1. Домівка
  2. Каталог актуальних видань
  3. Розстріляне відродження
  • Микола Хвильовий (1893–1933) – знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-х років. Поява нашого п’ятитомника — унікальний шанс ознайомитися з найповнішим на сьогодні зібранням його творів.

    До четвертого тому увійшла проза письменника 1927-1930-х років, а також листи та передмова Хвильового до першого тому «Вибраних творів», який з’явився друком у 1932 році. Зібраним текстам цього разу передує літературознавча стаття Вікторії Зенгви.  Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою й культурою.

    • За загальною редакцією Ростислава Мельникова.
    • Передмова Вікторії Зенгви.
    • Рік видання: 2019.
    • 424 сторінки.
    • ISBN 978-617-7622-05-4
    • обкладинка в повному розмірі

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • Микола Хвильовий (1893-1933)-знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-хроків. Появạ нашого п’ятитомника – унікальний шанс ознайомитися найповнішим на сьогодні зібранням його творів.

    До третього тому увійшли повісті, новели та оповідання письменника. Добірці авторських текстів передує літературознавча розвідка Юрія Безхутрого, що окреслює основні мотиви короткої прози Хвильового. Подані примітки дозволять краще зрозуміти контекст творчості автора. Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою і культурою.

    • За загальною редакцією Ростислава Мельникова.
    • Передмова Юрія Безхутрого.
    • Рік видання: 2019.
    • 360 сторінок.
    • ISBN 978-617-7622-00-9
    • обкладинка в повному розмірі

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • Микола Хвильовий (1893–1933) – знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-х років. Поява нашого п’ятитомника — унікальний шанс ознайомитися з найповнішим зібранням його творів.

    У другому томі подано малу прозу та частину епістолярію. Тексти супроводжує передмова Віри Агеєвої, яка прояснює основні мотиви новелістики Хвильового. Подані примітки дозволять краще зрозуміти контекст творчості автора. Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою і культурою.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • Микола Хвильовий (1893–1933) – знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-х років. Поява нашого п’ятитомника — унікальний шанс ознайомитися з найповнішим зібранням його творів. До першого тому увійшли збірки поезій, поеми й окремі вірші, а також декларації і літературні рецензії. Добірку авторських текстів супроводжують дві передмови – портрет письменника від упорядника Ростислава Мельникова та літературознавча розвідка Олега Солов’я. Подані примітки дозволять краще зрозуміти контекст творчості автора. Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою і культурою.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • Видавництво «Смолоскип» презентує вибрані твори одного з видатних представників «Розстріляного відродження» Сергія Пилипенка (1891–1934). Пропоноване видання є на сьогодні найбільш повним і розкриває різні грані творчості письменника. До тому увійшли прозові твори, статті, рецензії, написані у 1920-ті — на початку 1930-х рр., матеріали діяльності Спілки селянських письменників «Плуг», засновником і незмінним керівником якої був Сергій Пилипенко, а також спогади сучасників про нього. Видання призначене студентам, викладачам та широкому колу читачів.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

    (більше…)

  • Пропонуємо увазі читачів унікальну антологію української авангардної поезії 1910 –1930 років. На даний момент це, вочевидь, найповніше її зібрання, яке робить доступними сучасному читачеві тексти, не передруковувані інколи по кілька десятиліть. У цій книжці зібрано поезії понад сорока поетів різних авангардних настроїв: як добре відомих (М. Бажан, М. Йогансен, В. Поліщук, М. Семенко, Ґ. Шкурупій та ін.), так і зовсім не знаних чи призабутих авторів (Є. Бунда, М. Скуба, М. Терещенко, Я. Цурковський та інші). Пропонована добірка переконує: український авангард не лише був — він відбувся як цілком оригінальне й самодостатнє явище, хоч це не завжди визнавала традиційна критика. Видання розраховане на студентів, викладачів, науковців і всіх, кого цікавить історія української літератури.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • До цього видання увійшли архівні матеріали про видатного українського режисера, актора та теоретика театру Олександра Степановича Курбаса і його театр «Березіль». Документи розкривають нелегкі будні театру в його харківський період, стосунки між акторами, ставлення акторів до майстра, а також ставлення влади до театру і його керівника. У книзі подано матеріали архівно-слідчої справи Курбаса та матеріали, пов’язані з його реабілітацією. Документи цієї колекції зберігаються в архівах Києва і Харкова. Більшість документів оприлюднюється вперше.

