Всі публікації автора: Смолоскип

  1. Домівка
  2. Смолоскип
  • Нарешті! Починаємо передзамовлення книжки “Лемніската” Ірини Сажинської – поетки, лауреатки літературного конкурсу видавництва “Смолоскип”! Книжку за акційною ціною можна замовити до 26 травня!

    Із анотації до збірки: “Ви знаєте, хто ці жінки? Можливо, хтось із них ваша сусідка. Або подруга. Або сестра. Або це і є ви.
    І жодна з них не уявляє виходу. Бо кожна — поетка.
    А бути поетом дорівнює «жити, знаючи, що тебе розчавлять».
    Проте, якщо відійти від цих сумних розмірковувань і згадати, що первісно лемніската — це аж ніяк не нескінченність непростого буття, а милий бантик для вінка переможцеві, то стає трохи легше.
    Читайте уважно, потім пообговорюємо”.

    А післямову написав поет і літературознавець В’ячеслав Левицький.

    Передзамовлення на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/product/lemniskata/

     

    Ірина Сажинська (9 серпня 1994, м. Запоріжжя) — поетка та ілюстраторка. За фахом — фінансистка, але працює комунікаційницею в «Укренерго».

    На свої 29 років має три поетичні книжки: «Приблизькість» («Кругозір», 2016), «Голубина пошта» («Український пріоритет», 2018) та «Cor humanum» («Саміт-книга», 2019). Вірші з цих книжок перекладено на понад десять мов світу.

    Ірина — лавреатка низки літературних конкурсів: «Хортицькі дзвони», «Гранослов», «Витоки», «Гайвороння», «Смолоскип», «Коронація слова» та багатьох інших.

    Понад 30 літературних проєктів оформлено ілюстраціями Ірини Сажинської.

    Свої романи та п’єсу планує опублікувати після п’ятої поетичної книжки. Тому чекайте.

     

    * * *

    каблучка

    з необхідного: паспорт хіба що й каблуч-
    ка. й уночі твоя відповідь майже беззвучна,
    коли я перепитую: як ти? розучилася нá слово
    вірити квітам, бо натомість я можу тепер роз-
    різнити, де у небі ракета крилата.

    ця дорога порожня, але небезпечна. в нас нічого
    нема: ні води, ні аптечки — тільки спільний
    примарний знаменник — бог, який нас беріг
    увесь шлях безпричинно, а інакше, інакше чого
    він кричить нам: не називайте імен!
    ми проїдемо місто, якого немає, а за ним —
    тільки лід — ритуал поховання сотень тисяч
    життів наперед. лід мовчить, як і ти, а коли б
    говорив він, я б сама розшукала та знищила
    винних. решта здається даремним.

    все це вигадав монстр багряного світу: він на-
    живо гниє, але просить звільнити своїх мертвих
    птахів металевих. я, можливо, уже не зустрі-
    нусь з тобою — бо, на жаль, не готова до жод-
    ного бою — ми, на жаль, не готові до жодного
    бою — але…

     

    * * *

    евр — батько

    звідки ти думала прийдуть останні мисливці
    каже мені біля кручі розбурханий батько
    звідки скажи мені звідки
    якщо не з південного сходу

    мисливці тікають із міста бо леза свої
    нaгостривши
    самі собі стали найгіршими ворогами

    я бачила вила гострили сусідові пасинки юні
    мені так хотілось сказати —
    ви також вполюєте звіра

    аж їхні розпатрані тіні ми потім на диск пришивали
    що висне у небі важкому
    немов на сніги або зливи

    а батько співає протяжно
    і світло несе перед себе

    як добре що я не убивця
    ти мною пишаєшся доню

  • Передзамовлення триває до 28 травня!

    Ідея книги «Країна Маріленд» народилася, коли моя трирічна донечка, Марійка, захворіла.

    Був вечір, ми лежали в ліжку, і я на ходу складала історію про злісного віруса Бубку Шипа, який віроломно продерся в її горлечко. Самі собою зʼявлялися образи хоробрих захисників: Павла Кулі, Левка Хапайка, Кашлюка, Данила Антитіла та інших ‒ що завзято протидіяли злодію.

    Батьки хвилюються, коли хворіють малюки. А вмовити своїх чад помити носика, закапати вушка чи випити ліки ‒ особлива задачка із зірочкою.

    «Країна Маріленд» має відповіді на багато запитань. Вона розважить втомлену маму, а малюка візьме за ручку і поведе у власний внутрішній світ, де він/вона стане президентом цілої країни і командиром славетного війська маленьких хоробрих воїнів.

    Віра в сили власного організму, можливості самозцілення та візуалізація перемоги над хворобою ‒ це ідеї, які я хотіла донести дітлахам їхньою мовою.

    Сподіваюся, що мені вдалося.

