Микола Хвильовий (1893–1933) – знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-х років. Поява нашого п’ятитомника — унікальний шанс ознайомитися з найповнішим зібранням його творів. Подані примітки дозволять краще зрозуміти контекст творчості автора. Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою і культурою.

Том 1. Поезії

До першого тому увійшли збірки поезій, поеми й окремі вірші, а також декларації і літературні рецензії. Добірку авторських текстів супроводжують дві передмови – портрет письменника від упорядника Ростислава Мельникова та літературознавча розвідка Олега Солов’я.

Том 2. Етюди

У другому томі подано малу прозу та частину епістолярію. Тексти супроводжує передмова Віри Агеєвої, яка прояснює основні мотиви новелістики Хвильового.

Том 3. Осінь

До третього тому увійшли повісті, новели та оповідання письменника. Добірці авторських текстів передує літературознавча розвідка Юрія Безхутрого, що окреслює основні мотиви короткої прози Хвильового.

Том 4. Проза 1927–1930-ті

До четвертого тому увійшла проза письменника 1927–1930-х років, а також листи та передмова Хвильового до першого тому “Вибраних творів”, який з’явився друком 1932 року. Зібраним текстам цього разу передує літературознавча стаття Вікторії Зенгви.

Т.5. Публіцистика

До п’ятого тому увійшли памфлети автора, його статті й виступи 1926-1929 та 30-х років, а також три нещодавно знайдені художні твори 1921-1922 рр. Тексти супроводжує передмова упорядника Ростислава Мельникова.

• Обкладинка: тверда.
• Рік видання: 2023.
• 256+344+356+424+536 сторінок.
• ISBN 978-617-7622-04-7

Придбати книжку за видавничою ціною ви можете в нашій книгарні на Межигірській, 21, або ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

До другого тому увійшов цикл лекцій, прочитаних на радіо «Свобода» до ювілейної дати — п’ятдесятиліття українських визвольних змагань 1917–1921 рр. Літературознавець виклав свої міркування про розвиток і становлення української літератури упродовж півстоліття у п’ятдесяти радіобесідах під назвою «Українська література за пореволюційне п’ятдесятиріччя (1917–1967). Думки і спостереження». За своїм змістовим наповненням збірка відображає історико-літературну концепцію вченого, репрезентуючи ще один етап його творчого життя, і публікується уперше.

Подано також статті — історико-літературні портрети українських письменників: Б. Антоненка-Давидовича, Остапа Вишні, С. Гординського, О. Досвітнього, М. Куліша, А. Любченка, В. Підмогильного, М. Плевака, Й. Позичанюка, У. Самчука, І. Світличного, О. Тарнавського, Ю. Шереха.

Мову автора і тексти його виносок скориговано відповідно до сучасних правописних норм, прізвища та ініціали уточнено. Цитування залишено за поданням Г. Костюка.

• Упорядкування і коментарі Надії Баштової.
• Рік видання: 2022.
• 830 сторінок.
• Обкладинка тверда.
• ISBN 978-617-7622-38-2
• обкладинка в повному розмірі
• ПОГОРТАТИ УРИВОК І ЗМІСТ

Придбати книжку за видавничою ціною ви можете в нашій книгарні на Межигірській, 21, або ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

Микола Хвильовий (1893–1933) – знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-х років. Поява нашого п’ятитомника — унікальний шанс ознайомитися з найповнішим на сьогодні зібранням його творів.

До четвертого тому увійшла проза письменника 1927-1930-х років, а також листи та передмова Хвильового до першого тому «Вибраних творів», який з’явився друком у 1932 році. Зібраним текстам цього разу передує літературознавча стаття Вікторії Зенгви.  Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою й культурою.

• За загальною редакцією Ростислава Мельникова.
• Передмова Вікторії Зенгви.
• Рік видання: 2019.
• 424 сторінки.
• ISBN 978-617-7622-05-4
• обкладинка в повному розмірі

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

Микола Хвильовий (1893-1933)-знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-хроків. Появạ нашого п’ятитомника – унікальний шанс ознайомитися найповнішим на сьогодні зібранням його творів.

До третього тому увійшли повісті, новели та оповідання письменника. Добірці авторських текстів передує літературознавча розвідка Юрія Безхутрого, що окреслює основні мотиви короткої прози Хвильового. Подані примітки дозволять краще зрозуміти контекст творчості автора. Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою і культурою.

• За загальною редакцією Ростислава Мельникова.
• Передмова Юрія Безхутрого.
• Рік видання: 2019.
• 360 сторінок.
• ISBN 978-617-7622-00-9
• обкладинка в повному розмірі

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

Микола Хвильовий (1893–1933) – знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-х років. Поява нашого п’ятитомника — унікальний шанс ознайомитися з найповнішим зібранням його творів.

У другому томі подано малу прозу та частину епістолярію. Тексти супроводжує передмова Віри Агеєвої, яка прояснює основні мотиви новелістики Хвильового. Подані примітки дозволять краще зрозуміти контекст творчості автора. Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою і культурою.

• За загальною редакцією Ростислава Мельникова.
• Передмова Віри Агеєвої.
• Рік видання: 2018.
• 344 сторінки.
• ISBN 978-617-7173-93-8
• обкладинка в повному розмірі

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

Микола Хвильовий (1893–1933) – знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-х років. Поява нашого п’ятитомника — унікальний шанс ознайомитися з найповнішим зібранням його творів. До першого тому увійшли збірки поезій, поеми й окремі вірші, а також декларації і літературні рецензії. Добірку авторських текстів супроводжують дві передмови – портрет письменника від упорядника Ростислава Мельникова та літературознавча розвідка Олега Солов’я. Подані примітки дозволять краще зрозуміти контекст творчості автора. Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою і культурою.

