Головна статті
Смолоскип України № 6 (166), червень 2009
Олександр Кривець. XV ірпінський ювілейний семінар «Смолоскипа»
Хроніка подій «Смолоскипа». Травень.
Найактивніші учасники семінару
Лауреати видавництва «Смолоскип» 2009 року
Зустріч на перехресній ворзельській станції
Марина Маркова. Ірпінь–Ворзель–2009. Підіб’ємо підсумки
Валентина Кузик. Ірпінські роки потому
Лариса Радченко. Ірпінь у Ворзелі, або Митці + Політологи =
Дзвенислава Нета. Що таке Ірпінь і як ми його їли…
Всі сторінки

 

Дзвенислава Нета. Що таке Ірпінь і як ми його їли…

 

Взяти поезію, примішати до неї трохи політтехнологій та заправити все це справжнім, «непродажним» коханням. Перець і сіль – на смак.

Десь такий вигляд мав би рецепт під назвою «Ірпінський семінар творчої молоді-2009» у Ворзелі. І нехай, на думку багатьох митців та політологів, поезія та політика несумісні, як Ворзель з Ірпенем, саме з отаких несумісних інгре­дієнтів і народжуються справжні кулінар­ні і не тільки шедеври.

Спробувати ірпінське життя – задоволення доступне, але досить специфічне. І хоча на семінар можна потрапити просто «з вулиці» вільним слухачем, некожен здатен повністю усвідомити всю красу цієї події.

Але як ми обираємо в меню, яку страву замовити? Порадив друг? Сподобалася назва? Влаштовують інгредієнти? І, головне, щоби корисно, смачно і гарно на вигляд? Тоді цьогорічний Ірпінь відповідав, певно, будь-яким гурман­ським вимогам.

Але для того, щоби не лишити незрозумілим склад страви, опис основних інгредієнтів додається.

Інгредієнт перший. Поезія

Через те, що політологічна та поетична частини відбувалися водночас, відокремити митців від політологів до останнього було неможливо. Єдиним умовним критерієм розпізнання статусу ірпінців були круглі столи, яких на семінарі було стільки, що у програмі доводилося виділяти особистий план дня.

Особливо поетична частина Ірпеня запам’яталася відеопоезією і конкурсом фотороманів.

Відео-поезія

Якщо у вас є цифровий фотоапарат, ви пишете вірші та хочете цікаво донести свою творчість до спраглих на видовища мас, то відеопоезія – саме те, що треба! Андрій і Денис Шашенки та Ксеня Жужа – журналісти з Хмельницького – презентували у Ворзелі власні відео­проекти. Особливо сподобався мультик про кленове листя… Ностальгійний і дуже милий. Хоча Денис і вибачався за те, що забули скористатися штативом, і тому мультик «стрибав», але гарна ідея грає і в недосконалому виконанні.

Марія Корнієнко показала доробки запорізьких відео-поетів. Мені ці ролики більше здалися такими, які можна ототожнювати з поняттям «відеопоезія»… Мабуть, тому, що вони були якось більш віддалені від реальності – ліричні, театралізовані, романтичні…

Ідеологічний вплив очевидний: тепер думаю, чи не відремонтувати свій старенький Кенон і влаштувати з Настасею Велес який-небудь поетичний відеоарт?..

Фото-романи. Глядачі : Судді – один : один. Зважаючи на те, що в моєму житті цей Ірпінь-Ворзель був першим, фоторомани очікувала з нетерпінням. Половина у па­м’яті просто не відклалася… Зате ме­ло­драма Андрія Любки та Наталки Власен­ко і фотороман Олега Шинкаренка викликали по­смішку і справді принесли задоволення.

Історія Шинкаренка – про кохання розчарованої дружини та мешканки лісу. Враження від неї влучно відповідає словам із пісні гурту «Громадянська Оборона»: «А коли я їх знайду, ми підемо звідси геть, ми підемо звідси в ніч. Ми підемо…» до зоопарку. Годувати жирафів.  