    Передзамовити книжку можна на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/product/

  • В неділю 28 квітня о 15:00 у “Смолоскипі” (Київ, вул. Межигірська 21) відбудеться презентація нової поетичної збірки Світлани Богдан Світлана Богдан “Камені”.
    “Камені” – це поезії про самоцвіти. А водночас – про силу і міць, про відпорність до зовнішньої агресії світу, про те, що дає змогу вистояти і зберегти рівновагу серед довколишнього виру. Бог. Любов. Мир. Україна. Спокій. Краса. Але – також – це поезії про біль, якого не перемолоти, як камінь, про війну, яку переживаємо. Поезії про стійкість – і про важкість.
    Модератор події – Олаф Клеменсен.
    У програмі – виступ поетично-музичного дуету “Се-Бо Світ”.
    Пісню на слова авторки виконає Сергій Богдан.
    Наприкінці акції – чаювання зі смаколиками ручної роботи.
    Вхід вільний. Під час події можна буде придбати книжку за донат на дрони для відділення аеророзвідки 45-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ.
    Замовити книжку в нашій онлайн-книгарні: https://smoloskyp.com.ua/product/kameni/
  • 25-28 квітня видавництва “Смолоскип” і “Простір” чекають вас на “Книжковій Країні” в Києві.

    На нашому стенді (№42, павільйон 1) ви зможете придбати повне зібрання творів Миколи Хвильового та Лесі Українки, довгоочікуваний другий том Ганни Барвінок та інші наші видання.

    “Книжкова країна” буде відбуватися на ВДНГ за адресою пр-т. Академіка Глушкова, 1. У програмі книжковий ярмарок, фестиваль, дитячий та освітній простори, зустрічі з письменниками тощо.

    Вхід вільний.

    До зустрічі на “Книжковій країні”!

  • Таємничий світ самоусвідомлення, поруч із намаганням знайти відповіді на актуальні виклики сьогодення. Потік свідомості, котрий тягне за собою постійну ніцшеанську переоцінку цінностей. Клубок думок зненацька перетворюється на нитку Аріадни. Очуднення моментів повсякдення крізь призму власного досвіду. Мовні ігри за допомогою самоаналізу. Коло Уробороса з відсутніми початком та кінцем. Особисте знайомство з тарганами несвідомого.

    Замовлення на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/product/targany/

    Ксенія Мейта (1993) — письменниця, філософиня, філологиня. Випускниця бакалаврської програми з філології (2016) та магістерської програми з філософії (2018) Національного університету «Києво-Могилянська академія». Отримала ступінь PhD з філософії (тема дисертаційного дослідження — «Проблема Іншого в філософії Ричарда Рорті»). Лауреатка літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у номінації «Проза» (2019). Членкиня оргкомітету щорічної філософської конференції «Філософія. Нове покоління». Дописувачка онлайн-журналу «Нігіліст».

    ***

    КРИТИК ТА ЙОГО ТІНЬ
    Завжди на другому плані. Тотальне невизнання соціуму, здатного розуміти лише безпосередню реалізацію, продиктовану натхненням. А що робити тим, у кого певні форми втілюються не напряму, а стрибкоподібно? Іще не науково, уже не художньо. Моменти, коли блоги стають прогресивнішими за папір та файл у «.doc». Забування про те, що в інтерпретації відбувається все найцікавіше, що не дає дзеркалу Лакана перетворитися на звичайне відображення Нарциса. Барт мав рацію:— критику не прикриєш ідеологічними штампами навіть тоді, коли «таке бачення» художника обурює усіх інших людей. Справжній художник не думає про обрáзи. Відсутність образ та розуміння здатності до самовираження конструктивним шляхом наявні в його світогляді інтуїтивно. На Еросі й Танатосі піарилися лише ті, у кого за піаром не стояло нічого. А втім, творчість нагадує автоматичне письмо, що проявляється саме в порядку з хаосу, що його індивід хоче донести світу. Складання фігур, із яких складно отримати слово «Вічність» без знижки на деррідіанську деконструкцію. Написання рядків, котрі вміщують більше, ніж одну людину, її страхи та фобії. Бажання передати світові чесне та нехай навіть невпорядковане, зате, безперечно, важливе знання. Критиків ненавидять. На них зляться. Їх зневажають, і художники, які «так бачать» — передовсім, незважаючи на своє бажання пройтися лабіринтом Мінотавра. Адже трагічною є ситуація кидання виклику чужим думкам. Той, хто
    наважується на це, стає своєрідним Сізіфом, який вважає себе найщасливішим, навіть коли, створюючи умовний канон, що амбітно претендує на істину в останній інстанції, утім, усвідомлює, що його максимум
    насправді — запропонувати нову назву для едипового комплексу, відштовхуючись від «Улісса».

