Всі публікації автора: Коцарев Олег

Навесні 1994 року видавництво «Смолоскип» уперше оголосило імена лауреатів літературного конкурсу, який з того часу щорічно відбувається дотепер. Тоді переможцем став Сергій Жадан, і його «Цитатник» з’явився в 1995-му, поруч із іншими книжками видавництва, що двома роками раніше перебралося в Україну зі США. На Американському континенті «Смолоскип» палав ще з 1967 року, надрукувавши зусиллями українських діаспорян більш як 200 найменувань книг. В Україні видавництво, завдяки своєму конкурсу, стало центром тяжіння для цілої ґенерації молодих письменників та письменниць, що почали входити в літературу від середини 90-х і в наступні десятиліття.

Мозком і мотором цих фундаментальних для української культури процесів був Осип Зінкевич (1925 – 2017) – засновник часопису «Смолоскип» у Франції та видавництва «Смолоскип» у США, письменник, редактор, правозахисник і дослідник українського правозахисного руху, творець найефективнішої мережі транспортування самвидаву в 1960-80-х роках і невтомний промотор літературної молоді в незалежній Україні.

Сьогодні, 4 січня 2025 року, пану Осипу, як його шанобливо називали й молоді вчені-літературознавці, й розхристані поети-авангардисти зі смолоскипівського середовища, виповнилося б 100 років. «Смолоскип» зі світлою приємністю згадує свого засновника, без якого не з’явилися б на Заході тексти переслідуваних в СРСР шістдесятників та багато книг молодих авторів і авторок в Україні.

Невтомна енергія, несхитна віра в добре майбутнє України та української культури, інтеліґентність та жваве почуття гумору живили багаторічну діяльність Осипа Зінкевича, про яку ще буде не раз сказано й написано.

До речі, про гумор. Ми й досі достеменно не знаємо, коли саме – 4.1 чи 1.4 – святкувати його день народження. Американський формат датування сплутав числа, а сам пан Осип уникав прямої відповіді. Відтак, цього року ми відзначатимемо ювілей нашого засновника двічі. А до другої з цих дат «Смолоскип» готується видати збірку спогадів та нарисів про Осипа Зінкевича, упорядковану доктором історичних наук Ігорем Гиричем.

Детальнішу біографію Осипа Зінкевича можна прочитати тут: https://esu.com.ua/article-16191

Вітаємо з днем народження та ювілеєм, пане Осипе!

Український ПЕН оголосив свій список найкращих українських книжок 2024 року. З радістю відзначаємо, що поміж них є чотири книжки видавництва “Смолоскип”. Ось вони:

📕- Микола Леонович “Повільна людина”
📗- Світлана Богдан “Камені”
📘- Ірина Сажинська “Лемніската”
📙- Катерина Мельниченко “Екзистенційна крига. Exodus”

Повний список читайте на сайті організації.

29 жовтня у Музеї Тараса Шевченка в Києві відбулася презентація проєкту видання Повного зібрання творів Василя Стуса.

Роботу з підготовки та видання Повного зібрання розпочинає Стус.Центр, спільно з кафедрою літературознавства імені В. Моренця Національного університету «Києво-Могилянська академія”, @Благодійним фондом «МХП — Громаді» та видавництвом «Смолоскип».
Директор Стус.Центру та Музею Шевченка Дмитро Стус розповів, що майбутнє Повне зібрання творів Василя Стуса орієнтовно налічуватиме 14-15 томів. Воно міститиме всі наявні твори Василя Стуса, включно з варіантами текстів, незавершеними та ранніми текстами, наново звіреними з рукописними оригіналами. Це безпрецедентна робота на кілька років. Також він наголосив на необхідності комплексного вивчення спадку Василя Стуса та представив практичні кроки ініціативи Стус.Центру в цьому напрямку: на сайті stus.center зібрано багатий матеріал – тексти, біографічні та бібліографічні матеріали, рідкісні світлини.

Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду «МХП — Громаді», зазначив: для благодійного фонду важливо долучитися до проєкту, що повною мірою презентуватиме українським читачам поета, який своїми творами та громадянською позицією став яскравим символом протистояння диктатурі. Цьогоріч команда фонду ініціювала та видала спільно з “Локальною історією” спецвипуск журналу, повністю присвячений Василю Стусу. А торік Фонд підтримав локальний Музей Стуса в Рахнівці на Вінниччині. Тож долучення до видання Повного зібрання творів стало логічним продовженням утвердження української ідентичності, яке стало одним з ключових векторів роботи БФ «МХП — Громаді» та його стратегічного партнера – міжнародної компанії МХП. У межах цього Фонд підтримує як створення важливих документальних фільмів, які розповідають іноземній аудиторії правду про війну в Україні, так і видання книг, відновлення локальних музеїв, бібліотек тощо.

