ЗІНКЕВИЧ ОСИП. ЩОДЕННИК Т. 2. ЛЕСЬ КУРБАС І ТЕАТР «БЕРЕЗІЛЬ» САВЧИН МАРІЯ. ТИСЯЧА ДОРІГ МУЗА І ЧИН ОСТАПА ЛУЦЬКОГО ГИРИЧ ІГОР. МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ
Ціна: 75 грн. Ціна: 130 грн. Ціна: 100 грн. Ціна: 150 грн. Ціна: 150 грн.

PostHeaderIcon Новини


Помер Євген Грицяк. Людина, яку можна назвати символом одразу кількох епох і течій в історії України. Член молодіжної ОУН і боєць Червоної Армії, в’язень ГУЛАГу і йог, фотограф і один з провідників Норильського повстання доведених до краю радянських зеків.

Євген Грицяк глибоко пізнав бурхливу ріку двадцятого століття, але не віддавався на волю її хвиль, а діяв активно і послідовно.

Норильське повстання – а Грицяк очолив його в четвертому табірному відділенні Горлагу – стало найбільшим і найтривалішим виступом в’язнів в історії ГУЛАГу. Воно, зрештою, було одним із чинників зламу гулагівської системи. Тож Євген Грицяк зробив справді вагомий внесок у звільнення від сталіністської диктатури, зокрема у звільнення України. Він символічно підкреслив роль українців у поваленні імперії таборів.

Видавництво «Смолоскип» віддавна мало зв’язок із паном Євгеном. Досить сказати, що наш засновник, Осип Зінкевич, навчався з ним в одній школі, де вони й заприятелювали. Як згадує Євген Грицяк, саме пан Осип запропонував йому свого часу долучитися до ОУН. Попереду була підпільна праця, бої в складі Червоної армії, арешт, ув’язнення, повстання, звільнення, ще один арешт, нове звільнення, дослідження східних духовних практик, участь у кампанії на підтримку «Хартії-77»… І 1980 року спогади пана Євгена про Норильське повстання надрукував «Смолоскип», який тоді ще перебував у Америці.

Смерть Євгена Грицяка – прикра втрата. Ми висловлюємо глибокі співчуття всім його родичам, друзям і близьким! Пан Євген залишається в нашій пам’яті та в історії.

 

Сергій Пантюк отримав премію імені Тодося Осьмачки за смолоскипівську книжку.

Як стало відомо, цьогорічну літературну премію імені Тодося Осьмачки одержав наш автор, Сергій Пантюк, за книжку поезій «Так мовчав Заратустра», що побачила світ у видавництві «Смолоскип». Сергій Пантюк постійно й активно співпрацює зі «Смолоскипом» не лише як автор, а й як організатор різноманітних літературних, мистецьких заходів, учасник і гість смолоскипівських подій – від поетичних вечорів до Семінарів Творчої Молоді.

Премію вручать 13 травня в селі Куцівка на Черкащині, де й народився Тодось Осьмачка, один із видатних українських письменників двадцятого століття.

Отож, щиро вітаємо поета з відзнакою!

 

Софія Андрухович є лауреаткою літературної премії видавництва «Смолоскип» за 2002 рік.

Нещодавно в приміщенні палацу Зічі у центрі Братислави відбулося вручення літературної премії Вишеградського Східного партнерства (VEaPLa). Її отримала Софія Андрухович за роман «Фелікс Австрія».

Церемонією нагородження керував організатор проекту –Любор Матейко, завідуючий кафедрою русистики та східноєвропейських досліджень філософського факультету Університету імені Коменського у Братиславі. Літературну премію Софії Андрухович особисто вручив проректор Університету Вінсент Мучка.

Лауреатка скористалася можливістю, щоб розповісти словацькій аудиторії про Україну, про непрості зміни і випробування, крізь які їй доводиться проходити. С. Андрухович зазначила, що трагічні події останніх років потребують осмислення і роз’яснення, саме тому про них треба, з одного боку, говорити, а з іншого – вислухати їх учасників, почути ближнього, адже «кожна невелика історія — це частина історії великої і кожен окремий голос — частина хору голосів, які творять цілість».

 

2 травня оголосили переможців щорічного літературного конкурсу видавництва „Смолоскип”. До вашої уваги – список лауреатів.

Першу премію не призначили.

ІІ премія

Номінація «Дитяча література»

Марія Луговик – збірка поезій «Золоті баранчики»

Номінація «Проза»

Сергій Рибницький – збірка короткої прози

Дарина Березіна – роман «Факультет»

Номінація «Поезія»

Олександр Мимрук – збірка «Цукровик»

Ірина Загладько – збірка «Легіт і лемент»

Ігор Мітров – збірка «Батрахоміомахія».

 

Савчин Марія. ТИСЯЧА ДОРІГ. Спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни. 2017, 542 с.

Ціна 100 грн.

ISBN 978-617-7173-65-5

Авторка цієї мемуарної книжки — Марія Савчин («Марічка») — з 1944 по 1953 рр. перебувала в підпіллі на Львівщині, в Закерзонні, Польщі, Карпатах, на Поділлі, Волині та Поліссі. Будучи дружиною Василя Галаси («Орлана») — заступника Провідника ОУН Закерзонського краю, а з 1948 р. Провідника ОУН Волині й Полісся, — вона зустрічалася з багатьма повстанцями, виконувала відповідальні доручення, не раз потрапляла в трагічні ситуації, коли вирішувалася не тільки її доля, але й доля товаришів по боротьбі.

