Всі публікації автора: Смолоскип

25 листопада 2010 року у видавництві “Смолоскип” відбулася перша зустріч “Толоки інтелектуалів країни”. ТІК – так скорочено називають дискусійний майданчик, що функціонуватиме тепер на Межигірській, 21 у Києві. Зустрічі відбуватимуться щомісяця; далі, можливо, частіше. (більше…)

25 листопада 2010 р., о 18 год. у приміщенні благодійного фонду “Смолоскип” (м. Київ, вул. Межигірська, 21) розпочинає свою діяльність Толока інтелектуалів країни – ТІК.

ТІК – це саморганізована неформалізована спільнота небайдужих, громадянсько-активних та відповідальних людей, готових до напрацювання креативних, продуктивних та перспективних ідей, концепцій та планів.

ТІК – це абсолютно вільний майданчик для вільних громадян, не заангажований і не дотичний до жодної з політичних сил.

ТІК – місце для дискусій будь-якого рівня напруги, в основі яких – свобода слова, взаємоповага та коректність.

Відкриття передбачає офіційну преамбулу, перший круглий стіл та неофіційне спілкування.

Тема круглого столу:

“Громадянський рух в Україні: здобутки, виклики та перспективи” (більше…)

(більше…)

Потрапити на це закрите засідання було зовсім просто – прийти й отримати від усміхнених піонерок у червоних хустинках перепустку, яка водночас слугувала і лотерейним квитком. Потім оминути чорношкіряного енкаведиста, який пропонує за невеличку грошову винагороду – „ролітівку” – розказати про своїх сусідів чи написати на когось донос… До речі, „ролітівки” заслуговують на особливу увагу з боку нумізматів. Адже це чи не єдина валюта (окрім хіба що києво-могилянських „брюхів”), що ходила в межах однієї презентації і була прикрашена портретами українських інженерів людських душ, робітників літератури і, власне, мешканців легендарного „Роліту”, що на Хмельницького, 68 у Києві.

Цей радянських мистецький антисквот, кількаповерхову комуну (що задумувалась у актуальному і „космополітичному” тоді стилі конструктивізм, а з часом таки набула незамінних рис епохи – сталінського ампіру), можна порівняти також із Вавилонською вежею. Адже навіть невеличка „башточка” є, називалась вона „Сьоме небо” і, очевидно, саме в ній мали збиратися письменники й подібно до жреців-авгурів слідкувати за маневрами лінії партії. Щоправда, не всі годилися на роль найбільш втаємничених, декого поселяли у тому ж таки „Роліті”, але в умовах далеко не розкішних: Остапу Вишні дісталося посешкання у „пролетарській частині” з крихітною кухнею в 1,5 метри та вузьким, ніби тюремним віконечком. Очевидно, щоб знаний гуморист, що тільки відсидів у таборах, не розслаблявся, а чемно, як усі, ходив до загальної їдальні, де ні від кого не можна було приховати своїх творчих планів. Тільки от їдальня так і залишилася у проекті, можливо, її добудують сучасні мешканці „елітки”, зокрема поп-зірки та нотаріуси.

Одна  справа читати про Уласа Самчука, який під час окупації Києва, 1941 року, опинився в Роліті, а інша – слухати спогади його пасербиці, Ірини Прахової і відчувати ще й досі присутню обережність у її словах, мовляв, не все так складається у житті, як ми хочемо. Або розглядати світлини з життя Олеся Гончара і тут таки побачити одну із їхніх героїнь – Валентину Гончар, дружину письменника. Вочевидь, усе гармонійно зіткано з архівних матеріалів і живих спогадів, культури письменницької повсякденності. А таємниця в тому, що в цій історії нема кращих чи гірших, визначних і забутих, бо одними тими ж коридорами ходив знаний, але тремтячий Тичина і не такий популярний нині Олексій Кундзіч; тут на певному відтинку часу перетнулися і майбутні розжалувані орденоносці, й згодом розстріляні таланти. Хотілося б тільки, щоб ця пам’ятка історії направду була нею, і дослідникам та відвідувачам не доводилося застосовувати приховані камери і почуватися якимось інтелектуальними нишпорками у під’їздах нашої історії. На щастя, віртуальний тур „Ролітом” ви можете здійснити зовсім безперешкодно – „Таємниці письменницьких шухляд” продаються у смолоскипівській книгарні, а рецензію на неї можна прочитати в свіжому „Знаку”.

