Наслідки переяславської ради 1654 року.— К.: Смолоскип, 2004. — 606 с. Ціна 10 грн. ТИРАЖ ЗАКІНЧИВСЯ.

До збірника статей увійшли дослідження переможців Всеукраїнського молодіжного конкурсу імені Оксани і Ярослава Соколиків (Канада) “Що принесла Переяславська рада Україні? (політика, економіка, релігія, розвиток української мови і культури)”, зорганізованого видавництвом “Смолоскип” з нагоди 350-ї річниці Переяславської ради 1654 року.

Збірник статей
“Наслідки Переяславської ради 1654 року”
видано за фінансової підтримки
Оксани і Ярослава Соколиків (Канада)

 


   ПЕРЕДМОВА

     Після того, як Президент України Леонід Кучма проголосив відзначення 350-ої річниці Переяславської угоди між Україною й Московією на державному рівні – видавництво “Смолоскип” оголосило молодіжний конкурс української родини Оксани і Ярослава Соколиків з Канади на науково-популярні роботи “Що принесла Переяславська рада Україні?”. В конкурсі взяли участь кілька десятків дівчат і хлопців старшого шкільного й молодшого студентського віку.
    Перед молодими учасниками конкурсу не ставилося надзавдання з дослідження усіх перипетій укладання і наслідків угоди 1654 року. Журі конкурсу, до якого входили Ігор Гирич, Олег Проценко і Ярослав Федорук, хотіло одержати самостійно змальовану візію історичного процесу на українських землях від Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького до наших днів. Нам важливо було знати, як молодь сьогодні дивиться на подію, яка у багатьох моментах визначила не лише долю України на далеку перспективу, але й майбутнє східноєвропейського регіону від другої половини ХVII до початку ХХІ ст. Переяславський міф (нібито добровільне “возз’єднання” “молодшого брата” з росіянами в єдиній державі) слугував від царських часів до часів радянських ідеологічним засобом продукування малоросійської самосвідомості серед широкого українського загалу.
    Приємно, що всі учасники конкурсу основну увагу в своїх працях якраз і приділили цьому важливому моментові одного з ментальнісних наслідків Переяслава. Усі показали вміння працювати з історичною літературою, друкованими джерелами, використали у своїх дослідженнях найкращі твори української історіографії.
    Молоді автори навели переконливі містки від події січня 1654 р. через добу Руїни, війну Івана Мазепи за незалежність, втрати решток автономізму – гетьманства й адміністративно-територіального устрою – у кінці ХVІІІ ст. Побачили висліди Переяслава у русифікаторську епоху ХІХ століття, у поразці визвольних змагань 1917–1921 рр. Нарешті побачили його відгомін і в найтрагічніші роки тотальних репресій 20-х – 50-х років минулого століття, голодомору 1933 року.
    Отже, у працях молоді збережена тяглість національної традиції, започаткована ще вікопомною “Історією Русів” і через діяння Тараса Шевченка й кирило-мефодіївців засвідчена у фундаментальних працях Михайла Грушевського, В’ячеслава Липинського, Олександра Оглоблина та ін.
    Членам журі не легко було відібрати кращі твори молодих авторів. При оцінюванні брався до уваги насамперед ступінь самостійності праці; відбиралися ті, де було найменше компіляторської рутини й голих цитат класиків історичної думки. У листопаді 2003 р. було оголошено переможців. Першої премії журі не присудило нікому. Другої премії удостоїлися Андрій і Олексій Сидорчуки з Києва, Олександр Портнов з Миколаєва та Віталій Паздрій з Тернополя, Яніна Давиденко з Полтави. Третю премію одержали Надія Луців з Івано-Франківська, Леонід Крадажан із Сімферополя, Людмила Гузевата, брат і сестра Неллі і Микола Холтобіни – всі троє з Харкова. Четверта заохочувальна премія була присуджена Марині Усовій з Кам’янця-Подільського, Діані Литвиненко з Полтави.
    За умовами конкурсу, висунутими родиною Соколиків, праці переможців, удостоєних другої і третьої премії, ми друкуємо в цій книжці. Звичайно, одна тема викликала низку однорідних фактів і доведень, що повторюються в багатьох працях молодих авторів. Друкуючи їх разом, окремою книжкою, ми не ставили за мету відкрити невідомі наукові істини, але ми думаємо, що ці роботи повинні викликати зацікавлення також серед фахівців-істориків. Наша мета була і в тому, щоб дати путівку в життя молодим людям, з яких, можливо, хтось у недалекому майбутньому стане науковцем, журналістом, письменником, педагогом. Ця книжка засвідчує факт суспільної й громадсько-політичної позиції молоді, її небайдужості до майбутнього України.

Видавництво


ЗМІСТ

Яніна Давиденко.
Переяславська рада 1654 року та її наслідки для України

Переяславська рада 1654 року та її наслідки для України

Віталій Паздрій.
Переяслав. Що він дав Україні?

Переяслав. Що він дав Україні?

Олександр Портнов.
Що дала Україні Переяславська рада?

Що дала Україні Переяславська рада?

Андрій Сидорчук, Олексій Сидорчук.
Переяславська рада: історичні наслідки

Переяславська рада: історичні наслідки

Людмила Гузевата.
Що принесла Переяславська рада Україні?

Що принесла Переяславська рада Україні?

Леонід Крадажан.
Переяславська рада: міфи та дійсність

Переяславська рада: міфи та дійсність

Надія Луців.
Що принесла Україні Переяславська рада?

Що принесла Україні Переяславська рада?

Неллі Холтобіна, Микола Холтобін.
Що принесла Переяславська рада Україні у політиці,
економіці, релігії і культурі?

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.