Всі публікації автора:
- Домівка Смолоскип
-
Якось не надто велелюдно, але дуже камерно й атмосферно, в оточенні книжок пройшов літературно-музичний вечір у рамках літературно мистецької вітальні, присвячений Миколі Бажану. До столичного Національного музею літератури України завітала молодь, але більше літніх людей. На літературно-музичний вечір на тему «Микола Бажан: футурист, філософ, лірик» до виступу запросили заступника директора Інституту літератури НАН України, професора, доктора філологічних наук Миколу Сулиму, дослідника життя і творчості Миколи Бажана професора, доктора філологічних наук Наталія Костенко та професора, доктора філологічних наук, лауреата Шевченківської премії Юрій Ковалів. За збігом обставин трапилося так, що на вечір із науковців завітав лише Юрій Ковалів, але імпровізація вдалася і якби не зізнання ведучої, то ніхто б і не помітив якихось недомовленостей і негараздів.
Основним завданням була спроба перечитати заново раннього класика української літератури, привернути увагу і дати поштовх для подальшого ознайомлення з найкращими здобутками поета-авангардиста Миколи Бажана. Адже це він, за словами професора Наталі Костенко, «експериментував на теренах молодого українського модерну у його авангардистських проявах, насамперед футуризму і експресіонізму». На жаль, ця значна частина творчості поета залишається мало відомою для більшості українських читачів. Проте сумнівів не може бути, що після прослухування віршів Миколи Бажана у майстерному експресивному виконанні акторки і старшого викладача Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Оксани Цимбал, присутнім захотілося звернутися до масштабності мислення, філософської думки і високої культури словесного образу поета.
У своїй розповіді про Миколу Бажана літературознавець Юрій Ковалів зосередив увагу на закономірностях творчої еволюції, розвитку естетичних поглядів поета. Свої перші поезії Микола Бажан вважав наївними й сентиментальними, тому соромився їх і старанно приховував від сторонніх очей, вважаючи їх передісторією формування свого таланту. Певний вплив на поета мали Володимир Маяковський, Павло Тичини, Олександр Олесь, а також співпраця з Лесем Курбасом, Олександром Довженком, Михайлем Семенком.
Розповідаючи про поета, професор Юрій Ковалів відзначив, що Микола Бажан починав як футурист. Його поезії цього періоду урбаністичні, оптимістичні, насичені вітальною енергією, незважаючи на апеляції до техніки й на так звану естетику кулака. У ранній поезії проглядаються навіть мотиви романтизму. Він був дивовижним словотворцем – чого варта лише поезія «Цирк», яка вражає грою слів, асоціацій. Проте однією з визначальних рис поета є те, що він не сліпо слідував тенденціям літератури, а зупинявся, переглядав свої переконання і міг змінити їх, якщо того вимагала внутрішня правда. Пізніше бажання розламати береги мистецтва змінило прагнення високого мистецтва, внаслідок чого з’являється збірка «Різьблена тінь». Поет постійно експериментує, при цьому прагне дисциплінувати своє мислення і стає вже й експресіоністом. Але він при цьому не забув фонічної, синтаксичної практики і використовує її далі.
«А яка розкішна в нього еротика! Які густі барви», – захоплюється літературознавець. Микола Бажан не визнавав імпресії, він любив речевість. Тому з часом його поезія набуває предметності, він накладає, нагромаджує метафори так щільно, як камені у будівлях інків чи пірамідах єгиптян. Для прикладу наводить «Баладу про протигаз», звертаючи увагу на важку фоніку, яка створює експресивний важкий малюнок. «Такі методи пробував наслідувати Іван Драч, але це вийшло смішно, бо справжнього поета не можна наслідувати», – підвів риску під сказаним Юрій Ковалів.