Отож, інсценуація музично-драматичного театру „Карнавал” вдалася, червоні стрічки та стенографійність створили потрібний колорит, а один сивочолий товариш так і не вийшов із свого образу: „мало вас били” – шипіло десь біля дверей. Очевидно, то був якийсь ображений актор, якому не дісталася роль у цій веселій виставі. 23

До  найрезонансніших подій  в царині міжнародних  відносин за підсумками останніх двох тижнів належать укладання  Великобританією  і Францією безпрецедентно тісного війського  союзу, поразку демократів на проміжних виборах  в Конґрес США, посилення позицій прихильників дрібних терактів в “Аль-Каїді” на противагу прихильникам масштабних терактів на зразок тих, що відбулись 11 вересня в США, вимогу Ізраїлю поставити Іран перед загрозою військового удару та експорт ядерних матеріалів Корейською Народно-Демократичною Республікою в Сирію, Іран і М’янму. Серед інших подій в царині міжнародних відносин слід згадати рішення Словаччини збільшити свій військовий континґент в Афґаністані, рішення Нової Зеландії приєднатися до зони вільної торгівлі в межах Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану і дипломатичний конфлікт між Росієї і Японією навколо державної належності Курильських островів.  (більше…)

До найгарячіших тем минулого тижня в царині міжнародних  відносин слід віднести активізацію міжнародної  терористичної  орґанізації “Аль-Каїда”, зізнання президента Афґаністану Гаміда Карзая в отриманні грошей від Тегерану та бажання лідерів Франції і Німеччини переписати Лісабонський договір – базовий для ЄС.Крім того, Росія готується до зони вільної торгівлі з В’єтнамом, а Білорусь продовжує лібералізувати економіку і підписуює перший у своїй історії військовий договір з країною НАТО. Крім того, грузинський президент Михаїл Саакашвілі готує для себе прем’єрське крісло. (більше…)

Кожного разу з наближенням чергової ймовірної зміни влади українці в містах і селах сповнюються надії на старе як вік «якось воно буде», яке б сприяло їм у покращенні їхнього життя «вже сьогодні», а не сьогодні – то хоча б завтра: заробітної плати, стану житлово-комунального господарства (о, це наше ЖКГ, як же багато можна про нього сказати …), банальних, але насущних речей. І щоразу настає понеділок після виборів і всі наступні понеділки і тільки політичні постаті країни залишаються незмінними, вже не кажучи про рівень відповідальності цих персонажів, до болю знайомих персонажів.

В ідеалі вибори – наш інструмент, за допомогою якого ми можемо привести певну особу до влади, і вона наступні чотири роки буде займатися нашими з вами проблемами й удосконалювати всі сфери життя.

Звідки  вони беруться, ці кандидати в депутати, а з часом і депутати? І де їх вирощувати такими, якими ми з вами хочемо їх бачити? Представники громади нашого села чи міста проявляють ініціативу й уступають до лав різноманітних партійних організацій, здобувають досвід перед виборами, проводять такі собі «праймеріз» для того, щоб обрати гідних, найкращих і спроможних вести за собою маси до кращого майбутнього.

В ідеалі, на протязі двох останніх тижнів на вулицях всіх українських сіл, селищ, великих і малих міст мають висіти сіті-лайти, білборди і оголошення з інформацією про зустрічі кандидатів у депутати до місцевих органів влади зі своїми потенційними виборцями. Але бажання кандидатів не співпадають з потребою виборців зустрітися й обговорити основні насущні проблеми, як показує час, зустріч потрібна тільки нам з вами – виборцям – українцям.

Місто Обухів у Київській області (45 км від Києва) розташоване в центральній  частині Київської області на правому березі Дніпра. Статус міста  отримано в 1979 році, до цього – селище міського типу. Загальна площа міста – 2419 га. Площа земель міської ради складає 5068 га. Чисельність населення станом на 1 січня 2001 року склала 33,2 тис жителів. На території району знаходиться 43 населених пункти, з них 2 міста районного підпорядкування – Обухів і Українка, одне селище міського типу – Козин. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 10 липня 2010 року N 2488-VI місто Обухів віднесено до категорії міст обласного значення, а отже, отримало нові можливості й новий значно вищий рівень фінансування місцевого бюджету.

