Всі публікації автора:
- Домівка Коцарев Олег
-
Сумна звістка: померла перша віце-президентка УВАН у США Ася Гумецька.
Вчена-славістка, викладачка, авторка підручників, громадська діячка, членкиня Союзу Українок Америки, вона належала до справжньої української інтелектуальної еліти. Для нас велика честь, що Ася Гумецька була приятелькою “Смолоскипа”, допомагала здійснювати деякі видання, зокрема і надзвичайно важливу публікацію вибраних творів її батька, Сергія Пилипенка (письменника і організатора культурного життя в Україні, що його роль і значення лише починають осмислювати).
Сумуємо з приводу цієї втрати, а також висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким пані Асі…
-
У рейтингу “Книжка року-2022” в номінації “Хрестоматія” (підномінація “Літературознавство / Критика”) переміг другий том творів Григорія Костюка “Літературознавство. Критика. Публіцистика”, опублікований у нашому видавництві. Вітаємо всіх, хто підготували книжку, та дякуємо членам журі за увагу до видання!Що можна прочитати в цій книжці?
50 лекцій Костюка про українську літературу 1917-1967 років, прочитаних на радіо “Свобода”. 20 історико-літературних портретів діячів і діячок української культури, поміж якими, наприклад, Валер’ян Підмогильний, Микола Куліш, Марта Тарнавська, Докія Гуменна.Замовляйте видання в нас на сайті
https://bit.ly/3J1SAsH чи в київській книгарні на Межигірській, 21.І, звісно, читайте повний список лауреатів “Книжки року”-2022 в “Україні Молодій” https://bit.ly/3mecnfR -
Книгарня «Є» та видавництво «Смолоскип» запрошують на презентацію книжки Сергія Рафальського «Сорокоуст», що відбудеться 26 січня о 18:00 у київській Книгарні «Є» на вул. Лисенка, 3.«Сорокоуст» — це роман-колаж, складений з пошматованої (чи то через недбальство, чи то зумисне) сторінки атласу пам’яті, й годі відновити її первинну топографію. Тепер ці рвані клаптики потрібно перескласти, примирити між собою в їхній кострубатій невідповідності.Михайло Ковальський, водночас герой та автор цього колажу, вирішує випробувати себе в подорожах у несвідоме, аби знайти щось, що звільнить від страждань минулого та складе його «Я» заново. Він робить драматичну вправу (étude) за вправою, торуючи шлях у в’язке всіма забуте, сягаючи аж мулкого дна.Такі маленькі подорожі складаються у дещо велике — цілий процес пропрацювання, самоаналізу. Кожна подорож стає переходом на інший рівень: спочатку спуском, а потім підйомом. І дорогою по підземеллю, норі, горі та піднебессю герою, тобто автору-пілігриму, може зустрітися багато хто: від невинних немовлят, злодіїв і щирих друзів до історичних постатей, святих або міфічних подоб.«Сорокоуст» потрапив у список найкращих українських книжок 2022 року за версією ПЕН.Про автора:Сергій Рафальський — інженер і сценарист, прозаїк і поет. Народився і мешкав у Криму, наразі живе в Києві. Перше оповідання надруковане в журналі «Дніпро». Був співавтором панк-самвидавів, писав про кіно, публікувався в збірках горор-оповідань. Був відзначений жюрі премій «Гранослов», «Новела по-українськи», «Кримський інжир», «Смолоскип», а також конкурсу «Найкращий книжковий дизайн» на «Книжковому Арсеналі».Модеруватиме презентацію Максим Нестелєєв — перекладач, літературознавець.Придбати «Сорокоуст» можна буде на презентації, а також – в інтернет-магазині Книгарні «Є» https://bit.ly/3iSMRex та і інтернет-магазині видавництва “Смолоскип” – https://bit.ly/3D19Ta1Запланований прямий ефір на ютуб-каналі Книгарні «Є» https://www.youtube.com/@BookStoreYe/streams
-
До третього, фінального, туру Національної премії України імені Тараса Шевченка у номінації “Літературознавство і мистецтвознавство” вийшла смолоскипівська книжка – дослідження Людмили Тарнашинської “Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління”. Замовити її ви можете в нас на сайті: https://bit.ly/3wa9huS
Щиро вітаємо пані Людмилу з цим безумовним визнанням цінності її творчості у національному масштабі! Бажаємо успіхів у фналі!
Повний список книжок, які потрапили до третього туру, дивіться тут: https://bit.ly/3CYX3sW
-
9 листопада 2022 року, в День української мови та писемності відбулось оголошення переможців і переможниць чергового літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». Церемонія відбувалася, з огляду на реалії воєнного часу, в онлайн-режимі. Участь у події взяли голова журі, літературознавець, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків, учасник журі письменник і літературознавець Мирослав Лаюк. Також виступали письменник, журналіст, у минулому член журі Олег Коцарев, директорка книгарні «Смолоскип», літературознавиця Ольга Погинайко, лауреатка, поетка і журналістка, художниця Олена Павлова.