-
Тетяна Савченко та Тетяна Микитенко: «Ніщо так не пожвавлює спогади про дитинство, як ілюстрації до улюблених книжок» (більше…)
-
Я заходжу в маленьку антикварну крамничку на розі вулиць Кочерги та Московської і питаю про розмінний білет Житомира за 1918 рік (деякі міста під час революції та громадянської війни випускали власні гроші), виявляється, є бонни різним номіналом, отож, купивши 1 житомирський карбованець, запитую, що є ще часів УНР та Директорії. Продавець, відірвавшись від газети „Комуніст”, дивиться на мене із зачудуванням: „Зачем вам эти петлюровцы и эти бумажки? Тогда каждый колхоз что-нибудь печатал, вон и в Малине свои деньги были, это не редкость”. На мою репліку стосовно того, що колгоспів у 1918 році ще не було, він не реагує, бо захоплено розповідає про своє хобі – колекціонує портрети відставних царских офіцерів. На останок додає: «Запомните, Житомир был городом русских отставных офицеров, это город военных». -
Салонна гра «Мафія», яка стала популярною настільки, що в Україні вже наплодилася купа інтелектуальних клубів, не могла залишитися непоміченою і видавництвом «Смолоскип». Для необізнаних – короткий екскурс в історію та концепцію гри: мафія – командна психологічна покрокова рольова гра з детективним сюжетом, яка моделює боротьбу інформованих один про одного членів організованої меншості проти неорганізованої більшості. Прототип гри «Мафія» — європейська гра під назвою «Вбивця», відома з середини XX століття.
Проте гра, яка проводиться у видавництві «Смолоскип», значно відрізняється від початкового варіанту. Логічно, що наша мафія – літературна, а героїв очікують значно небезпечніші і цікавіші пригоди, ніж мешканців міста, де розгулялася «стандартна» мафія. У «Літературній мафії» герої не безликі – кожен має свій образ, уособлює когось, хто має той чи інший стосунок до літературного процесу. А отже, гра відбувається з урахуванням реалій літературного процесу, і методи дії мафії кардинально інші: обходимося без кровопролиття, все, як у житті, – розгромні рецензії, вилучення тиражів, загадкові зникнення файлів із віршами тощо. Найцікавіше, що у грі беруть участь самі поети, які часом запрошують своїх друзів, таким чином «вербуючи» їх у літературний процес і знайомлячи зі «Смолоскипом». Так, раз на два тижні збирається цікава компанія, аби у формі гри обговорити літературні реалії, поділитися новинами чи творчими доробками, подискутувати – просто-таки розважально-інтелектуальний клуб. Відчути на власній шкірі спектр емоцій, які викликають абсурдність ситуацій та несподіваність сюжетів, встигли поети Олена Степаненко, Мар’яна Луна (Маринченко), Ярослав Гадзінський, Анна Малігон, Карина Тумаєва, Олег Романенко, Юлія Скорода та інші.
-
1. “Тенденції в українській освіті протягом минулого року”. Доповідач Максим Стріха, Віце-президент АН вищої школи України, доктор фізико-математичних наук. (більше…)
-
Розсекречення архівів КДБ (хоч і часткове) викликає реакцію дослідників. Для декого міф про всесильність і всезнайство КДБ залишається незаперечною істиною і по сьогодні. Хоча, згідно з тими ж розсекреченими архівами, ми дізнаємося, що Комітет не був всесильним, а був інформаційно параноїдальним. Сотні й тисячі документів і творів самвидаву, які проривалися на Захід з України і з місць ув’язнення політв’язнів, є найпереконливішим доказом, що КДБ був неспроможним зупинити потік самвидаву на Захід. -
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС ЧИТАНОЇ ПОЕЗІЇ “МОЛОДЕ ВИНО”
змінює формат
Відтепер щорічний конкурсний відбір буде відбуватися дистанційно:
просимо учасників надсилати на розгляд журі
короткі відеоролики із записом авторського читання поезій.
(більше…) -
У Києві, біля пам`ятника Лесі Українці, за сприяння видавництва “Смолоскип” відбулись урочисті читання до Дня народження письменниці. Її твори, а також свої тексти читали нинішні поетки, серед яких чимало й “смолоскипівських” лауреаток — Ірина Шувалова, Наталка Позняк-Хоменко, Богдана Матіяш, Олена Максименко, Світлана Богдан, Катерина Луганська, Карина Тумаєва, Оксана Яблонська та Олена Степаненко. -
У “Смолоскипі” прогримів четвертий ТІК. На цей раз українські інтелектуали обговорювали нову концепцію викладання літератури у школі, запропоновану міністерством освіти, під кервіництвом Дмитра Табачника. Якимось дивним чином цей документ, що цілком реально може стати дороговказом для шкільного курсу, зосередився на посиленному викладанні російської літератури. До чого це може призвести? (більше…)
-
Як і щороку, 29 січня „Смолоскип” разом з іншими патріотичними організаціями та громадянами відзначав День пам’яті юнаків, полеглих у бою під Крутами. Вранці делегація під керівництвом поета й активіста Сергія Пантюка відвідала меморіальні заходи на місці бою, а ввечері у Будинку вчителя відбувся Вечір пам’яті Крутянців, організований „Смолоскипом”. (більше…)