Ростислав, директор видавництва «Смолоскип» та доцент кафедри літературознавства імені Володимира Моренця Національного університету «Києво-Могилянська Академія», сказав, що Василь Стус є найпотужнішим українським поетом другої половини ХХ століття й незаперечно посідає місце серед чільних класиків української літератури. Він не лише створив непересічної ваги твори, але й вплинув на самоусвідомлення, мислення та уяву тисяч українців. Проєкт Повного зібрання творів Василя Стуса є епохальним для всього українського літературознавства і всього українського суспільства. Видавництво не вперше береться за такий проект: «Смолоскип» уже видав Повні зібрання творів: Вячеслава Чорновола в 10 томах, Миколи Хвильового в 5 томах, а спільно з Волинським національним університетом та видавництвом «Комора» було підготовлено й видано Повне зібрання творів Лесі Українки в 14 томах. Повне зібрання творів Василя Стуса неодмінно викличе значне зацікавлення серед українських читачів і дослідників.

На презентації проєкту виступили упорядниці першого тому Повного зібрання творів Василя Стуса Маргарита Єгорченко та Галина Почверук. Маргартита Єгорченко розповіла про структуру першого тому: до нього увійдуть ранні поетичні твори із зошитів кін. 1950-х—поч. 1960-х рр., а також тексти з укладених самвидавчих збірок “Дєло” і “Круговерть”. Коментувати складну, метафоричну поезію Василя Стуса – це окремий виклик перед упорядницями, проте вже наявний у них досвід дослідження творчості Стуса дасть можливість впоратися з цим завданням. Передмову до першого тому видання напише Дмитро Стус. Галина Почверук наголосила на необхідності ретельної архівної роботи з варіантами поетичних текстів Василя Стуса. Так можна простежити зміну акцентів у сенсах, які закладає поет, зануритися в процес його творчості та мислення. П’ять або й шість перших томів видання міститимуть усі доступні тексти поезій Василя Стуса. Окремий том складуть його незавершені тексти.

Наприкінці Ростислав Семків зазначив, що до редакційної ради видання входять також завідувач кафедри літературознавства НаУКМА, проф. Роман Веретельник, дослідниця творчості Василя Стуса, одна з упорядниць першого багатотомного видання поета Оксана Дворко, відомий критик та літературознавець Євген Стасіневич. Редакційна рада надалі залучить до роботи над виданням ширше коло фахівців – як авторів передмов, коментарів та досліджень творчості Василя Стуса.

Дякуємо Олександрі Пшеничній за фото з події!

Запрошуємо 6 листопада о 19 годині на презентацію поетичної книжки “Лемніската” нашої авторки та лауреатки Ірини Сажинської в книгарні “Смолоскип”!

Адреса – Київ, вул. Межигірська, 21.

Чекаємо на вас!

22 жовтня о 19:00 у просторі PEN Ukraine відбудеться літературний вечір, присвячений виходу книжки поезій Миколи Леоновича «Повільна людина» (подія – “Повільна людина”. Розмова про книжку віршів Миколи Леоновича).

Микола Леонович — поет, книжковий дизайнер та ілюстратор, лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» 2003 року, військовослужбовець. Книжка віршів та ілюстрацій «Повільна людина» включає поезії зі збірки «Агон» (2004), невиданої збірки «Read My Lips (Повтори це за мною)» (2006–2007) і новіші тексти до 2022 року.

Про літературний доробок Миколи Леоновича на вечорі спілкуватимуться: Ростислав Семків, директор видавництва «Смолоскип», літературознавець , письменник, лектор; Анатолій Дністровий, есеїст, прозаїк, поет, художник, військовослужбовець; Дмитро Лазуткін, поет, журналіст, військовослужбовець; Ольга Погинайко, філологиня, директорка книгарні «Смолоскипа».
Модеруватиме розмову Анна Вовченко, перекладачка, членкиня та менеджерка проєктів Українського ПЕН.

