Головна статті
Смолоскип України №5(82), травень 2002
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Сторінка 12
Сторінка 13
Всі сторінки
З ІРПІНСЬКИХ ПЛІВОК НЕВІДОМОГО МАЙОРА" />

З ІРПІНСЬКИХ ПЛІВОК НЕВІДОМОГО МАЙОРА

До програми політологічної частини семінару входило: зустріч з народним депутатом України, директором Інституту політики Миколою Томенком, три круглих столи на тему “Політична система України: центри впливу і важелі управління”, “Закрите суспільство: витоки соціальної некомпетентності”, “Україна в геополітичному та геоекономічному вимірах”, дві політичні гри “Вибір голови Верховної Ради” і “Вибір Кабінету Міністрів”. Цікаві і банальні думки з виступів деяких молодих політологів і політиків, учасників семінару:

Євген Золотарьов (Харків): “Приїжджаючи на цей семінар, ти бачиш, що нас українців все більше і більше”. “Що тут напружує, це православ.я. Мене це напружує. Православ.я часом демонструє інстинкт імпотентності”.

Ярослав Кохан (Київ): “У нас була гарна дискусія всіх проти всіх”. “Ви нічого не зрозуміли з того, що я сказав”. “Мене ніхто не слухає, і це підриває корінь деяких людей”. “Ця розмова на кшталт, які ми гарні і пухнаті”. “Чи потрібно шукати в історичних смітниках чогось цікавого?”.

Марина Брацило (Запоріжжя): “Бажаю, щоб цей семінар був чимось більшим, як тільки спільно провести цих кілька днів”.

Микола Томенко, народний депутат України (Київ): “В Україні вичерпав себе ідеологічний конфлікт. Лінія конфлікту пішла по іншій лінії”. “На цих виборах зліквідовано міф про вплив телебачення на виборця”. “Ми не знайшли ключа до тих, які на виборах не визначилися”. “Я людина, яка ніколи не страждала симпатіями до Президента”. “Жінки у нас завжди були виразником негативного рейтингу”. “Один директор, одного заводу, сказав, що готовий стати президентом, якщо йому скажуть, що він має робити. І він вже кілька років президентом”.

Сергій Бондар (Полтава): “Я політологічно творчий”. “Скажіть, чи можна маніпулювати свідомістю українця, якщо у нього такої немає?”. “Українська нація до сьогодні проходить процес ожіночення. У нас ще ніхто не створив міфу України, як чоловіка”.

Максим Розумний (Київ): “У нас в наступних вечорах буде відбуватися ділова гра, а яка це гра, ми ще побачимо”. “Молодше студентське покоління стараються якось зацюкати, розбити, знищити якусь добру і позитивну ідею, через що ви всі тратите”. “Не треба творити міфи, треба розбиратися у сьогоденні. Тільки вивчаючи актуальну ситуацію, ми зможемо прогнозувати майбутнє”. “Ті наші науковці, які виїжджають на Захід, мають потенціал минулого”. “Російські PR одне зуміли зробити, знали як себе продати українському клієнту, а не як виграти вибори, тому всі їхні клієнти вибори програли”. “Американці все знають про свою країну і нічого не знають і не хочуть знати про інші країни”.

Олександр Задорожний (Київ): “Нам пробують нав.язати думку, що все, що з Росії краще, що росіяни мудріші, а ми тупі, наші продукти гірші. Воно не так, воно навпаки”.

Тетяна Даренська (Луганськ): “На місці особистості повинен бути індивід”. “Європа або існує у нас самих або взагалі не існує”. “Совок голосував за незалежність України, щоб жити краще, як живуть в Європі, а не заради національного відродження, що проповідувала невеличка купка людей”. “Європа . це та частина Європи, яка зберегла православну віру”. “Захід іде до того, що ми вже маємо”. “Коли людина не готова до діалогу, тоді вона закрита”.

Питання з залу: “Чи це рука Ноги?”

: “Чи це рука Ноги?”

Відповідь з залу: “Ні, це рука долі”.

Питання з залу до А.: “Назвіть себе”.

Відповідь А.: “Я з Харкова”.

З залу: “А прізвище? Все одно назвіть”.

Відповідь А.: “Моє прізвище російське, не буду”.

З залу: “То нічого”.

Відповідь А.: “Дякую за міжнародну дружбу”.

: “Чи це рука Ноги?”

Олександр Донич (Суми): “Я тут вперше. Я приїхав сюди, щоб на власні очі побачити, що це таке творча молодь”.

Олександр Хоруженко (Суми): “Моє захоплення . теорія українського кохання”.

Віталій Кравченко (Житомир): “Я на семінарі вперше. Враження дуже добре”.

Сергій Савченко (Дніпропетровськ): “Я за проголошення незалежної Дніпропетровської республіки і за проголошення економічної блокади Західної України”. “Радянська людина голосувала за незалежність тому, що влада голосувала за незалежність, а не тому, що вона прагнула до Європи, тому, що вона тієї Європи не знала. Ми повинні пишатися тим, що у нас не було відродження, а був гуманізм”. “Коли в одній країні уважається демократію як цінність, то в іншій це абсурд, а не демократія”. “Україну треба уважати, як геополітичну реальність”. “Екуменізм не співмірний з християнізмом”.

