Головна статті
Смолоскип України № 3 (152), березень 2008 рік
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Всі сторінки
ОПОРА сьогодні" />

ОПОРА сьогодні 

Громадянська мережа ОПОРА, яка ставить собі за мету вплив на покращення полі­тичних, соціальних та культурних стандартів у державі, офі­ційно розпочала роботу у грудні 2005 року. Мережа має свої представництва та партнерські організації у всіх регіонах України. Стратегічними напрямками діяльності на найближчі 3 роки є місцеве самоврядування, моніторинг політичних процесів (у тому числі виборів та супровід міжнародних спостерігачів), осві­та (включно з упровадженням та навчанням спостерігачів щодо зовнішнього незалежного тестування) та культура.

Принципи діяльності ОПОРИ є результатом використання позитивного та негативного досвіду системи управління Громадянської кампанії «ПОРА!» (2004 рік) в різних умовах та узагальнення закордонного досвіду, що дозволило вибудувати нову унікальну модель громадянської взаємодії для створення Громадянської Мережі. Серед основних принципів: децентралізація управління (поряд із реалізацією загальнонаціональних завдань Мережі, обов’язкових для виконання, велику увагу приділено реалізації локальних стратегій та локальних кампаній з урахуванням особливостей та потреб регіону); вільна комунікація (повідомлення, контакти, спільні акції між структурними одиницями Мережі заохочуються й вітаються, сприятимуть більшій інституціоналізації та мотивації структурних підрозділів мережі, а також підвищують її життєздатність та стійкість до зовнішніх інтервенцій); багатолідерність (побудова структури «знизу», опираючись насамперед на громадянських активістів, що підвищує її стабільність, оновлюва­ність та розвиток); самовряд­ність (стратегічні рішення щодо діяльності мережі громад­ських активістів та центрів актив­ності приймається з урахуванням точок зору територіальних представництв консолідованим органом на засадах демо­кратич­ності, відкритого голосування або консенсусу); політична незаангажованість (діяль­ність Мережі заборонено використовувати у виборчій кампанії на користь кандидатів, партій або блоків); політична відкритість (мета та завдання, а також прин­ципи, методи, засоби роботи Мережі є відкритою інформацією загальнодоступного характеру); фінансова відкритість (фінансування Мережі здійсню­ється відкрито і всі структурні підрозділи зобов’язані в кінці періодів (кінець проекту, року, кампанії тощо) оприлюднювати фінансову інформацію та звіт про діяльність); фінансова незалежність (будь-які фінансові донори не мають інших важелів впливу на стратегію чи тактику роботи Мережі, окрім дорадчого, з обов’язковим погодженням координаційним органом Мережі відповідного рівня); законність (діяльність Мережі здійснюється згідно з чинним законодавством, Конституцією та міжнародними нормами); солідарність (всі учасники Мережі погоджуються діяти в рамках загальної стратегії Мережі та стратегій реалізації окремих проектів/кампаній, дотримуватися принципів діяльності, вимог щодо управління та структурної уніфікації, корпоративного стилю тощо).

Цілями діяльності ГМ ОПОРА до 2009 року є сприяння розвитку публічної політики через підвищення поінформованості громадян щодо механізмів громадської участі у публічній полі­тиці; підвищення поінформованості громадян щодо механізмів захисту власних прав та свобод; популяризацію філантропії і благодійності. Сприяння розвитку громадянської активності до 2009 року буде здійснюватися шляхом розвитку комунікативних мереж та залучення до їхньої діяльності широкого кола громадян; просвіту та підвищення освітнього рівня громадських активістів; вироблення ефективних моделей (історій успіху) в рамках адвокасі-кампаній, що стануть прикладними інструк­ція­ми для використання під час вирішення аналогічних проблем на локальних рівнях.

ОПОРА має досвід ведення системного моніторингу дотримання виборчого законодавства в Україні та довготермінового спостереження під час дострокових парламентських виборів 2007 року в усіх регіонах України, супровід міжнародних спостерігачів. Раніше Мережа проводила моніторинг та аналіз політичних процесів переважно на локальному рівні, серед опублікованих напрацювань зокрема «Моніторинг – рік після виборів» (ОПОРА у складі коаліції з Лабораторією законодавчих ініціатив та КВУ). Також організація протягом 2006 та 2007 виборчих років провела навчання для понад 25000 членів дільничних виборчих комісій.