Список переможців за номінаціями (цього року лауреатів визначили в номінаціях «Поезія» і «Проза»).
НОМІНАЦІЯ ПОЕЗІЯ. ЛАУРЕАТИ 2 СТУПЕНЯ
Оксана Лебедівна (Київ) за збірку поезій «Люстро з коріння мандрагори»
Ірина Сажинська (САЖА) за збірку поезій «Лемніската»
НОМІНАЦІЯ ПРОЗА. ЛАУРЕАТИ 2 СТУПЕНЯ
Христина Морозова (Київ) за роман «Фанатка»
Аліна Салєва (Київ) за роман «Музей апостолів»
НОМІНАЦІЯ ПОЕЗІЯ. ЛАУРЕАТИ 3 СТУПЕНЯ
Богдан Братусь (Київ) за збірку поезій «Сутінки серпневих стін»
Микола Гуменюк за збірку поезій «Прогноз погоди»
Сергій Лущик (Рівненщина) за збірку поезій «Ехомнезія»
Сергій Рубнікович (Київ) за збірку поезій «Сировина»
Катерина Рудик (Вінниця) за збірку поезій «Книжка тіней»
Ярема Свистун (Львів) за збірку поезій «Рамки»
Вікторія Фещук (Київ) за збірку поезій «Тінь супроти тіні»
Олександр Шумілін (Київ) за збірку поезій «Обмін речовин»
НОМІНАЦІЯ ПРОЗА. ЛАУРЕАТИ 3 СТУПЕНЯ
Сергій Лущик (Рівненщина) за роман «Цинобра» (друга нагорода в конкурсі)
Мар’яна Соха (Чикаго) за роман «Тепер ми стоїмо разом»
Любов Тіткова (Львів) за постапокаліптичний текст без назви
Павло Шикін (Київ) за збірку оповідань «Діти Мала»
НОМІНАЦІЯ ПОЕЗІЯ. ЛАУРЕАТИ 4 СТУПЕНЯ
Валерія Андрієнко, Володимир Биньо, Катерина Дашевець, Ксенія Кисиличин, Галина Калинська-Корчук, Наталія Мандрицька, Влад Ніколаєнко, Юлія Петрук, Кирило Поліщук, Ірина Пушко, Тарас Яресько.
НОМІНАЦІЯ ПРОЗА. ЛАУРЕАТИ 4 СТУПЕНЯ
Кирило Азархін, Дмитро Зозуля, Алла Качанівська, Юлія Лазоревич, Галина Мельник, Олексій Хахулін
НОМІНАЦІЯ ПОЕЗІЯ. ВІДЗНАКА ЖУРІ
Ірина Божко, Катерина Бойко, Лілія Бомко, Тетяна Власова, Орися Грудка, Світлана Гуцуляк, Артур Дронь, Ольга Калініна, Валерія Кнолль, Анна Комар, Надія Косаревич, Ірина Купчинська, Соломія Мардарович, Катерина Мельниченко, Ірина Мельничин, Олена Нечипорук, Мар’яна Пильник, Ілля Рудійко, Артем Сергієнко, Валерія Сергєєва.
НОМІНАЦІЯ ПРОЗА. ВІДЗНАКА ЖУРІ
Надія Булгарова, Ганна Городецька, Ігор Дорошенко, Тетяна Кравченко, Андрій Крумка, Лідія Міщенко, Таїсія Наконечна, Ірина Петришин, Вікторія Рибіцька, Вікторія Шкабой.
Фото: Goblet of Fire / Wikipedia
-
Вперше українською! Книжка, що стала ляпасом для радянської пропаганди! Онлайн-презентація 22 вересня о 19 годині.
Книжка Віктора Кравченка «Я вибрав свободу» стала сенсацією в західному світі у 1946 році. Тоді, після тріумфу в Другій світовій війні, імідж Сталіна і сталінського СРСР був на злеті — але Віктор Кравченко, радянський інженер, просто, зрозуміло і з фактами показав світу жахіття радянських репресій, Голодомору, самого устрою тоталітарної імперії, розповів історію свого розчарування в більшовизмі. Апогеєм скандалу став суд у Франції, на якому Кравченко розбив усі звинувачення в брехні, що їх висувала місцева прорадянська газета.
Сьогодні книжка «Я вибрав свободу» нарешті з’явилась українською мовою у видавництві «Смолоскип». Це особливо важливо з огляду на те, що Кравченко народився саме в Україні.
У цих спогадах ви поринете в атмосферу індустріалізації 1920-х, відчуєте дух радянського студентства 1930-х. І навіть побачите, яким був Голодомор та колективізація не з погляду жертв, а з погляду виконавців — адже Кравченко був делегований на село провадити «політику партії». Відчуєте контраст між життям найбідніших робітників і селян та заможної вищої бюрократії, бо автор встиг побувати і на одному, і на другому полюсі радянського суспільства. А також пізнаєте чимало парадоксів планової економіки та затероризованої спецслужбами держави.
