Головна статті
Смолоскип України № 11 (160), листопад 2008 рік
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Всі сторінки
Олена Голуб. Свято української книги на Снятинщині" />

Олена Голуб. Свято української книги на Снятинщині 

Міська ратуша у Снятині

Снятин на Івано-Франківщині вражає мальовничістю пагорбів, архітектурою історичних пам’яток, щирістю люд­ських сердець. Першу письмову згадку про нього датовано 1158 р. У 1448 р. місто отримало Магдебурзьке право. Храми Господні: Свято-Троїцький Собор і церква Св. Вознесіння УПЦ КП, греко-католицька Церква Чуда Св. Архистратига Михаїла і римо-католицький костел Божої Матері прикрашають місто. Є і давня вірменська церква, яка ще чекає на свого реставратора. У центрі, недалеко один від одного, – меморіальні музеї синів Покуття: письменни­ків Василя Стефаника і Марка Черемшини, художника Василя Касіяна та пам’ятники їм. На головній вулиці розташовано Снятинський магістрат із ратушею – архітектурний символ міста над Прутом. Щоправда, піднесений настрій трохи спадає, коли, мандруючи містом, відвідуєш книгарню видавництва «Веселка» біля ратуші: не дуже добре тут із літературою, а сама книгарня нагадує радше сіль­ську бібліотеку 70-х років. Є надія, що рік Української книги, проголошений на Снятинщині, принесе позитивні зміни.

У зв’язку з відзначенням 850-річчя Снятина, 4–5 вересня 2008 року відбулася презентація українських видавництв вихідцями зі Снятин­щини.

 Першого дня свята Україн­ської Книги гостей із видавництв Києва («Смолоскип» – його представляла поетка, композиторка та співачка Олена Голуб і її дочка Олеся; «Просвіта»), Львова («Піраміда», «Світло і тінь»), Коломиї (видавництво ім. Р. Шухевича) та місцевого «Прут­Принт» зустріли із хлібом-сіллю біля районного Будинку культури. Жителі та гості міста мали змогу ознайомитися із новинками видавництв та отримати потрібну інформацію стосовно придбання книг. Велике зацікавлення викликали книга спогадів генерала Петра Григоренка, «Крути» та «Український декламатор» видавництва «Смолоскип».

Наступного дня книжкове свято продовжувалося у різних навчальних закладах і бібліотеках Снятинщини. Зокрема, «Смолоскип» завітав у середню школу ім. Василя Стефаника (директор Олена Борейко). Тут навчалися В. Стефаник, Марко Черемшина, а згодом – Осип Зінкевич, засновник і голова видавництва «Смолоскип». І вчителі, й діти пишаються славетними учнями своєї школи.

Презентація розпочалася чудовим привітанням учнів і вчителів. Відтак гостя з Києва, стипендіатка фонду «Смолоскип» Олеся Голуб прочитала поезію Василя Симоненка, від­зна­чивши цим те, що видавництво створено на еміграції у м. Балтиморі (США) 1967 року і тоді ж названо іменем саме цього ви­значного українського поета із когорти шістдесятників. Із непідробною увагою слухали присутні оповідь про героїчне життя Олега Ольжича, О. Теліги, Івана Багряного та їхні поезії. Книги про цих та інших видатних українців з серії «Розстріляне відродження», а також збірку поезій Атени Пашко, «Крути» (упорядники Надія та Осип Зінкевичі), «Дух Руїни» Олега Ольжича та ін. отримала у дарунок шкільна бібліотека.

Після відвідин славетної школи рушили до загальноосвітньої школи с. Белелуя Снятинського р-ну. Заповнившии актову залу, як зернятка, діти натхненно виконали вірші та коломийки про рідне село. Оченята дітлахів горіли вогниками цікавості під час розповіді про україн­ську книжку. І, звичайно, учні отримали в дарунок до­бірку «смолоскипівських» книжок для шкільної бібліотеки. Директорка Ольга Козьмак познайомила з краєзнавчим музеєм, музеєм їх краянки – письменниці і громадської діячки Наталії Озаркевич-Кобринської. Повертаючись до Снятина, гості свята відвідали музей-садибу В. Стефаника у с. Русові. Краса місцевих пагор­бів і долин, живодайне повітря не можуть не надихати до творчості. Вдалині видніється камінний хрест, увічнений в однойменній новелі. У цьому селі вражає пам’ятник Великому Кобзарю роботи скульптора Тараса Григорищака: мимоволі схиляєш голову під проникливим і мудрим поглядом Шевченка-мислителя. А ось проїжджаємо рідне село Осипа Зінкевича – Потічок (Малі Микулинці): церква, неподалік на пагорбах видніється ліс, «потічків­ська хаща» (сумнозвісне місце розстрілів і українців, і євреїв під час ІІ Світової війни), панський дім (певний час там містилась початкова школа), охайні обрамлені квітами хати…

Закінчилася чудова подорож до древнього краю Снятинщини. Попри певні негаразди і труднощі, в нашій Україні міцнішає віра, що на благодатній нашій землі Слово та Книга є і будуть джерелом міцності й гордості.

 …Як на мене, словосполучення «рік Української Книги в Україні» є щонайменше дивним: кожен рік в Україні має бути роком Української книги, адже Книга – це духовне надбання.

Особлива подяка за опіку, турботу і подарунки організаторам презентації видавництва: голові Снятинської районної ради п. Івану ­Угринові і голові районної держ­адміністрації п. Романові Білику, заст. голови райради п. Ігорю Чибораку, координатору заходу п. Ярославу Романюку.

Презентація «Смолоскипа»
у школі с. Белелуя Снятинського району.
У центрі – Олена Голуб з дочкою Олесею

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.