Розмова відбуватиметься без участі Миколи Леоновича, який на цей момент майже півтора року вважається зниклим безвісти під час виконання бойового завдання під Авдіївкою навесні 2023 року. Статус зниклий безвісти не означає забутий чи загиблий. Тисячі українських військових утримує в полоні держава-терорист рф, не надаючи жодної інформації про них, тим самим порушуючи міжнародне гуманітарне право і Женевські конвенції. Розмова в просторі Українського ПЕН, зокрема, і про те, як важливо відвойовувати у ворога пам’яттю тих, кого він намагається вкрасти забуттям.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/Xb43GPA8n7sC4XTW8

Дата: 22 жовтня, середа, о 19:00
Адреса: Київ, простір PEN Ukraine, вул. Лук’янівська 14а

28 вересня було оголошено результати 31-го молодіжного літературного конкурсу видавництва «Смолоскип».

Конкурс відбувається щорічно, безперервно з 1994 року. Лауреатів І та ІІ ступенів «Смолоскип» друкує окремими книжками.

Окрім книжок переможців, «Смолоскип» друкуватиме підсумкову антологію, куди увійдуть усі лауреати І, ІІ, ІІІ та IV ступенів.

Журі конкурсу в складі поетки Олени Гусейнової, поета й автора прози Мирослава Лаюка, літературознавця, директора видавництва «Смолоскип» Ростислава Семківа визначило переможців та переможниць цього року.

В номінації «Проза» лауреатства першого ступеня присуджено не було.

Другий ступінь лауреатства та право надрукувати книгу в «Смолоскипі» здобула Юлія Ніколаєва (Львів) за фантастичну повість-притчу «Двори».

Лауреатом третього ступеня став: Микола Оліярник за збірку оповідань «Мертвий продавець квітів».

Лауреати четвертого ступеня: Інна Волосевич, Ольга Зінченко, Назарій Назаров, Володимир Омельченко.

В номінації «Есеїстика» лауреатства першого та другого ступенів присуджено не було.

Лауреаткою третього ступеня стала Єлизавета Восковнюк за нонфік «Фантасти на війні».

Лауреаткою четвертого ступеня стала Євгенія Генова за збірку есеїв «Мої бабусі не дожили до війни».

В номінації «Поезія» лауреатства першого ступеня так само немає.

Лауреаткою другого ступеня, в якої з’явиться друком книжка в «Смолоскипі», стала Валерія Домрачова (Київ) за збірку «Терміново розмірено і у своєму темпі шукаю роботу».

Лауреаткою третього ступеня стала Юліана Лесняк за збірку «Дитячий майдачник».

Лауреати четвертого ступеня: Олена Волкогон, Світослав Жаботинський, Богдан Мельник, Крістіна Піголь, Олександра Хопта, Павло Шикін, Павло Щепан.

Журі також відзначило творчість окремих учасників та учасниць конкурсу. Відзнака журі не є лауреатством, проте засвідчує переконаність членів журі в доброму літературному майбутньому наступних учасників конкурсу:

Івана Бережного, Андрія Голубєва, Марії Каменської, Антона Капуцинова, Олександри Квочки, Олександри Кириченко, Вікторії Климчук-Длугач, Валерії Кнолль, Юлії Лукієнко, Віктора Мальківського, Любомири Мельникової, Лідії Міщенко, Ірини Павленко, Іллі Рудійка, Аліни Стаменової, Максима Чуркова, Вікторії Шкабой, Ганни Щавінської, Ївги Ярошенко

Контактні особи:

Ростислав Семків – semkiv@smoloskyp.org.ua +38 050 543 9734

Олег Коцарев – olehkots@gmail.com +38 067 957 4656

16 червня в будинку «Смолоскипа» на вулиці Межигірській у Києві вперше за кілька років знову відбувся «Блумсдей», та ще й в офлайн-форматі. Нагадаємо, що це всесвітнє неформальне свято тут відбулося вже вшосте. Щоразу воно проходить у вигляді рольових читань одного з розділів знаменитого роману Джеймса Джойса «Улісс» – що його дія, власне, й відбувається 16 червня в Дубліні.

У роки «ковідного» карантину читання доводилося переформатовувати в онлайн, що, звісно, робило подію менш яскравою. А в 2022-му та 2023-му «смолоскипівський блумсдей» не відбувався в обставинах повномасштабного вторгнення. І ось нарешті відбулося відновлення традиції, за підтримки Посольства Республіки Ірландія — читали сьомий розділ, де герої роману перебувають переважно в редакції. Як і раніше, роль Блума виконував філософ і письменник Тарас Лютий, а Стівена — письменник, літературознавець і член «смолоскипівського» журі Мирослав Лаюк. Директор видавництва Ростислав Семків був професором, а письменник і журналіст Олег Коцарев — головним редактором.

1 червня в рамках «Книжкового Арсеналу» відбулися поетичні читання — презентація творчості лауреатів і лауреаток літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (головно останніх років).