Станіслав Федорчук (Донецьк): “Ви питаєте, звідки я? Я . з української резервації Донецька”. “76% номенклатури збереглися при владі”. (До доповідача): “Чи ваша доповідь про олігархів не є замовленням олігархів?” (Відповідь з сумом): “Нажаль, ні”. “В Україні окремі групи вже конкурують між собою за представництво російських впливів в Україні”. “Чи ви відчуваєте сором за Конотоп і за Святослава Завойовника? Я не відчуваю, я гордий за них”.

Олеся Мамчич (Київ): “Поет . це така собі людина, яка підсвідомо стає рупором народу”.

Олег Коляса (Львів): “Вітчизняна політологія пробує доказати, що групи інтересу і групи тиску є тотожні”. “У нас політика стала бізнесом”. “Індивід є причиною всього”. “У нас немає правової культури, за винятком Західної України” (тривалі аплодисменти галичан і вигуки інших). “Громадянське суспільство . це стан суспільної толерантності”. “У нашій державі є понад 40% чужих інвестицій. Держава тратить свою незалежність, коли у ній є 43% чужих інвестицій”.

Олег Хавич (Чернівці): “Чи не уважаєте, що 90.95% українського суспільства не мають інтересу не лише до політики, але й до самих себе?”. “Я балотувався від “їхньої України” і програв. На вибoрах переміг шлунок”. “Росія контролює українські бізнеси не з бізнесовими цілями, а з виразною політичною ціллю”. “Євросоюз сказав: хлопці, ви, Україна лише сусіди на рівні Білорусі і Молдови і не мрійте про членство в ЄС”. “За десять років незалежності Київський уряд майже цілковито знищив національну свідомість в Західній Україні. У 70-х роках національна свідомість в Західній Україні була набагато вища, ніж після десяти років незалежності”.

Олег Проценко (Київ): “Назвіть прізвище хоч одного олігарха, який генерує ідеї”.

Оксана Дашаківська (Львів): “Українське суспільство перетворилося у фіктивну демократію”. “Сьогодні потреба політичної еліти не викликає дискусії”. “Номенклатура змінила назву з компартії на партію влади і перетворюється у номенклатуру олігархії, що можливо лише у авторитарній державі, чого прикладом є Україна”. “Наша держава існує не для індивіда, не для суспільства, а для влади”. “У нас вже не знають, як корова виглядає, бо всі наші жінки на заробітках в Італії”.

Ірина Угринчук (Рівне): “Те, що тут говориться, треба уважати оправданням свого існування”. “У нас кандидат у депутати Н. витратив один мільйон доларів, купив всіх, кого можна було купити, і програв”. “На зміну нашого суспільства треба чекати до третього пришестія”.

Олесь Степанченко (Київ): “Ті, хто орієнтований на Росію, не боряться за владу. Вони лобіюють російські інтереси в Україні”.

Павло Карайченцев (Слов.янськ): “Тут зібралася тусовка, яка останніх десять років виростала в українському ґетто”.

Олександр Желіба (Ніжин): “Є ідеології, до яких нам треба тулитися, а від інших треба відхилятися”. “Коли курди ведуть боротьбу за незалежність, то це називають тероризмом, а коли турки воюють з курдами, то це звичайна війна...” “Ви не правильно мене зрозуміли, або я не зумів донести свою думку до вас”. “Подумайте лише . раптом всі наші повертаються з Італії, Португалії європейцями, і що тоді ми будемо робити”. “На майдані Незалежності не треба було ставити пам.ятник жінки з розпростертими руками”. “Зараз духовною владою у нас керує Москва. Коли б у Печерській Лаврі була Україна, тоді Київ став би сакральним центром світу”. “Коли націоналізм є лише для одиниць, тоді релігія є для всіх”.

Юрій Кисельов (Луганськ): “У ІваноФранківську наш Президент сказав, що Україна і Польща знаходяться на тому самому рівні розвитку...Кращого анекдоту не можна було почути”. “Ліберальна демократія почала сама себе дискредитувати”.

Олена Сирінська (Київ): “Тут до Росії наставляння таке, ну, дуже напружене”.

Володимир Щербаченко (Луганськ): “Ми тут такі дуже духовні зібралися, а там десь на Заході саме споживацьке суспільство”. “Краще звертати увагу на те, що у нас добре, а не на те, що там у когось треба вчитися”.

Микола Керницький (Чернівці): “Дискусія ця переростає у якесь самообмеження”. “Україна дуже любить творити свої власні міфи”. “У нас демократія дещо деформована, а відритого суспільства у нас ще немає”.

Алла Кураєва (Миколаїв): “Колись ми були українцями, а тепер на десятому році незалежності, ми не знаємо, хто ми такі”. “Нашу багатовекторність дехто уважає безвекторністю”.

(Миколаїв):“Колись ми були українцями, а тепер на десятому році незалежності, ми не знаємо, хто ми такі”. “Нашу багатовекторність дехто уважає безвекторністю”.

