• Антологія представляє різні тенденції й напрями в українській літературній критиці першої половини ХХ століття. Зібрані в книжці тексти дають змогу простежити кілька цікавих мистецьких сюжетів, важливих поворотів у розвитку літературного процесу. При початку віку йшлося про модерністську естетичну революцію, розрив з реалізмом та українофільською традицією. Складні колізії у боротьбі ґенерацій означено й проінтерпретовано насамперед авторами журналу «Українська хата», такими послідовними речниками естетизму, як М. Євшан та М. Сріблянський. Символістські та формалістські інтенції виявилися у статтях, публікованих на сторінках «Музагету» й «Мистецтва». У двадцяті роки обстоювання модерністських вартостей означало водночас боротьбу за мистецьку автономію в умовах посилення імперського культурного тиску. У літературній дискусії 1925–1928 рр. ваплітяни й неокласики, «ліві» та «праві» часто виступали однозгідно.

    Критичні статті київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова, дають уявлення про український варіант формалізму. Надзвичайно цікавими були авангардистські концепції; на сторінках «Нової ґенерації» обговорювалася поетика авангардного «лівого» роману, розвиток футуристської поезії. В еміґраційному Мистецькому Українському Русі почасти продовжувалися полеміки, ґвалтовно обірвані радянською цензурою при кінці двадцятих. Серед проблем, дискутованих мурівськими літераторами, — роль і місце неокласицизму як авторитетної стильової традиції, засади творення «великої» літератури, що мала б репрезентувати Україну по Другій світовій війні. Літературна критика модерністської доби означила увагу до форми, стилю, сприяла усталенню ієрархії естетичних вартостей.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

    (більше…)

  • Видавництво «Смолоскип» продовжує знайомити своїх читачів із творчим доробком Миколи Француженка-Вірного, відомого в діаспорі публіциста і журналіста. Цього разу пропонуємо збірку його статей про понад двадцять вітчизняних письменників і науковців-літературознавців, які, опинившись за кордоном фізично, духовно залишалися в Україні. Видання стане у пригоді студентам, викладачам, широкому колу зацікавлених осіб.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

    (більше…)

  • Перший том видання у п’яти томах літературознавчих та історико-публіцистичних праць Григорія Костюка (1902–2002) — українського літературознавця та суспільно-громадського діяча, охоплює тексти наукових розвідок і статей, які у всій повноті представляють літературознавчу концепцію вченого і його позицію в історико-літературному поступі української діаспори. Зокрема, це стаття-огляд «На магістралі історії», де Г. Костюк розглядає художньо-мистецький розвиток українського письменства упродовж 50-ти років (1917–1967), «З літопису літературного життя в діаспорі», «Проблеми літературної критики», «Доба і письменник» та ін. Уперше публікується нарис «Українська література до революції 1917 року. Основні лінії ідейно-мистецького розвитку (Спроба періодизації)», що зберігся в особистому архіві Г. Костюка, і є, ймовірно, частиною його ширшої праці «Основні проблеми періодизації історії української літератури (Спроба нового трактування)». Подано також історико-літературні портрети письменників В. Винниченка, М. Хвильового, І. Багряного, Ю. Яновського.

    Видавництво «Смолоскип» продовжує знайомити своїх читачів із творчим доробком Миколи Француженка-Вірного, відомого в діаспорі публіциста і журналіста. Цього разу пропонуємо збірку його статей про понад двадцять вітчизняних письменників і науковців-літературознавців, які, опинившись за кордоном фізично, духовно залишалися в Україні. Видання стане у пригоді студентам, викладачам, широкому колу зацікавлених осіб.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

    (більше…)

  • До першої книги ввійшли матеріали з архівів колишнього КДБ, дослідження про табір Ді-Пі в Новому Ульмі (ФРН), відгуки представників української діаспори та зарубіжних рецензентів на творчість Івана Багряного. Крім того, вміщено пресові повідомлення, спогади очевидців про поїздки цього видатного письменника і громад­сько-політичного діяча у Бельгію, Великобританію, США та Канаду. Книгу доповню­ють щоденникові записи про І. Багряного, есей про його прочитання «Листів до братів-хліборобів» соціолога В. Липинського, значна кількість світлин, а також інші невідомі досі документи. Видання розраховане на широке коло читачів.