Подію розпочав директор видавництва Ростислав Семків. Він розповів про літературний конкурс як найтриваліший, найпослідовніший і найуспішніший молодіжний конкурсний літературний проект в Україні, а також один із найкращих способів видати першу книжку. Ростислав Семків поділився з присутніми історією поета, дизайнера, художника Миколи Леоновича, який у 2023 році був мобілізований до ЗСУ та зник безвісти на фронті. Видавництво «Смолоскип» розпочинає передзамовлення на його книжку віршів «Повільна людина».

Першою поміж поетичних лауреаток і лауреатів виступала авторка книжки «Шкіра міст», поетка, журналістка, художниця Олена Павлова. Далі читали свої тексти дві найновіші переможниці конкурсу — Дарина Чупат і Олена Пелешенко. Поетка і літературознавиця Світлана Богдан представила тексти з нової книжки «Камені»: авторка належить до тих лауреаток, чия перша книжка з’явилася друком не в «Смолоскипі», але вони таки опублікували свої твори в нашому видавництві пізніше. Ірина Сажинська, лауреатка одного з нещодавніх конкурсів, читала вірші з найсвіжішої книжки — вона вперше змогла потримати в руках свою «Лемніскату» власне цього дня. Поет Микола Антощак зараз служить у Національній гвардії, він зміг приїхати на Книжковий Арсенал лише на вихідні. Його книжку теж сподіваємося побачити ближчим часом. А завершив читання коротким виступом лауреат далекого 2002 року і модератор події Олег Коцарев. Варто зазначити, що всі учасники та учасниці заходу читали, крім своїх текстів, по одному віршу Миколи Леоновича. Його твори розпочали та закінчили читання.

20 квітня в Музеї Революції Гідності відбулися VIII Чорноволівські читання. Участь у цьому науково-практичному форумі взяли діячі з різних секторів громадянського суспільства, від науковців Юрія Бондаря та Олени Мельникової-Курганової до єпископа ПЦУ Віктора Бедя та Голови Народного Руху України Андрія Корната, від Міністра закордонних справ у 2000-х роках Володимира Огризка та заступника Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира Тиліщака до засновника і головного редактора історичного журналу «History_Malva» Гліба Астахова та помічниці-консультантки Лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва Феріде Ібрагімової.

Традиційно до Чорноволівських читань долучився й «Смолоскип». Цього разу він був представлений директором Ростиславом Семківом, який виступив із привітальним словом, та письменником і журналістом Олегом Коцаревим, який представив доповідь про літературний конкурс та СТМ як елементи успішного інформаційного впливу, успішної інформаційної політики в культурному просторі України. Таким чином, дискусії та повідомлення в рамках науково-практичного форуму стосувалися різних тем, пов’язаних із інформаційною безпекою, інформаційною політикою в Україні. Але, звісно, було й чимало виступів, присвячених безпосередньо постаті Вячеслава Чорновола. Наприклад, його студентським рокам або діяльності в ролі лідера парламентської опозиції.

Чорноволівські читання стали черговим підтвердженням того, як навіть у жорстокі та складні часи російського повномасштабного вторгнення триває громадське та інтелектуальне українське життя.

Сьогодні в нас особливе оголошення.

Нині минає рік із того дня, як на фронті зник безвісти Микола Леонович, поет, дизайнер, наш давній друг, який від лютого 2023 року долучився до лав українського війська.

І ми розпочинаємо передзамовлення книжки Миколи. «Повільна людина» — це зібрання текстів з виданої збірки «Агон» (2004, лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип»), невиданої збірки «Read My Lips (Повтори це за мною)» (2006–2007) і нові — читані й нечитані тексти — відтоді й до 2022 року. «Повільна людина» — назва email-розсилки Миколи Леоновича, яка перекочувала на папір.

В останньому випуску «Повільної людини» з війська Микола писав:

«Чого не вистачає. Та хтозна. Щоби п…н зд.х, і перемоги України. З рештою можна дати собі раду (…) Я не лишився таким, як раніше. І водночас не з’явилося чогось, чого не було раніше. Я не став за місяць схожим на Залізного Арні, не набув якоїсь додаткової авторитетності чи експертності, щоби коментувати неіронічні висловлювання у фейсбуці. Однак я склав присягу на вірність Українському народові (так сталося, що я читав текст для всієї батареї, а хлопці повторювали за мною, і потім казали, аж пройняло)».

Частина коштів від продажу книжки підуть на підтримку Збройних Сил України.

Передзамовлення можна зробити на нашому сайті: https://smoloskyp.com.ua/