Одним із системних напрям­ків діяльності організації є довготерміновий проект «Перший крок до реформ житлово-комунального сектора», який реалізовувався у рамках кампанії «Країна відповідальних власників» у Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Кривому Розі, Коломиї, Криму, Львові, Миколаєві, Рівному, Тернополі, Трускавці, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях, Чернігові. Крім ряду інформаційних заходів, переговорних платформ із владою щодо реформування житлово-комунальної галузі, здій­снено моніторинг відповідей на громадські запити щодо надаваних послуг у секторі та органів виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо процедури формування та структури тари­фів на теплову енергію, водопостачання, водовідведення, обслу­говування житла та прибудинкових територій. Розроблено і запроваджено «пілот­ні програми» реформування на місцевому рівні у Львові, Черкасах і Миколаєві. До кампанії залучено більше 30 громадських експертів з інших громадських організацій, 30 депутатів та представників політичних пар­тій, 50 представників ЗМІ. Програма реформування ЖКГ протягом 2008 року буде сфокусовано розвивати напрацювання та імплементацію аналітики щодо розвитку ОСББ, питань власності тощо.

ГМ ОПОРА є партнером програми Сприяння зовнішньому оцінюванню в Україні (USETI). У рамцях дворічної програми буде організовано 4 тури тренінгів для громадських спостерігачів у всіх регіонах України за проведенням незалежного зовнішнього спостереження та розроблено концепцію проведення громадського спостереження у 2008 році.

Окремим напрямком роботи ОПОРИ є сфера культури. Культу­ра в Україні сьогодні – вторинне явище на тлі економіч­них негараздів та перманентних політичних криз. Громадяни поступово перетворюються на споживачів примітивної псевдокультури, яка не збагачує духовно слухача, глядача, читача, а заповнює його життєвий прос­тір шумом та беззмістовними картинками. Тим часом на місці пам’яток архітектури з’являються хмарочоси та офісні приміщення, замість книгарень на Хрещатику – однотипні бутіки, замість творчих майстерень на Андріївському узвозі – законспіровані склади з мотлохом…

Постійно до офісу Громадянської мережі ОПОРА звертаються представники мистецьких середовищ, які повідомляють про виселення художників з майстерень, захоплення галерей, руйнування чи незаконну перебудову історичних пам’яток тощо. Звісно, всім допомогти важко, але створити успішний прецедент можливо та необхідно. Вибірково під опіку було взято ряд осередків культури столиці, зокрема Андріївський узвіз та останню книгарню на Хрещатику «Знання». На певних етапах об’єднаній громадськості вдавалося скасувати проведення незаконного тендеру на проект реконструкції Узвозу, зупинити будівельні роботи, залишити в орендованих приміщеннях художників, протидіяти виселенню книгарні «Знання» тощо. Однак що більше перемог здобували, то більше додавалося роботи.

Сьогодні можна виділити дві моделі участі громадськості у кампаніях адвокатування, що реалізовувалися нами. Так, №1 (але не найкраща) – реакція на проблему громади та вирішення її шляхом залучення ресурсів самої організації. Саме така ситуація склалася на початку кампанії «Збережемо Андріїв­ський узвіз!». Керуючись типовим набором інструментів адвокатування, законами України, приправивши все яскравими видовищними заходами, ми досягали значних локальних успіхів. Але споживачі послуг, сама громада, займали схвально-нейтральну позицію. Тож, усвідомлюючи, що егоїзм може перерости в байдужість, ми закликали прихильників та «постраждалих» максимально активізуватися в захисті не тільки власних інтересів, а й долучитися до вирішення проблем сусіда, колеги та ін. Згодом на заходи, які стосувалися галерей, почали приходити письменники, а до окупованих книгарень – художники й музиканти. Кожен вкладав свій час, вміння, інтелект для досягнення поставлених завдань.