Таких містечок, як Обухів в Україні – сотні. І саме про те як відбувається підготовка до місцевих виборів хочу вам розказати.

Одного  прекрасного дня напередодні  місцевих виборів Виборець, який трохи втомився очікувати кандидатів у своєму виборчому округу, вирішив піти й самотужки пошукати таких у партійних офісах нашого славетного міста.

В перших числах жовтня (якщо бути точним 07.10.2010) вирішив відвідати офіс міської партійної організації Народної партії України, нажаль – зачинено. Нічого, спробуємо пізніше. Через тиждень  – та сама історія. Має «Народна партія» в Обухові ще й районний осередок у так званому мікрорайні «Автошкола». Приємно здивували відчинені двері до офісу, а в офісі – дві молоденькі пані. На цьому приємні моменти відвідування закінчилися. Виборець зайшов, привітався і спитав, чи є кандидати від цієї політичної сили, і як їх можна побачити. Кандидати є, але побачити не зможете, тому що вони всі дуже зайняті люди і зустрічей ніхто проводити не збирається. Наступна фраза представників «Народної партії» мене просто вразила: «Чого ви прийшли, що ви тут вишукуєте? Вся інформація в друкованих органах масової інформації». Дуже довго довелося переконувати цих двох панянок, що я насправді просто виборець і без жодного прихованої думки просто хочу дізнатися, за кого мені варто віддати свій голос. Думка після відвідин – голоси є і їх багато, мій зайвий. 

Партія  «Батьківщина», як то кажуть, відзначилася. Така поважна партійна організація, а знайти, де ж знаходиться їхній штаб, не вдалося. Щоправда, на першому етапі розшуку Виборцю вдалося знайти телефон помічника народного депутата України, керівника обласної партійної організації «Батьківщина», яка відмовилася надавати інформацію про місце розташування або будь-які інші контакти Обухівської міської парторганізації. «…Я не маю такою компетенції». Дивно і чудно. Нічого не розумію.

Єдиним  відкритим офісом того дня виявився кабінет представників партії «Удар» Віталія Кличка. Приємна атмосфера, приємні хлопці, звичайно, спортсмени. Запросили присісти, довго не могли зрозуміти, чого Виборець хоче. Виборець хотів одного – побачити кандидата до ради, кандидата в керівники міста й запитати про можливість зустрічей  для обговорення нагальних проблем, і звичайно, того, які він – кандидат – бачить шляхи їх вирішення. Навіть дали мобільний телефон кандидата, але якщо вже співпраця, то краще працювати безпосередньо зі штабом. Кандидати в своїй більшості не мають досвіду роботи.

Періодично  пробую дзвонити на телефон офісу політично партії «Фронт змін», яка розташована за адресою: вул. Миру 9; ніхто не підіймає трубки, теж цікава ситуація …і це, так би мовити, у розпал передвиборчої боротьби.

Відповідно  до інформації, яку подає офіційна веб-сторінка «Фронту змін» – усі  кандидати підписали таку собі угоду, отже читаємо й аналізуємо… «У п’ятницю, 16 жовтня, (взагалі то п’ятниця була 15 числа, якщо, звичайно, йдеться про цей рік) у Києві підписано Угоду про політичну відповідальність між політичною партією «Фронт Змін» та кандидатами в депутати місцевих рад від партії в Київській області. Від імені партії угоду підписав лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк, від імені кандидатів у депутати – голова територіальної організації партії Володимир  Партійці, які висуваються кандидатами  в депутати від «Фронту Змін», також беруть на себе зобов’язання регулярно звітувати перед виборцями про хід виконання передвиборчої програми.

Відповідальність – це саме те, чого не вистачає нашим  керівникам, але ж усе одно ніхто  не хоче прийти і зустрітися. Про  яку відповідальність йдеться в  цьому конкретному випадку? Чи знову вийде, як з нашим українським чинним законодавством: як прочитаєш, так і закон пише

Мешканці  будинків міста Обухів отримали в  двері листівочки з переліком  кандидатів до Обухівської міської  ради від цієї партії: фото, вік, словом часткові дані. Це все, можливо, і добре, але жодного контактного телефону, електронної пошти я вже не кажу про стаціонарну адресу. Хто такі, що пропонують – нічого не розумію. А, ледве не забув, від однієї кандидатки (не буду називати прізвища, щоб не подумали, що хтось її рекламує) прийшла окрема листівочка з детальним описом про людину, і навіть відзначено, що пропонується, а найцікавіше – підпис нашого кандидата з поміткою: «P.S. Збережіть цю листівку, щоб потім запитати у мене, як у обраного Вами депутата, звіту про виконання. Обіцяю бути гідною Вашої довіри». На мою думку, кандидат лукавить і протирічить сам собі. Вище перераховані всі заслуги й сфера діяльності, людина – представник бізнесу, звідки у неї час, щоб цими справами займатись?