    До другої книги ввійшли матеріали, що висвітлюють новоульмівський період життя і творчості І. Багряного. За допомогою конкретних фактів, зокрема листів письменника до дружини та соратників і друзів, досліджено, в яких нелегких умовах було створено романи «Сад Гетсиманський», «Буйний вітер», віршовану повість «Антон Біда – герой труда» та ін. Крім того, вміщено статті, нотатки, дарчі написи та автографи, політичні карикатури, про які мало хто знав. В окремих розділах мовиться про повернення й пошанування творчої спадщини І. Багряного в Україні. Сторінки книги доповнено рідкісними світлинами. Видання розраховане на широке коло читачів.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • 17 випуск серії “Університетські діалоги” містить виклад публічної лекції Даріуша Чаї, професора Інституту етнології та культурної антропології Ягеллонського університету (Кра­ків, Польща). Лекція була виголошена 6 квіт­ня 2011 року у Львівському національному уні­верситеті імені Івана Франка. Розглядаючи різні аспекти міфічного образу Венеції, автор розмір­ковує про це місто як збірний досвід, де поєднані протилежності (раціонального-ірраціонального, життя-смерті, минущого-вічного), і також про місто як міфічну оповідь, що інтригує і викликає цей досвід в нас. Антропологічний аналіз “вене­ційського тексту” дозволяє дослідникові побачи­ти в ньому відображення європейської менталь­ності упродовж століть. Книжка містить також два публіковані раніше тексти, що увиразнюють світоглядні й дослідницькі настанови автора.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • Запропонована читачеві книга є першою в українському літературознавстві спробою інтерпретації словесного доробку Богдана Лепкого через живописні матриці, у контексті українсько-польських взаємин та культурної свідомості межі XIX—XX століть. Монографія базується на маловідомих матеріалах (поезіях, оповіданнях та мистецтвознавчих розвідках, які раніше не були об’єктом дослідження. Для науковців, студентів, вчителів української лі тератури, учнів старших класів та всіх, хто цікавиться творчістю Богдана Лепкого.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • Шістнадцятий випуск серії “Університет­ські діалоги” – це виклад публічної лекції професора Ліллегаммерського університет­ського коледжу та керівника дослідницької частини музею Майгауґен у Ліллегаммері, Норвегія, Ганса Йорґена Валліна-Вейє, ви­голошеної 12 жовтня 2011 року у Львівсько­му національному університеті імені Івана Франка. Автор розповідає про взаємодію та протистояння традиційних і модерних куль­тур, про трансформацію місця поглядом, про простоту й складність цілісного знання про світ і про себе. Випуск оформлено ілюстра­ціями автора.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • Тринадцятий випуск серії “Університетські діа­логи” містить виклад публічної лекції професора Данути Сосновської, виголошеної 8 грудня 2010 ро­ку у Львівському національному університеті іме­ні Івана Франка. Авторка розважає над дискурсом Львівського університету в польській та українській історіографіях, наголошуючи на символічній функції Університету в різних суспільствах, а також аналі­зує його вплив на формування уявлень, досі присут­ніх у культурі.

    Виклад доповнено текстом “Моя пригода з Галичиною”, який Данута Сосновська виголосила під час семінару “Інтелектуальна біографія”.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА

  • У монографії досліджується літературна критика, художні твори, культурологічні розробки представників українського вістниківського кола: Д. Донцова, Є. Маланюка, І. Гончаренка, Ю. Клена, Ю. Липи, Л. Мосендза, Д. Віконської, Н. Ґеркен-Русової, О. Теліги, Р. Єндика, Л. Луціва та ін. Аналізуються особливості вістниківського літературно-критичного стилю, концеп­ти q стратегії, скеровані на формування бажаного літера­турного наративу та національного культурного просто­ру. Авторка простежує взаємодію вістниківських ідей з різними естетичними та ідеологічними парадигмами першої половини XX ст.

    Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться культурними тенденціями міжвоєнного часу, розвитком і специфікою українського літератур­ного процесу XX ст.

  • Спецвипуск серії “Університет­ські діалоги” представляє виклад публічної лекції відомого польського практика ідей, аніматора культури, есеїста, редактора Кшиштофа Чижевського, виголошеної 10 листо­пада 2010 року у Львівському національно­му університеті імені Івана Франка. Автор зо­середжує свою увагу на проблемах сучасної Європи, яка щораз більше нагадує архіпелаг окремих культур і потребує «сполучної тка­нини» (за Мілошем). Три есеї, включені до цієї книжки, — роздуми про співіснування, про те, що здатне в черговий раз зруйнувати мур на Старому континенті.

    ЗАМОВИТИ В ІНТЕРНЕТ-КНИГАРНІ СМОЛОСКИПА