Віталій Мороз (Ковель): “Леонід Кравчук, опинившись сьогодні в одній партії, не став постаттю Хмельницького у нашій історії”. “Я ставлюся до геополітики, як до антропології”.

Сергій Шурінов (Харків): “Український компартійний викладач нашого українського вузу демонструє разом з ЗУБРами (партія “За Україну, Білорусь і Росію”) за надання російській мові статусу другої, яка стане першою”.

Роман Сирінський (Київ): “Суб.єктом історичного процесу Україна ще не є. Що потрібно зробити? Потрібно побільше таких, як ми з вами”.

Дмитро Колісник (Дніпропетровськ): “Геополітика у нас тільки ще повстає”. “Націоналістичні організації єдині виступали за незалежність”.

Анастасія Богуславська (Київ): “Чому нам учитися в Америки чи Росії, а не вчитися у самих себе?”. “Росія використовує православ.я для того, щоб Україна обов.язково залишилася з нею”.

Олександр Маслак (Київ): “Відродження України можливе, коли Київ стане сакральним центром і геополітичним центром”. “Греко-католицизм має дуже мало спільного з західним католицизмом”. (До А. Окари): “Ви говорите дуже категорично, як людина вихована у радянських школах і вузах”.

Олена Снігір (Чернівці): “Американцям було доцільно мати до діла зі слабким, але цілісним Союзом, а не з роздрібленими самостійними державами”.

Ольга Простова (Вознесенськ): “Пострадянський і пост-комуністичний стан визначає нашу свідомість. Визначення нашої свідомості повертає нас в минуле”. “В Україні відсутня довіра населення до влади. У Польщі було навпаки, і на тому Польща виграла”. “Кажуть, що ці вибори були більш демократичні, як попередні, але, вибачте, їх визнати демократичними не можна”.

Андрій Прохоров (Славута): “Українські партії не мають чіткої позиції щодо інтеграції в Євросоюз, чи щодо інтеграції з Росією”. “Україна стала заложником кланових груп, більш зорієнтованих на інтеграцію з Росією”.

(Славута):“Українські партії не мають чіткої позиції щодо інтеграції в Євросоюз, чи щодо інтеграції з Росією”. “Україна стала заложником кланових груп, більш зорієнтованих на інтеграцію з Росією”.

З виступів кандидатів на Голову ВР Ірпінської республіки

Оксана Дащаківська (Львів): “Ми є свідченням того, що ми можемо”. “Я . жінка. Я втілюю все те краще, що дало нам людство”. “Матріархат . не означає повну заміну чоловіків жінками”.

Питання: “Чи це правда, що ви чоловік у спідниці?”

Відповідь: “Подивіться на мене, невже я так виглядаю”.

Дмитро Ветошкін (Харків): “Якщо ви будете голосувати за наш блок, то лише тоді пізнаєте істину”. “Ми не хочемо, щоб наша Україна була такою, якою вона є”. “Ми не будемо перемінювати нашу передвиборчу кампанію в балаган”. “Культуру потрібно сприймати такою, як вона. Це антропоцентризм і трошки більше”.

Питання до Д. Ветошкіна: “Чи це правда, що ви жінка у штанях?”

Відповідь: “Складне питання, я мушу порадитися зі своїми товаришами”.

Питання: “А все ж таки, ви чоловік?”

Відповідь: “Є хлопчик, хлопець, дід. Перемагає думка, що я чоловік”.

Віктор Шадей (Ужгород): “Ми будемо створювати культуру і нести в інші країни. Наш біль . не словом, а ділом. У нас вже п.ять батальйонів, які готові сприяти збільшенню населення. Ми шукали, що таке істина в Україні. Істина багато швидше сприймається за допомогою водки”. “Від вашого вибору на виборах залежить доля планети”.

Питання до В. Шадея: “У мене до вас питання інтимного характеру”.

“У мене до вас питання інтимного характеру”.

Відповідь: “Так, я чоловік”,

“Так, я чоловік”,

Питання: “Чи є у вас жіночі батальйони для збільшення населення?”

Відповідь: “Будуть”.

“Будуть”.

Питання: “Ви говорите про планету, а чи можете врятувати Ірпінську республіку. Вона гине?”

Відповідь: “Нам треба в першу чергу рятувати планету за допомогою наших батальйонів”.

“Нам треба в першу чергу рятувати планету за допомогою наших батальйонів”.

Питання: “Як ви ставитесь до ОУН-УПА?”.

Відповідь: “Нормально”.

Віктор Шадей, знімаючи свою кандидатуру на користь Оксани Дащаківської: “Це хороша жінка. Вона народить багато дітей”.

 

 

“У мене до вас питання інтимного характеру”.“Так, я чоловік”,“Будуть”.“Нам треба в першу чергу рятувати планету за допомогою наших батальйонів”.

Сергій Савченко (Дніпропетровськ): “Ми тільки що вибрали Лічильну Комісію. Пропоную вибрати ще одну комісію, яка контролювала б Лічильну Комісію”.

Віталій Мороз (Ковель): “Пані Голово, чому ви приховуєте, що ви є незаконною дочкою Наталі Вітренко?”.



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.