Про бачене та пережите і розповідає на сторінках своєї книжки учасниця підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни Марія Савчин.

ЗАМОВИТИ.

Переглянути в електронній публікації Зміст, Передмову, Від редакції, Фотоблок.

Або завантажити у PDF зміст, фотоблок, передмова, від редакції.

 

Виступ Володимира Тілищака

Останнім часом в Україні з'являються нові книжкові фестивалі в регіонах – до вже відомих "Meridian Czernowitz" та "Intermezzo" (Вінниця) нещодавно доєдналися Запорізька книжкова толока, Житомирський книжковий форум "ДієСлово", Південний фестиваль книги та читання "Книжковий Миколай" (Херсон) та інші, які з більшим чи меншим успіхом залучають людей до читання й зацікавлення культурою.

Черкаси не часто згадують серед тих міст України, де вирує літературне життя: сюди рідко їдуть з презентаціями, тут не надто розвинена мережа книгарень, звідси поступає мало новин, пов'язаних з літературним процесом.

 
Друзі, до вашої уваги - аудіозапис презентації смолоскипівської книжки "Муза і чин Остапа Луцького" у Львові.
https://chasopys-rich.com.ua/2017/04/21/luckyi-je/
 

Шановні друзі, представляємо авторів 50 найкращих рукописів літературного конкурсу видавництва «Смолоскип»! За алфавітним порядком. А хто з них переможе, ви зможете дізнатися 2 травня. Чекайте на новини.

 

Актова зала УДПУ ім.Тичини

Після участі в першому Житомирському книжковому форумі “Дієслово і виступу в конференц-залі Житомирської обласної телерадіокомпанії Чотири поети: Ігор Астапенко, Олег Коцарев, Вано Крюгер та Олександр Мимрук на запрошення Марини Павленко завітали до Умані. Вірніше, їх мало бути чотири – Олег Коцарев традиційно не приїхав, заклопотаний сімейними справами. Та вірші його лунали, адже решта поетів взяла із собою його найновішу книжку Цирк, котра в Умані ще не презентувалася.

 


Вірші Володимира Патоли нещодавно вийшли збіркою у видавництві “Смолоскип”. Спеціальну премію молодому поету вручили за патріотичні твори, здебільшого народжені на війні. Пропахлі порохом рядки розповідають про складну долю і сильні вчинки українських воїнів. “Грань” – назва не випадкова. Це межа між різними світами та ідеологіями, душевний і фізичний рубікон, за який так багато українців пішли і не повернулися. Хист молодого поета помітив видавець, літературознавець давній борець за українську державність і меценат Осип Зінкевич, який допоміг надрукувати книжку. Сьогодні ми детальніше познайомимося із паном Володимиром, дізнаємося чим дихає поет і військовий кореспондент майор Володимир Патола.

Сьогодні Державна прикордонна служба України боронить суверенітет і незалежність, її бійці та офіцери стоять на кордоні й не пропускають ворожі війська. Чи складно було прикордонникам у перші дні війни?

Вартові рубежів звикли працювати в оперативно-службовій обстановці. Для нас і в мирний час немає навчальних завдань. Тому в чомусь було простіше, ніж іншим. Досвід дозорної служби і психологічна готовність звичайно знадобилися. Але згідно з законом ми «Правоохоронний орган спеціального призначення». Від наших хлопців та дівчат вимагалося знання законодавства, паспортних документів, уміння читати сліди, користуватися тепловізором чи біноклем, здатність зупинити злочинця, хай навіть озброєного, хай групу бандитів, але не вести бій з ворожими танками і піхотою під розривами ракет артилерійських систем залпового вогню. Звичайно було важко. Були загиблі та поранені. Був психологічний злам, зміна стереотипів. Важкий вибір командирів: відкривати вогонь по ворогу, за спиною якого житлові квартали, піддаючи небезпеці цивільних, чи мовчати, ризикуючи своїми бійцями. Була нестача важкого озброєння і броньованої техніки, не потрібних до війни. Але люди витримали перший найболючіший удар, виграли час щоби скоригувати систему підготовки, озброєння, техніки і тактики. Ні для кого не таємниця, що сьогодні ми в рази сильніші ніж у 2014 році.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 49
ТОЧКА ЗОРУ
RSS
Огляди
ПРЕЗЕНТАЦІЯ «НЕВІЛЬНИЧИХ МАНДРІВ» ІВАНА РУСИНА

У будинку "Смолоскипа" за участі автора відбулася презентація-обговорення книжки "Невільничі мандри" відомого політв'язня Івана Русина. У ній взяли участь також і "пособники" автора - дисиденти Василь Овсієнко, Олесь Шевченко, Гриць Гайовий, дружина Жанна, а також Олексій Зарецький, Тарас Марусик, директор видавництва Ростислав Семків і директорка книгарні Ольга Погинайко.

Опитування
Вихід якої книжки "Смолоскипа" ви чекаєте найбільше?
 
ДРУЖНІ САЙТИ
НАШ БАНЕР

Статистика
Besucherzahler mail order russian brides
счетчик посещений