Втім, перша схема має низку недоліків, одним із яких є залежність успіху від індивідуального розуму, талану та далеко­глядності координаторів. Хоча Авгієві стайні у свого часу «роз­гріб» Геракл, але надзавданням будь-яких заходів є «озброєння» цілого полку таких героїв. Тож ми еволюціонували до моделі №2, яка була застосована на прикладі короткотермінової кампанії захисту останнього книжкового магазину на Хрещатику «Знання». Книгарня отримала незаконне повідомлення про негайне виселення з приміщення, в якому перебувала протягом 75 років. Ініціативна група розробила низку заходів, що передбачали юридичну, інформаційну та організаційну складову. Втім, повідомлення громади щодо проблеми було настільки чітке, а предмет адвокатування безапеляційний, що запланова­ні заходи почали обростати автономними громад­ськими ініці­ативами. Активні кияни не просто приходили на акції, підписувалися під зверненнями чи агі­тували знайомих, вони самі про­дуку­ва­ли перфоманси, зв’язувалися з журна­лі­стами, зверталися до депутатів, приходили чергувати в книгарню тощо. Таким чином координація здійснювалася пунктирно, а завдяки колективному розу­му мета була досягнута значно швидше.

Виникла потреба об’єднати середовища та структури, які перебувають на активній громадській позиції та мають спільну систему цінностей для забезпечення системних змін. Партнерами Громадянської мережі ОПОРА стали письменники брати Капранови, галерист Євген Карась, режисер Юрій Іллєнко, театрал Влад Троїцький та архітектор Григорій Духовичний. Згодом коло учасників неформального руху за збереження та розвиток культури було значно розширено в процесі підготовки й органі­зації Надзвичайних зборів «Україна – зона культурного лиха». Саме цей захід розпочав відлік організованого та конструктивного руху культурних та гро­мад­ських діячів. Протягом листо­пада 2007 року щовівторка у прес-центрі УНІАН відбувалися галузеві прес-конференції, які відвідало більше 200 журна­ліс­тів провідних україн­ських ЗМІ.

30 листопада 2007 року в залі Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії було проведено Надзвичайні збори, метою яких стало інформування широкого кола громадськості про кризовий стан культури в Україні та мобілізація усіх громадян на боротьбу з культурним лихом. Участь у зборах взяли 679 делегатів з усіх областей України. Найбільше учасників делегував Київ та область – 513, з Львівської області приїхало 35 делегатів, з Дніпропетровської – 32, Одеської – 16, Черкаської – 10, Житомирської – 8, з Криму – 7, Вінницької та Миколаївської – по 6, Харківської та Рівненської – по 5, Івано-Франківської, Чернігівської та Волинської – по 4, Запорізької, Чернівецької та Луганської – по 3, Тернопільської, Полтавської, Сумської – по 2, Херсонської та Закарпатської – по 1 делегату. Зареєструвалося також двоє представників діаспори – зі США та Канади. Варто зазначити, що Надзвичайні збори не фінансувалися жодним донором чи фондом, всі ресурси акумулювалися самою громадськістю, а учасники зборів самостійно сплачували за проїзд. Без «гламуру», пафосу та фуршетів зібрання стало платформою для виголошення переважно конструктивних ідей, роботи над планом дій, ефективної комунікації.

Культурне лихо сколихнуло національну еліту – у залі можна було зустріти письменників Марію Матіос, Ларису Денисенко, Ірен Роздобудько, Юрка Покальчука, Андрія Кокотюху, кінорежисерів Олеся Саніна, Юрія та Михайла Іллєнків, Олега Бійму, актора Олександра Ігнатушу, поета Володимира Цибулька, художника та драматурга Леся Подерев’янського, театралів Владислава Троїцького та Дмитра Богомазова, музикантів Олександра Щетинського, Юрія Дикого, художників Петра Гон­ча­ра, Емму Беглярову, галери­стів Євгена Карася, Тамару Лі, Тиберія Сільваши, членів На­ціо­нальної ради з питань культури і духовності Миколу Жу­лин­­сько­го, Леся Танюка, Кирила Сте­ценка, провідних архітекторів, директорів найбільших україн­ських музеїв, критиків, куль­турологів та громадських діячів.

