1. Домівка
  2. Статті
  3. Абсолютне читання абсолютної поезії

Абсолютне читання абсолютної поезії

Абсолютне читання абсолютної поезії

Микола Третяк

Поява на світ кожної книжки, виданої за результатами літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» – то завжди рівняння з певною кількістю змінних. Коли лауреат чи лауреатка подасть у видавництво фінальну версію рукопису? Наскільки цей рукопис змінився, порівняно з тим, що переміг на конкурсі? Як відбудеться взаємодія в процесі редагування? Які ідеї щодо оформлення і як скоро вони втіляться? Чи не «зависне» автор/авторка на якому-небудь фінальному етапі (звісно, свої затримки та нюанси є й у видавництва)? Через це завжди важко сказати, коли вийдуть книжки чергової «порції» лауреатів. І все ж бувають випадки, коли – свідомо чи не свідомо – видавництву й автору вдається фіналізувати свою працю у справді вдалий момент. Так сталося з одним із минулорічних переможців нашого конкурсу – з Богуславом Поляком. Його рукопис «Тирлище» став книжкою буквально на передодні Форуму видавців у Львові. А відтак, не дивно, що ця поетична збірка ввійшла до ТОП-5 продажів «Смолоскипа» на Форумі. Новинка викликала підвищений інтерес у любителів сучасної української поезії.

Це особливо важливо й особливо приємно з огляду на те, що йдеться про книжку без якихось виразно модних і попсових тенденції, книжку небанальну, книжку без прозорих суспільно актуальних моментів. Про книжку відверто експериментальну, густу і герметичну. Увага до такої поезії завжди підважує шаблони та не може не тішити.

Про вірші Богуслава Поляка можна говорити багато. Властиво, можна було б говорити багато про кожен окремий вірш – і хочеться вірити, що це буде зроблено, що в ці вірші вчитуватимуться, вчуватимуться, вдумуватимуться. Але тут і зараз потрібно вдатися до загальників, щоб дати перше, приблизне розуміння того, якою є книжка «Тирлище». І, здається, насамперед потрібно відзначити її особливу мову. Це мова з очудненням, хірургічною роботою з кожним словом, роботою на різних лексичних рівнях. Ось не радикальний, але показовий приклад:

Хвилями вітру пливе та пташка

що волосся її

дротами довкола тисячі міст

а крила її пестять крила

янголів

що душі через митарства

і на суд несуть

а чавунні сльози дітей світанкових

закуті в чарівні мезодерми мислей

хвилями рік летить та риба

що уста її

цілують холодні уста небіжчиків

вискубують вуса зі збілілих облич

китайкою мулу вкриває їх протяг дна

сміється птаха з луски риби

що сміється з пір’я

та обоє з перетятими крилами

позбуваються плоті

під ножами втамування.

 Із процитованого уривка нескладно зробити висновок, що ця мовна робота в «Тирлищі» поєднується з доволі складною образною системою, з багатозначностями, з розгалуженою метафорикою. Власне, це помітно підвищує рівень герметичності поезії Поляка, її оригінальності та вишуканості. А вже любителям гри, герметичності, метафоризму не можна не порадіти появі таких от текстів у новій українській поезії:

В блакиті хутр гурт китів

губами обіймів здирає з тіл страх

схрещених я з несвідомим

набирається сил

і в ластівок з-під закрилків химер рил

кіптявою проступає

і на стегнах стін єрихону

глухонімі міні-спідниці

трухнуть з-над ден

порожнечі розжнивлених піль

ти штовхаєш ґвинт літака

та ітака така далека вже

умре вмурована у вапняковість галактики днів

й рінню прoзорiє пo той бiк oбрiю

й стaрiння вітру чoрнe винo

з aмфoр лaстiвчиних гнiзд

випивaє

Цікаво, що в концепцію своєї збірки автор заклав таку «фішку», як потрійна післямова. Точніше, три післямови від поетів, які дванадцять років тому видали спільний збірник «Цілодобово» і яких іноді й по сьогодні згадують саме під цим «лейблом» – Богдана-Олега Горобчука, Павла Коробчука, Олега Коцарева. Мені здається, самі назви їхніх післямов дещо говорять про книжку Богуслава Поляка і будуть цілком доречним фіналом цієї першої, «приблизної» розповіді про «Тирлище». Отож. «Їжак поезії Богуслава Поляка». «Єдиновірше прочитання». «Абсолютна поезія». Гарного вам абсолютного читання!

 

Богуслав Поляк. Тирлище. – Київ: Смолоскип, 2019.

Замовити книжку “Тирлище”.

ТИРЛИЩЕ