• За загальною редакцією Ростислава Мельникова.
• Передмова Олега Солов’я.
• Рік видання: 2018.
• 256 сторінок.
• ISBN 978-617-7173-92-1
• обкладинка в повному розмірі

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

Видавництво «Смолоскип» презентує вибрані твори одного з видатних представників «Розстріляного відродження» Сергія Пилипенка (1891–1934). Пропоноване видання є на сьогодні найбільш повним і розкриває різні грані творчості письменника. До тому увійшли прозові твори, статті, рецензії, написані у 1920-ті — на початку 1930-х рр., матеріали діяльності Спілки селянських письменників «Плуг», засновником і незмінним керівником якої був Сергій Пилипенко, а також спогади сучасників про нього. Видання призначене студентам, викладачам та широкому колу читачів.

• Серія “Вибрані твори”
• 2-ге вид.
• Рік видання: 2018.
• 896 сторінок.
• ISBN 978-617-7173-59-4
• обкладинка в повному розмірі

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

(більше…)

Пропонуємо увазі читачів унікальну антологію української авангардної поезії 1910 –1930 років. На даний момент це, вочевидь, найповніше її зібрання, яке робить доступними сучасному читачеві тексти, не передруковувані інколи по кілька десятиліть. У цій книжці зібрано поезії понад сорока поетів різних авангардних настроїв: як добре відомих (М. Бажан, М. Йогансен, В. Поліщук, М. Семенко, Ґ. Шкурупій та ін.), так і зовсім не знаних чи призабутих авторів (Є. Бунда, М. Скуба, М. Терещенко, Я. Цурковський та інші). Пропонована добірка переконує: український авангард не лише був — він відбувся як цілком оригінальне й самодостатнє явище, хоч це не завжди визнавала традиційна критика. Видання розраховане на студентів, викладачів, науковців і всіх, кого цікавить історія української літератури.

• Упорядники: Олег Коцарев, Юля Стахівська.
• 2-ге вид.
• Рік видання: 2018.
• 816 сторінок.
• ISBN 978-617-7173-86-0
• обкладинка в повному розмірі

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

(більше…)

Антологія представляє різні тенденції й напрями в українській літературній критиці першої половини ХХ століття. Зібрані в книжці тексти дають змогу простежити кілька цікавих мистецьких сюжетів, важливих поворотів у розвитку літературного процесу. При початку віку йшлося про модерністську естетичну революцію, розрив з реалізмом та українофільською традицією. Складні колізії у боротьбі ґенерацій означено й проінтерпретовано насамперед авторами журналу «Українська хата», такими послідовними речниками естетизму, як М. Євшан та М. Сріблянський. Символістські та формалістські інтенції виявилися у статтях, публікованих на сторінках «Музагету» й «Мистецтва». У двадцяті роки обстоювання модерністських вартостей означало водночас боротьбу за мистецьку автономію в умовах посилення імперського культурного тиску. У літературній дискусії 1925–1928 рр. ваплітяни й неокласики, «ліві» та «праві» часто виступали однозгідно.

Критичні статті київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова, дають уявлення про український варіант формалізму. Надзвичайно цікавими були авангардистські концепції; на сторінках «Нової ґенерації» обговорювалася поетика авангардного «лівого» роману, розвиток футуристської поезії. В еміґраційному Мистецькому Українському Русі почасти продовжувалися полеміки, ґвалтовно обірвані радянською цензурою при кінці двадцятих. Серед проблем, дискутованих мурівськими літераторами, — роль і місце неокласицизму як авторитетної стильової традиції, засади творення «великої» літератури, що мала б репрезентувати Україну по Другій світовій війні. Літературна критика модерністської доби означила увагу до форми, стилю, сприяла усталенню ієрархії естетичних вартостей.

• Упорядкування Віри Агеєвої.
• Рік видання: 2016.
• 904 сторінки.
• ISBN 978-617-7173-41-9
• обкладинка в повному розмірі

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

(більше…)

Перший том видання у п’яти томах літературознавчих та історико-публіцистичних праць Григорія Костюка (1902–2002) — українського літературознавця та суспільно-громадського діяча, охоплює тексти наукових розвідок і статей, які у всій повноті представляють літературознавчу концепцію вченого і його позицію в історико-літературному поступі української діаспори. Зокрема, це стаття-огляд «На магістралі історії», де Г. Костюк розглядає художньо-мистецький розвиток українського письменства упродовж 50-ти років (1917–1967), «З літопису літературного життя в діаспорі», «Проблеми літературної критики», «Доба і письменник» та ін. Уперше публікується нарис «Українська література до революції 1917 року. Основні лінії ідейно-мистецького розвитку (Спроба періодизації)», що зберігся в особистому архіві Г. Костюка, і є, ймовірно, частиною його ширшої праці «Основні проблеми періодизації історії української літератури (Спроба нового трактування)». Подано також історико-літературні портрети письменників В. Винниченка, М. Хвильового, І. Багряного, Ю. Яновського.

Видавництво «Смолоскип» продовжує знайомити своїх читачів із творчим доробком Миколи Француженка-Вірного, відомого в діаспорі публіциста і журналіста. Цього разу пропонуємо збірку його статей про понад двадцять вітчизняних письменників і науковців-літературознавців, які, опинившись за кордоном фізично, духовно залишалися в Україні. Видання стане у пригоді студентам, викладачам, широкому колу зацікавлених осіб.

• Упорядкування Надії Баштової.
• Передмова Володимира Панченка.
• Рік видання: 2015.
• 974 сторінки.
• ISBN 978-617-7173-29-7
• обкладинка в повному розмірі

ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

(більше…)