Неділя, 25 жовтня на території спортивного майданчика розпочався «масовий» захід для дітей та їхніх батьків під прапорами партії «Сильна Україна», ну, просто гріх не вийти й не подивитись. І на решті Виборець знаходить кандидата у своєму виборчому окрузі. Такий собі Максим, молодий хлопчина, має свої (наголошую на цьому СВОЇ) пропозиції, готовий до співпраці і, як здалося, до конструктивної роботи. Чесно кажу, приємно здивували, але знову ж таки: ні досвіду роботи, ні досвіду життєвого.

Кілька  днів тому, перед святом Покрови один кандидат вирішив злегка натиснути на релігійні почуття обухівчан і на звороті іконки Божої Матері написав побажання і своє ім’я. Креативно, принаймні не як всі. 

Словом, хлопці, я вам не вірю. Не тому, що не хочу, а просто немає кому вірити. Чому ніхто з зареєстрованих кандидатів не виходить до своїх виборців, не пропонує створювати якісь речі, щоб нам всім жилося краще, ніж є? Чому? Висновки можуть бути різні і їх багато. Представники так званої «опозиції» або програли вибори задовго до самих виборів, причому свідомо програли, або намагаються втриматись на своїх депутатських кріслах ще на сезон. Скоріше за все, вибори до органів місцевого самоврядування, які мають відбутися 31 жовтня 2010 року – вирішили провести без виборців.

У будь якого нормального українця виникне питання, навіщо Виборець ходив по офісах різних партій і розшукував цих клятих кандидатів? Розшукував, бо мав що запитати, врешті-решт мені тут жити! Але фінал цієї історії сумний. Вибори через декілька днів, толком нікого не знайшов, не поспілкувався, і так і не придумав, за кого ж йому голосувати.

 P.S. Цього  року  Божого  Центральна   виборча  комісія  випустила  новий   документ  –  постанову від 15 жовтня 2010 року № 416 «Про визнання такими, що втратили чинність, постанов Центральної виборчої комісії від 17 вересня 2009 року № 131 та від 16 грудня 2009 року № 501». Відповідно до вищезазначеної постанови, громадяни України мають право брати участь у голосуванні на цих і майбутніх виборах виключно за місцем своєї реєстрації, тобто за місцем прописки. Зміна місця голосування на основі свідоцтва про шлюб чи довідки з місця роботи, як це було раніше, – неможлива. Виборець не є прописаним у даній місцевості тому всі його потуги й пошуки кандидатів звелися нанівець, хоча, як знати, як знати…

                                                                  Олександр,

виборець

Найрезонанснішою  новиною минулого тижня в царині міжнародних відносин стала можливість утворення Палестинської  держави рішенням Ради безпеки ООН, як це свого часу було зроблено з Ізраїлем. США при цьому, як пишуть одразу два авторитетні видання – Newsweek і The Wall Street Journal – можуть утриматися від права вето. До інших важливих міжнародних новин слід віднести подальші намагання реабілітувати Сталіна в Російській Федерації на фоні “контртерористичних” операцій в Кабардино-Балкарії, продовження “розлучення” Білорусі і Росії з переорієнтацією першої на європейських союзників, запровадження подвійного громадянства в Латвії та продовження боротьби Махмуда Ахмадінеджада і Уґо Чавеса з США як уособленням “світового імперіялізму”.  (більше…)

(більше…)

До  найгарячіших тем  минулого тижня належать вибори в Російській Федерації і Киргизькій республіці, дипломатичний  конфлікт між Російською Федерацією і Грузією  через скасування останньою в односторонньому  порядку віз для  громадян першої, які мешкають в Північно-Кавказькому федеральному окрузі, занепокоєння Ізраїлю з приводу ракет “Scud”, котрі начебто з’явились у ліванського радикального об’єднання “Хизболла” та мирні переговори офіційної влади Афганістану з “Талібаном”.
(більше…)