    Збірка буде цікавою історикам, мистецтвознавцям, зокрема любителям і знавцям театрального мистецтва, та всім, хто цікавиться історією культурного будівництва і сталінських репресій в Україні в 1920–1930-ті роки.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

    (більше…)

  • Антологія представляє різні тенденції й напрями в українській літературній критиці першої половини ХХ століття. Зібрані в книжці тексти дають змогу простежити кілька цікавих мистецьких сюжетів, важливих поворотів у розвитку літературного процесу. При початку віку йшлося про модерністську естетичну революцію, розрив з реалізмом та українофільською традицією. Складні колізії у боротьбі ґенерацій означено й проінтерпретовано насамперед авторами журналу «Українська хата», такими послідовними речниками естетизму, як М. Євшан та М. Сріблянський. Символістські та формалістські інтенції виявилися у статтях, публікованих на сторінках «Музагету» й «Мистецтва». У двадцяті роки обстоювання модерністських вартостей означало водночас боротьбу за мистецьку автономію в умовах посилення імперського культурного тиску. У літературній дискусії 1925–1928 рр. ваплітяни й неокласики, «ліві» та «праві» часто виступали однозгідно.

    Критичні статті київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова, дають уявлення про український варіант формалізму. Надзвичайно цікавими були авангардистські концепції; на сторінках «Нової ґенерації» обговорювалася поетика авангардного «лівого» роману, розвиток футуристської поезії. В еміґраційному Мистецькому Українському Русі почасти продовжувалися полеміки, ґвалтовно обірвані радянською цензурою при кінці двадцятих. Серед проблем, дискутованих мурівськими літераторами, — роль і місце неокласицизму як авторитетної стильової традиції, засади творення «великої» літератури, що мала б репрезентувати Україну по Другій світовій війні. Літературна критика модерністської доби означила увагу до форми, стилю, сприяла усталенню ієрархії естетичних вартостей.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

    (більше…)

  • Перший том видання у п’яти томах літературознавчих та історико-публіцистичних праць Григорія Костюка (1902–2002) — українського літературознавця та суспільно-громадського діяча, охоплює тексти наукових розвідок і статей, які у всій повноті представляють літературознавчу концепцію вченого і його позицію в історико-літературному поступі української діаспори. Зокрема, це стаття-огляд «На магістралі історії», де Г. Костюк розглядає художньо-мистецький розвиток українського письменства упродовж 50-ти років (1917–1967), «З літопису літературного життя в діаспорі», «Проблеми літературної критики», «Доба і письменник» та ін. Уперше публікується нарис «Українська література до революції 1917 року. Основні лінії ідейно-мистецького розвитку (Спроба періодизації)», що зберігся в особистому архіві Г. Костюка, і є, ймовірно, частиною його ширшої праці «Основні проблеми періодизації історії української літератури (Спроба нового трактування)». Подано також історико-літературні портрети письменників В. Винниченка, М. Хвильового, І. Багряного, Ю. Яновського.

    Видавництво «Смолоскип» продовжує знайомити своїх читачів із творчим доробком Миколи Француженка-Вірного, відомого в діаспорі публіциста і журналіста. Цього разу пропонуємо збірку його статей про понад двадцять вітчизняних письменників і науковців-літературознавців, які, опинившись за кордоном фізично, духовно залишалися в Україні. Видання стане у пригоді студентам, викладачам, широкому колу зацікавлених осіб.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

    (більше…)

  • Антологія переглядає традиційне уявлення про київських неокласиків як про поетичне «гроно п’ятірне», натомість пропонує ширше поглянути на це знакове для української культури творче угруповання, до якого належали не лише поети, а й прозаїки, літературознавці, критики, перекладачі, мовознавці й видавці, яких об’єднували спільні світоглядно-естетичні переконання, раціоналізм, інтелектуалізм, однакове бачення шляхів розвитку українського письменства.

    Окрім творчого доробку «канонічної п’ятірки» (М. Зерова, М. Рильського, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, О. Бурґгардта (Юрія Клена)), в книжці представлено праці «шостого у гроні» В. Петрова-Домонтовича, а також маловідомих і нині призабутих учасників неокласичного гурту: М. Могилянського, Б. Якубського, А. Лебедя, М. Новицького, С. Савченка, М. Калиновича, А. Ніковського. Твори неокласиків, уперше зібрані в такому обсязі разом, постають як один суцільний Текст, в якому особливо увиразнюються численні міжтекстові зв’язки й лейтмотиви, поетичні діалоги й теоретичні дискусії.

    Видання розраховане на студентів, викладачів, науковців і всіх, хто цікавиться історією української літератури ХХ століття.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

    (більше…)