Протягом гарячої тригодинної дискусії збори ухвалили Резолюцію та Звернення до україн­ської та світової громад­ськості. Далі роботу було перенесено до секцій: Архітектура; Музеї і пам’ятки; Наука, книжки та література; Кіно і театр; Образотворче мистецтво та Музика. Результатом роботи кожної секції стало визначення профільних для галузі пропозицій щодо подолання культурного лиха у конкретній сфері та розробка попереднього плану дій на найближчий період. Крім того, у самих секціях було налагоджено галузеву комунікацію на перспективу, що триває й після завершення заходу.

Збори також заснували Чорний список ворогів української культури. Одну з найвищих позицій в ньому займає віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань (2007 рік) Дмитро Табачник як автор бюджету-2004, який ввів ПДВ на україн­ські книжки, та бюджету 2006, 118 стаття якого призвела до загибелі багатьох значущих культурних закладів. Ворогами культури також було визнано Миколу Азарова, екс-міністрів Олександра Лавриновича та Володимира Яцубу, низку дрібні­ших чиновників, що своїми діями завдали шкоди закладам культури в Україні. Ми сподіваємося, що звання «ворог україн­ської культури» буде супроводжувати цих людей так само, як інші звання – професор, заслу­же­ний діяч, академік тощо. Жодне звинувачення щодо діяльності зазначених урядовців та чиновників не є голослівним. Факти та документи аргументують присвоєння «титулів» саме цим особам.

Тож, усвідомлюючи відповідальність за наслідки культурного лиха, пропонуємо долучитися до роботи, спільно творити дієву активну спільноту. Щоб відстоювати громадську позицію, не обов’язково творити ще одну організацію, вступати у спілку чи діяти в межах єдиного руху. Основною проблемою у таких починаннях є жива ресурсна база, що покликана забезпечувати ефективність кампанії. Тож пропонуємо Вам стати інвестором Громадянського банку ресурсів. Прототипом цього утворення є європейська практика елементарних позик. Так, в одному з магазинів Таллінна можна побачити великий акваріум, наполовину заповнений дріб­ними грошима, напис на яко­му пропонував кожному за потре­би взяти крону чи дві, а по можливості – покласти. Як не дивно, «акваріум» не спустошу­ва­ли покупці, а відповідально користувалися запропонованою до­по­могою, чи наповнювали його.

Кожен з Вас може інвестувати власні ресурси чи брати пози­ки, якщо є в них потреба. Наприкінці лютого запрошуємо завітати на сайт www.cultura. net.ua, зареєструватися та скористатися наявними можливо­стя­ми Банку. Єдиним обмеженням для користувачів буде необ­хідність відповідального інвестування. Заповнивши реєстраційну форму, кожен зобов’язаний вказати, у що саме він готовий вкладати. Тільки тоді користувач отримає доступ до інформації Банку. Таким чином формуватиметься культура свідомої взаємодопомоги, а не егоїстичного споживання. Якщо Ви готові вкладати дещицю власного часу, можете давати про­фільні консультації, готові долучати матеріально-технічні засоби, тоді компонент, якого не вистачає Вам для реалізації локальних завдань, що пов’язані з захистом культури, буде наданий іншими інвесторами Банку. Якщо Ви матимете пропозиції щодо покращення роботи Громадянського банку ресурсів, надішліть їх за електронною адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду . Утворена спільнота стане засобом самодопомоги активних середовищ та окремих громад­ських, культурних діячів України. Очевидно, що Банк є інструментом, але його ефективність залежатиме виключно від інвесторів та запиту суспільства на подолання культурного лиха.

Тож перший камінь до фундаменту закладено. Визнавши глобальність проблеми, необ­хід­но конструктивними методами крокувати до мети. Актив­ність, відповідальність, солі­дарність – чинники, що здатні сформувати повноцінне громадянське суспільство в Україні.

З цього року Громадянська мережа ОПОРА започаткувала програму стажувань в організа­ції. Навесні 2008 року до органі­зації на стажування приїде троє студентів-політологів Мічиган­ського університету (США), що вивчатимуть досвід роботи третього сектору в Україні.

Пресова служба
ГМ ОПОРА



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.