    Фортінбрас не виконує жодної сюжетотворчої ролі, крім свідчення про події. Хоч і це означає стати самоцінним, якщо слідувати логіці Бадью. Але звідки ми знаємо, що критик веде нас по стежках події, а не створює її симулякр? Що він не цинічно обманює нас, експлуатуючи чужу фантазію через невміння реалізувати власну в доступних для всіх верств населення формах? Невдячна це справа — переказуючи власні враження від твору, претендувати на те, щоб вважатися більшим експертом за того, хто відчитав лише сюжетну лінію. Внутрішні суперечки з автором, читачами та з самою собою, коли не знаєш, чи має ідіома, яку вжив письменник, бодай якесь значення. Хіба якщо не практикуєш close reading, звичайно, — це крутіше за дзен із мотоциклами. Діалогізм, якому б позаздрили Сократ та _____. Про Левінаса взагалі не йдеться — сам як інший у чистому вигляді! Навіть сам як інший сам. The challenge is taken. Тесей готовий до блукання дорогою довжиною в нескінченність!

  • Світ каменів-самоцвітів Світлани Богдан — це тексти про пошук сталості в загрозливому, мінливому, ненадійному просторі, де людина є глиною під пальцями Бога. А також — про непроникність, непорушність, невразливість. Ці роздуми живі та неортодоксальні, й у процесі розгортання внутрішнього сюжету збірки витворюють автентичну, дуже особистісну модель спілкування людини з Богом. Це вірші про властивості; про культурний контекст; про опір матеріалу — складну, виснажливу, ювелірну роботу зі словом. А ще — про всеосяжність любові; про викінченість, що постає внаслідок доброї роботи: з каменем, із текстом, із собою.

    Замовлення на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/product/kameni/

    Світлана Богдан — письменниця, літературознавець, кандидат філологічних наук. Народилася 1985 року в Києві, де й живе. Здобула фах філолога у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Авторка поетичних збірок «Коли ще автомобілі були людьми» (2006) і «Той, Хто бачить мене» (2015), низки оповідань для журналу «Однокласник», книжок для дітей «Викрадений перстень» (2020) і «Мандри давні та нещодавні» (2020),  наукової монографії «Вінграновський: поетика міфу» (2021).  Лауреатка “Смолоскипа” (2006). Учасниця поетично-музичної формації «Се-Бо Світ» (разом із чоловіком Сергієм Богданом).

    ***

    ВІЙНА. КОРАЛ
    Війно-війно, ти кривавий океан.
    Стань із кривавого океану кривавим морем.
    Стань із кривавого моря кривавим озером.
    Стань із кривавого озера кривавим ставком.
    Стань із кривавого ставка кривавою криницею.
    Стань із кривавої криниці кривавим джерельцем.
    Стань із кривавого джерельця кривавою калюжею.
    Стань із кривавої калюжі кривавою плямою.
    Стань із кривавої плями кривавою краплею.
    Стань із кривавої краплі
    Малесеньким
    Червоним
    Круглим
    Коралом.
    Нехай той корал на сонці
    Вицвіте,
    Вибілиться,
    Зблідне,
    Висохне,
    Розсиплеться на дрібні піщинки.
    Нехай кожна піщинка
    Згорнеться,
    Зсушиться,
    Здиміє,
    Зникне,
    Піде в землю,
    І не буде її.
    Нехай буде тільки пам’ять —
    Як червона намистина
    В коралях
    На шиї українки.
    29.03.2022

    ***

    МАЛАХІТ. ДНІ ВІЙНИ
    На гори малахітові сріблясті йдуть дороги
    Через міста бруковані та через шумні площі.
    Із мандрів срібло пороху приносять твої ноги:
    Коли ти вже здорожений, тоді ти ще дорожчий.

    Твій ангел- охоронець уже в броніку і касці:
    Літає значно нижче і тому до тебе ближчий.
    Пробите серце втратами — працює на запасці:
    Коли ти уже зболений, тоді ти іще більший.

    Що забрано у тебе — стало золотом у грудях:
    Проходиш з ним спокійно дні — неначе поле мінне.
    Тебе ударні хвилі обточили звідусюди:
    Коли ти відшліфований, тоді ти вже безцінний.

    Частіше в небо дивишся, щоб вчасно упізнати:
    Це чорна зграя круків — чи це чорна зграя дронів.
    Тоді ти з Богом сам на сам: Він хмар стерильну вату
    Без слів кладе на землю твою, вимочену в крові.

