Головна статті
Смолоскип України 5-6 (142-143), травень-червень 2007
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Сторінка 12
Сторінка 13
Всі сторінки
Наталя Мельникова. Враження виборця" />

Наталя Мельникова. Враження виборця


Третій день в Ірпіні обіцяв бути не нажарт яскравим і насиченим цікавими подіями. Починався він, як і попередній, з вранішнього морозця і снігу (і це серед весни). Витівка природи стала прикрою несподіванкою, але все ж таки не змогла зупинити гарячі уми і серця учасників Семінару, навіть більше, зміцнила їх інтелектуальний тонус і загартувала бойовий дух. А чому ж бойовий? спитаєте ви. А тому, що з самого ранку, десь так з одинадцятої години, вони зійшлися в бою. Бою за свої ідейні переконання і, що більш прагматично, за голоси ірпінського електорату. Нагадаю, що Семінар проходив у двох офіційних площинах. Одна – круглі столи, доповіді, запитання-відповіді, дискусії на усілякі розумні і цікаві теми. Інша – це політична гра (боротьба) між створеними тут партіями, пізніше блоками, метою якої було якомога ефективніше провести передвиборчу агітацію і перемогти на виборах. Окрім цих двох офіційних площин були і неофіційні, так би мовити кулуарні, але на те вони і кулуарні, щоб про них не розповідати (зацікавились – тоді приїздіть на наступний Ірпінь і самі все побачите).

Отож, той історичний ранок почався із запеклої політичної боротьби. Першим виступив Союз українських демократів (СУД) зі спробою встановити народну справедливість в українському політикумі. Відбувся СУД над найбільш значними політиками нашої держави, звинуваченими в плюндруванні української землі і зраді простого народу. Народний трибунал визнав усіх підозрюваних винними, а це Юлія Тимошенко, Катерина Ющенко, Віктор Янукович і Наталія Вітренко, присудивши до тих чи тих видів покарання. Авторці цієї статті найбільш сподобався присуд Конотопській відьмі – «Спалити!». На такій патетичній ноті естафету перехопив Блок «Національний вибір», який провів презентацію своєї програми і знайомство з першою п’ятіркою виборчого списку. Програма відзначалась глибокою ідейністю, основні її акценти – відродження українських тради­цій і захист національних інтересів, захист економічного, соціально-культурного, інформаційного простору нашої держави від посягань жидомасонських угруповань та ненаситних імперіалістів, а також впливу продажних демолібералів. Як особливий пріорітет – сприяти створенню незалежної Великої Гагаузької імперії, нашого майбутнього стратегічного союзника і партнера. Далі знову СУД, вже з презентацією своєї політичної сили, головні меседжі – політичний та економічний прагматизм, поміркованість в діях, робота на благо держави. По тому політична боротьба трохи притихла, перейшла в латентну стадію, щоб увечері розгорітися з новою силою.

Зате почалася наукова частина. Першим був круглий стіл «Місцеве самоврядування на посткомуністичному просторі: проблеми і перспективи» (модератор Р. Голубіцький). Виступила на ньому Анна Зеленко, яка в своїй доповіді розповіла про місцеве самоврядування в Україні на сучасному етапі державотворення, проблемні питання його розвитку, розкрила найбільш болючі проблеми становлення якісного місцевого самоврядування на Україні, виділила низку проблем та коротко охарактеризувала їх.

Пізніше відбувся стіл «Принцип громадської ініціативи: взаємодія особи і влади» (модератор Р. Єгоров). Наталя Мельникова виступила з доповіддю про політичне відчуження, в якій розкрила його суть, розповіла про відкриті і латентні форми відчуження, транзитарний, інформаційний та бюрократичний підходи до його розуміння, шляхи подолання. Руслан Єгоров подав кілька загальних положень і розповів про практичне втілення громадської ініціативи в заході, спрямованому на підвищення рівня національно- культурної свідомості в одному з районів Івано-Франківської області, в чому сам брав активну участь. Основними тезами доповіді Вадима Вербовського були: проблема соціальної комунікації між поколіннями, необхідність їх соціально-культурного та інформаційного зближення і співпраці через створення спільних громадських об’єднань. Макс Єлігулашвілі говорив про необхідність створення на місцевому рівні інститутів громадського контролю за владою, інститутів, які б мали статус дорадчих комітетів при органах місцевого самоврядування; також розповів про деякі практичні кроки по здійсненню цього задуму в м. Херсоні. Це був останній круглий стіл і цього дня, і взагалі цьогорічного Ірпіня.

Ближче до вечора нас очікував вирішальний етап політичної гри. Спочатку це завершальні звернення лідерів партій: Роза Саркісян, лідер СУДу, запросила всіх заспівати гімн України, що ми й зробили із задоволенням; Таня Сметанюк, лідер Блоку «Національний вибір» подякувала всім за участь, в тому числі своїй команді за підтримку і протилежній полі­тичній силі за гідну конкуренцію. А далі кульмінація: голосування, підрахунок голосів (усе дуже серйозно з дотриманням принципів демократичного виборчого права), і нарешті, затамувавши подих, оголошення переможців – «Національний вибір». УРА! УРА! УРА! (як ви самі зрозуміли, авторка статті належала саме до нього). Далі радість перемоги, радість поділу призу і просто багато радості.

Оскільки це був останній день перед днем від’їзду, то організатори вручали нагороди учасникам, які, на їхню думку, найбільш відзначились. Були переможці за кількома номінаціями: найактивніший учасник семінару – Руслан Єгоров, найпасивніший учасник семінару – Катерина Шавлій, кращий партійний лідер – Роза Саркісян, знахідка семінару – Оксана Зборовська і кращий піар-технолог – Елла Чайковська. А також оголосили імена запрошених в оргкомітет для організації наступного Ірпіня – Тетяна Сметанюк та Степан Мельник.

Об’єднавча ідея (в народі «зубна паста») відбулась після офіційних заходів,адже закінчився день дискотекою і всенародним гулянням, що було найцікавішим, але про це вже історія мовчить.

І наостанок кілька слів від мене особисто: в Ірпіні було КЛАСНО!!!




Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.