Але, незважаючи на успіх роману «Году­вати жирафів заборонено», дотриманість жанру взяла верх. Мелодрама про любовний багатокутник, знята у стилі німого кіно, із коханцями, отруєннями та грішми, було визнано найкращою. На цьому зійшлись і судді, і глядачі.

 

Інгредієнт другий. Політтехнології

Попередня програма семінару обіцяла провокативний круглий стіл Олега Коцарева про сумісність політики та поетів. Але дискусія перейшла з теоретичних розмов до прак­тики. Ір­пінь став міс­цем перебування заполітизованих митців та творчих політологів.

Політична гра. «Ми проти продажної любові!..»

Існує тенденція, що політичні процеси в Україні повторюють по­дії, що трапляються в Ірпені. Цьогоріч маленька ірпін­ська громада проводила тест-елекшн виборів президента України. Передвиборна кампанія здивувала радикальністю та кіль­кістю різноманітних політичних технологій. Політики креативили, як могли: влаштовували жіночий бокс, годували ірпінців цукерками, співали перед кожною трапезою гімн України… Кандидатка від лібералів вирішила піти ва-банк і зробила ставку на митців, пообіцявши повний легалайз, «peace, love and bubble gum…». За що, у відповідь на свій НЕП, отримала обурену коаліцію супротивників… Але, незважаючи на запеклу передвиборчу кампанію, вирішальною все ж стала явка виборців. Кандидату однієї з партій не вистачило до перемоги лише двох голосів – деякі ірпінці не добігли до виборчого штабу до закінчення голосування. Особисто мені довго чекати перевірки правдивості тенденції не довелося: за результатами позачергових виборів мера міста Ізюма Харківської області переміг кандидат, який закцентував свою увагу на тому, щоби загітувати своїх виборців дійти до виборів і проголосувати. В результаті, з явкою у 32,76% (а кажуть, що митці – неактивні…), новоспечений мер обігнав свого головного конкурента, прихильники котрого не при­йшли проголосувати за свого кандидата.

Молодіжні субкультури України. «Вони такі стрьомні…».

Як співалося в одній пісні: «Девочки бывают разные: синие, жёлтые, красные…». А ще ці ж «дєвачкі» бувають цивіл­ками, емо, гипі, готками і навіть гопницями. Круглий стіл Віталія Мороза «Молодіжні субкультури України: нечутні ляпаси суспільству?» породив, мабуть, рекордну за активністю дискусію. Певно, через те, що після фінальної доповіді ніхто з присутніх вже не міг зрозуміти, емо він, панк чи рокер… Єдине, що стало зрозумілим після короткого тренінгу з тлумачення фені, що, як не крути, а всі ми – трохи гопники. І головне, всі – такі стрьомні!..

 

P.epper&S.alt

Ірпінський семінар дуже незручний своєю непримхливістю. Коли весь час перебуваєш під тиском буденних проблем, забути про все і поринути у світ, сповнений до абсурду творчістю, спочатку складно… Але поступово організм звикає, акліматизація відбувається успіш­но, і вже за тиждень ловиш себе на думці, що повернення до буденності відбувається непродуктивно.

Відпираючи джинси від свіжопофарбованих лавочок бази «Енергія», складаючи ірпінські політичні агітки в шафу і згадуючи про численні справи, поступово перетворюєшся з політолога на звичайного студента, а з митця – на журналіста чи фізика-ядерника…

Ірпінь-2009 скінчився. Тарілка порожня і навіть вилизана до блиску. Лишилося чекати добавки 2010 року і згадувати присмак.

 

Учасники політологічної гри.
Праворуч – політолог Віталій Мороз

 

Учасниці семінару – поетки
Олена Рибка, Катерина Каруник
і Анна Сазанська

 

Ядро збірної оргкомітету: Олександр Гладких (Севастополь)
та співголови семінару Олександр Ушкалов (Харків) і
Руслан Голубіцький (Кам’янець-Подільський) –
срібні призери чемпіонату

 

Круглий стіл «Жінки, чоловіки та армія
в контексті ґендерної рівності»

 


Круглий стіл «Сучасна українська дипломатія: перемоги і поразки».
Виступає Максим Кицюк
(Севастополь) – кандидат в президенти від радикальної партії



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.