    На горах малахітових — криштальна тиша пустки,
    В містах гуркочуть обстріли, сирен надсадні крики.
    Коли запустять сто ракет — сто молитов запустиш:
    Коли ти нижчий від трави, тоді ти вже великий.
    18.02.2023

  • Сьогодні, 21 лютого о 19, у книгарні Є на Золотих Воротах – поетичний вечір Єлизавети Жарікової в рамках проекту Тетяни Власової “Наші вірші”.
    А ми нагадуємо, що в нас можна купити книжку віршів Єлизавети Жарікової “Мурахи Йоганна Себастьяна” – https://smoloskyp.com.ua/product/murahy-joganna-sebastyana/
  • У цій книжці ви маєте нагоду прочитати вірші Артема Антонюка, на­писані на фронті російсько-української війни у 2022 році. Суто воєнні мотиви і теми, патріотична спрямованість тут поєднуються з чорним гумором, іронією, нестандартним і гострим поглядом на світ та неочі­куваною побудовою образів і метафор. Артем Антонюк — також автор книжки «Торба», що побачила світ 2007 року, лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип».

    Замовлення – на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/

    Ця книжка — не лише документ епохи. Не тільки літературне свідчення подій і духу нинішньої російсько-української війни. І не лише власноруч втілена («Exegi monumentum», — писав давній поет, якому, до речі, також довелося взяти участь у бойових діях свого часу, хоча в значно менш почесних обставинах) модель світо- і фронтосприйняття захисника України. Це ще й одна з перемог людяності, творчості, мислення, чуття над жахіттям війни, одна з перемог над агресорами, котрі сподівались своїми ударами швидко знищити, зокрема, будь-який самодостатній культурний вимір нашого життя.

    Артем Антонюк — людина, яка це зробила. Ми з Артемом знайомі ще з двотисячних років. Він тоді став лауреатом літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». Було цікаво запізнатися з оригінальним поетом із яскравого сумського поетичного середовища (у ті часи, порівняно з сьогодні, комунікація була влаштована так, що регіональний аспект важив значно більше). У нього вийшла колоритна книжка «Торба», потім він регулярно створював артбуки, і то не лише свої, а й інших авторів та авторок.

    У 2022 році Артем пішов на війну, був поранений на Сході. У його фронтових віршах — самобутнє очуднення і переосмислення воєнних реалій, відчуття людини, котра перебуває в шаленій круговерті. Тут немає пропаганди і патетики, тут — особливий поетичний чорний гумор, емоції на швах сполучень різних світів, концентровані біль, радість, втома, неочікувані повороти образів, метафор, сюжетів («Школяр цукерки роздає солдатам / Що б ми робили без війни / Яка родину з нас зробила знатну» — вже заради цієї однієї цитати варто розгорнути книжку!).

    Збірка «Подвійний БК» знову доводить, що нестандартна, грайлива, з нахилом до експерименту поезія пасує навіть таким обставинам, точніше, будь-яким обставинам. А отже, «прокляте питання» про можливість/доречність віршів під час чи після днів трагедій, неточно приписуване Теодору Адорно, можемо сміливо відкинути.

    Олег Коцарев

    ***
    яблуко червоне мов земля сьогодні
    серце жалять оси тисячі причин
    не дивуйся мила що на все ми згодні
    братик-вовчик тихше більше не гирчи
    в божевілля нашого надглибокі корені
    гіркота буденна з тисячі гірчиць
    наша україна яблуко червоне
    лине голосіння тисячі вовчиць

    ***
    якщо маєш гранату
    подавай вже запал
    тут у кожної хатки
    лиш звіриний оскал
    ми не станем жаліти
    ні себе ні тебе
    тепло сьодні як влітку
    фронт іде як флешбек

    ***
    між нами завжди бог
    іде у групі поміж третім і четвертим
    ми ніштяки з ним ділимо на двох
    він нас не раз урятував од смерті
    у спальнику він крутиться вві сні
    говорить він після контузій вголос
    він в повній амуніції як ми
    як вибухає поруч падає додолу

  • Закінчується грудень – і до вашої уваги чудова сімка наших продажів. Топ 7 книжок Смолоскипа 2023 року:

    1. Марічка Савчин “Тисяча доріг”

    2. Дмитро Скочко “До слова”

    3. “Бунтарки: нові жінки і модерна нація”

    4. Рон Кеппс. “Як писати про війну”

    5. Олена Теліга. Вибрані твори

    6. Євген Маланюк. Вибрані твори

    7. Микола Хвильовий. Повне зібрання творів у 5 томах

    Дякуємо вам, любі читачі, за гідний вибір.

    Приємного читання!

  • Історії Марійки та дідуся Юри – це сучасні дитячі притчі.

    В основі сюжетної лінії – знайомство Марійки з небесною хмаркою на ім’я Мишко Хмара.

    Він пройде свій довгий шлях через усі агрегатні стани води і повернеться на небосхил в образі нової хмаринки. А Марійка зрозуміє, що значить прив’язуватись, любити, розуміти і відпускати.

    Поряд із основною сюжетною лінією онучка з дідусем досліджують світ, розмовляють про природу, почуття і прагнуть знайти відповіді на одвічне запитання «а як же правильно?».

    Передзамовлення – на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/