22 вересня о 19 годині відбудеться онлайн-презентація книжки Віктора Кравченка «Я вибрав свободу». У ній візьме участь син автора Ендрю Кравченко, а також Співкерівник Дослідно-освітнього консорціуму з вивчення Гoлoдoмoру Канадського iнституту українських студiй Альбертського університету, др. Богдан Клід, докторка історичних наук з Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич, перекладачка книжки Алла Пархоменко, директор видавництва «Смолоскип», літературознавець Ростислав Семків, директорка книгарні «Смолоскип» Ольга Погинайко. Трансляцію можна дивитися на сторінці видавництва “Смолоскип” у Фейсбуці: (https://www.facebook.com/smoloskyppublisher).
Книжку можна замовити в нашій онлайн-книгарні: https://bit.ly/3UbzxzV
- Рекомендоване видання
У п’ятницю 10 червня о 19 годині в Кракові (Польща) у Кав’ярні-книгарні NIĆ (вулиця Славковська, 28) відбудеться презентація смолоскипівської книжки поезій “Шкіра міст” нашої авторки і лауреатки Олени Павлової.
Хто є героями цієї книжки? Жінки, що зберігають кулі в скриньках від прикрас. Чоловіки, у чиїх снах не мнуться блакитні шовкові сукні. Світ, у якому вони живуть — міста, де будинки нагадують старі книгозбірні, а плити під ногами стають тектонічними. Це світ, у якому не штрафують за безквітковий проїзд, тільки безквітковий. Над ним — сузір’я, пробиті на трамвайних талонах, і цілі галактики хлюпочуться в ранковій каві. Тут чути пахощі флердоранжу, розсипані пелюстки жасмину та вишень, і ангел вже простяг Марії лілію. Ця збірка має сім розділів — про міста, напої, квіти, картини, жінок, чоловіків та вірші. «Шкіра міст» — це стіни, що бачили все і чули. Але нічого нікому не розкажуть, доки ви самі не захочете це дізнатися.Рукопис посів ІІ місце на Літературному конкурсі видавництва «Смолоскип». До неї увійшли вірші за сім останніх років. Книжка вийшла у Києві у січні 2022-го, перша презентація відбулася за десять днів до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Друга — онлайн у березні в укритті Рівненського драмтеатру. Це третя.Художнє оформлення збірки — Микола Леонович.Олена Павлова — українська письменниця, журналістка, редакторка, кураторка культурних проєктів, художниця, авторка комікс-кота Інжира. До «Шкіри міст» увійшли її вірші за останні кілька років, а також світлини з однойменного фотопроєкту із різних міст світу. -
Радо повідомляємо, що відновила роботу смолоскипівська інтернет-книгарня!Ви знову можете замовляти книжки на сайті https://smoloskyp.com.ua/При цьому враховуйте: поки що, на жаль, ми можемо відправляти замовлення лише один раз на тиждень.Книгарня на Межигірській, 21 ще не працює. -
Добра новина: літературний конкурс видавництва “Смолоскип” цього року таки відбудеться.Після вимушеної перерви журі готується повернутися до роботи. Але в умовах війни члени журі не можуть регулярно збиратись у Києві, щоб читати й оцінювати рукописи. Тому ми просимо всіх учасників та учасниць цьогорічного літературного конкурсу якнайскоріше надіслати нам ще раз ті самі тексти в електронному вигляді на адресу olehkots@gmail.com. Журі в міру можливості працюватиме і з паперовими, і з електронними текстами. Отож, чекаємо на ваші листи – і, будь ласка, розкажіть про це іншим учасникам.Уточнення: електронні збірки надсилають ті конкурсантки й конкурсанти, які вже подали рукописні тексти до січня. Тобто це не новий конкурс, про новий буде окремо оголошено восени.Автор фото – Лев Шевченко (фейсбук автора). -
Відійшов у вічність Іван Дзюба.
Дисидент, літературознавець, критик, публіцист, громадський діяч, людина, яка радикально вплинула на цілу добу шістдесятництва, на те, яким цей час увійшов до історії України. Згадаймо, наприклад, його самвидавний твір “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, участь у публічному протесті під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків”, численні літературно-критичні тексти. У 1970-х роках тоталітарна влада могла думати, що зламала одного з лідерів бунтівного покоління, проте Іван Дзюба не пішов з культурної та політичної сцени — і вже у вісімдесятих став поміж засновниками Народного Руху. Та й після проголошення незалежності він залишався активним діячем, написав чимало важливих праць і статей, сценаріїв тощо. Час іде, епохи минають, але ім’я Івана Дзюби й надалі буде одним із символів другої половини українського двадцятого століття та початку століття двадцять першого.