натомість решта вимагали кращої організації процесу (18%), цікавіших завдань (27%) і, нарешті, повнішої наближеності гри до політичних реалій часу (50%).

    На мистецькій частині учасники визнали кращим круглим столом “Гендерні виміри мистецтва – від пропаганди до гри” (50% опитаних); на другому місці – “Сучасна поезія та її синтез з іншими видами і виявами мистецтва (відеопоезія, слем)”, за котрий віддали голос 25% учасників. Найкращою модераторкою з гігантською перевагою визнано Тамару Злобіну (Зумку) з Кам’янця-Подільського – 69% голосів. Кращими доповідачами визнано Юлію Блаут (Луганськ), Юлію Гончар (Черкаси), Ларису Радченко (Львів) та Олену Рибку (Харків). Рівень дискусії більшість учасників мистецької частини суворо визнали посереднім (58% голосів).

    Презентація відеопоезій сподобалася 90% опитаних, а створювати власні зразки хотіли б 50% учасників. Натомість, робота над фотороманами захопила лише 19% ірпінських митців, 38% опитаних радять вирішити пов’язані з організацією процесу технічні проблеми, а 13% учасників наполягають, що повторювати подібний експеримент взагалі не варто.

    Переважна більшість політологів, тією чи іншою мірою, допускає проведення семінару разом із митцями (62%), натомість, митці загалом виступають проти такого “злиття” (58%).

    Нарешті, загальна оцінка семінару: 55% опитаних учасників політологічної частини виставили організаторам максимальну оцінку – “дуже добре”, а ще 36% вважають, що семінар відбувся “вище середнього” рівня; митці прискіпливіші – “дуже добре” виставили 32% опитаних, а 47% – знову ж таки “вище середнього”. Оцінок “нижче середнього” та “ніяк” не виставив ніхто. Звідси робимо висновок, що XIV СТУМ “Смолоскипу” вдався.

     

  • На початку липня відбулося нагородження студентів-лінгвістів, які перемогли в 13-тому конкурсі, організованому Товариством української мови. Премії оголошував голова організації Віталій Радчук. Перше місце за роботу на тему: “Поняття мовної стійкості в білінгвальній ситуації” здобула студентка 2 курсу факультету гуманітарних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Тамара Гуменюк. Другу нагороду отримала другокурсниця Запорізького педагогічного коледжу Катерина Гільдібрандт. За традицією урочисте вручення лавреатам премій та книжок спільно з Міжнародним благодійним фондом “Смолоскип” проведено в Лінгвістичному музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після офіційної частини гостей запрошували на екскурсію, якою керував його директор Костянтин Тищенко.

  • З 18 по 26 червня у місті Ірпінь тривав традиційний семінар “Смолоскипа”, в якому взяли участь молоді політологи, історики, літературознавці, культурологи та митці з Донецька, Житомира, Запоріжжя, Кам’янця-Подільського, Києва, Львова, Луганська, Ніжина, Острога, Полтави, Тернополя, Севастополя, Сум, Харкова, Хмельницького та інших міст України. В рамках семінару відбулося 17 круглих столів, 2 поетичних вечори та презентації відеопоезії й фотороманів. Детальнішу розповідь про події цьогорічного Ірпеня читайте за кілька днів.

     

  • 22 червня о 16:00 в приміщенні видавництва “Смолоскип” відбулося вручення нагород переможцям літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” . Лауреатами цьогорічного конкурсу стали Юля Стахівська та Максим Солодовник (лауреати ІІ премії у номінації “Поезія”),  Анна Багряна (лауреатка ІІ премії у номінації “Проза”), Любов Якимчук, Лариса Радченко, Микола Шпаковський (лауреати ІІІ премії у номінації “Поезія”), Дарина Березіна (лауреатка ІІІ премії у номінації “Проза”). Лауреатами заохочувальних премій стали Наталя Пасічник (“Поезія”) та Володимир Чернишенко (“Проза”). (більше…)